Рішення № 78450467, 11.12.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/835/18

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.

за участю секретаря судового засідання Рослого В.В.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу 927/835/18

за позовом: Чернігівський обласний центр зайнятості

вул. Коцюбинського, 40, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Новгород-Сіверського об’єднаного управління Пенсійного фонду України

вул. Соборна, 3, м. Новгород-Сіверський, 16000

про стягнення 7396,83 грн

представники сторін:

в судове засідання 11.12.2018 не з'явились

Чернігівським обласним центром зайнятості подано позов до Новгород-Сіверського об’єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення матеріальної шкоди в сумі 7396,83 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 04.12.2018 о 09:30.

До початку судового засідання через канцелярію суду від відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що у Чернігівському окружному адміністративному суді розглядається справи № 620/3669/18 за позовом Новгород – Сіверського об’єднаного управління Пенсійного фонду України до Семенівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій та зобов’язання скасувати наказ № 29 від 26.09.2018, що є підставою подачі позову у справі № 927/835/18 Господарського суду Чернігівської області.

Розглянувши в судовому засіданні 04.12.2018 клопотання відповідача, суд відмовив в його задоволенні з огляду на відсутність поданих доказів та доведеності обґрунтування клопотання.

В судове засідання 04.12.2018 з’явився уповноважений представник позивача на підставі довіреності за змістом якої надано право участі в судовому засіданні представником та з посиланням на права та обов’язки, відповідно до ст.43,49 ЦПК України, в зв’язку з чим було оголошено перерву для надання можливості позивачу виправити недоліки довіреності представника та визначення належних повноважень, прав та обов’язків представника.

В судове засідання 11.12.2018 представники сторін не з’явились, повідомлені про розгляд справи належним чином, про що містяться докази в матеріалах справи. Явка обов’язковою судом не визнавалась.

Сторонами заяв та клопотань суду не заявлено, неявка представників не перешкоджає здійснити розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 11.12.2018 судом здійснено розгляд справи по суті та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

З’ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд встановив:

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 по справі № 825/1711/18, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду, встановлено, що ОСОБА_1 у грудні 2017 року звернувся до Новгород – Сіверського об’єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах та надав відповідні документи, проте йому було відмовлено у призначенні пенсії. Вважаючи дії Новгород – Сіверського ОУПФУ протиправними ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 по справі № 825/1711/18 було зобов’язано Новгород – Сіверське об’єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 з 28.12.2017 пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі ст. 114 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В той же час, 10.05.2018 до Семенівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості, що відповідно до виписки з ЄДРЮОФПГФ є відокремленим підрозділом Чернігівського обласного центру зайнятості, звернувся громадянин ОСОБА_1 з заявою про поновлення статусу безробітного в зв’язку з відсутністю заробітку, пенсії та інших доходів, та з заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю.

Гр. ОСОБА_1 перебував на обліку як безробітний у Семенівському районному центрі зайнятості з 10.05.2018 по 29.08.2018, отримував соціальні послуги і забезпечення відповідно до ст.7 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", що підтверджується витягами із наказів Семенівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості про прийняті рішення по особі ОСОБА_1, а саме:

- наказ від 10.05.2018 №НТ180510 (про поновлення статусу безробітного з 10.05.2018);

- наказ від 10.05.2018 №НТ180510 (про поновлення допомоги по безробіттю з 10.05.2018 по 03.04.2019);

- наказ від 10.05.2018 № НТ180510 (про початок (поновлення) виплати допомоги по безробіттю з 10.05.2018);

- наказ від 24.09.2018 №НТ180924 (про припинення виплати допомоги по безробіттю з 10.05.2018);

- наказ від 24.09.2018 №НТ180924 (про припинення реєстрації безробітних з 10.05.2018),

Дана обставина не спростована відповідачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до довідки № 05/2273-18 від 25.09.2018 Чернігівського обласного центру зайнятості, за час перебування на обліку в Семенівському районному центрі зайнятості гр. ОСОБА_1 було виплачено 7396,83 грн допомоги по безробіттю в період з 10.05.2018 по 29.08.2018).

Таким чином, факт виплати позивачем допомоги по безробіттю доведено, а відповідачем не спростований належними та допустимими доказами.

Відповідно до наказу від 26.09.2018 № 29 Семенівської районної філії ЧОЦЗ та листа (претензії) № 38.1/81 від 26.09.2018 відповідачу було запропоновано добровільно, в 30-ти денний строк з дня отримання претензії, повернути на користь позивача 7396,83 грн. Претензія отримана відповідачем 02.10.2018, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового повідомлення про вручення № 1540001273939 від 28.09.2018.

З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 7396,83 грн., посилаючись на приписи статей 1166, 1173 ЦК України.

Наявний в справі та наданий позивачем наказ №29 від 26.09.2018 не впливає на обставини виникнення правовідносини сторін у справі та наявності спору, не є актом індивідуальної дії відносно відповідача, а тому судом відхиляється як належний та допустимий доказ.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст.1166 ЦК України, згідно з частин 1,2,4 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1173 ЦК України шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Відповідно до частини 1 статті 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Суб'єктами відповідальності, відповідно до статті 1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування.

Згідно статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно пунктом 7 зазначеного Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З огляду на викладене Пенсійний фонд є органом виконавчої влади, тобто суб'єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України.

Факт неправомірності дій Новгород – Сіверського об’єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, встановлено рішенням суду по справі № 825/1711/18, що набрало законної сили та має преюдиційне значення для вирішення спору у справі № 927/835/18 та не підлягає доведенню.

Відповідно до ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, обставини протиправної поведінки відповідача у даній справі, яка виявилась у безпідставній та незаконній відмові в призначенні громадянину пенсії на пільгових умовах, є встановленими та не підлягають доведенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як вбачається з матеріалів справи, саме наслідком неправомірної відмови відповідача в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах стало звернення безробітного до центру зайнятості та отримання допомоги по безробіттю за період з 10.05.2018 по 29.08.2018 в сумі 7396,83 грн, що спричинило завдання збитків центру зайнятості.

Таким чином, протиправна дія відповідача у вигляді відмови в призначенні пенсії є причиною, а шкода, яка завдана центру зайнятості - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198, центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня досягнення особою встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років.

Згідно з п.7 ч.1 ст.31 „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до довідки від 18.09.2018 № 465 Новгород – Сіверського ОУПФУ, яка наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Новгород – Сіверському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України та одержує пенсію за віком з 28.12.2017 на підставі рішення суду № 825/1711/18 від 23.08.2018 в розмірі 1435,00 грн.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що допомога по безробіттю у період після призначення пенсії (з 10.05.2018) була виплачена ОСОБА_1 всупереч вимогам ч.1 ст. 43 Закону України „Про зайнятість населення" через неправомірні дії Новгород – Сіверського ОУПФУ, які визнані неправомірними рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 по справі № 825/1711/18 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 по справі № 825/1711/18.

Доказів в спростування позиції позивача відповідачем суду не надано, відзив не формувався й суду не подавався.

Відповідальність органу державної влади настає у випадку незаконного рішення, незаконної дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкода), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Аналізуючи обставини справи, суд приходить до висновку про те, що у неправомірних діях Новгород – Сіверського ОУПФУ наявний склад цивільного правопорушення:

1) протиправна поведінка - неправомірна відмова відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, що має преюдиційне значення;

2) збитки - розмір виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1;

3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками - наслідком неправомірної відмови відповідача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах стало звернення безробітного до центру зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, що спричинило завдання збитків центру зайнятості;

4) вина - пенсія на пільгових умовах не була своєчасно призначена ОСОБА_1 саме з вини Новгород – Сіверського ОУПФУ. Вина у цивільному праві існує у формі умислу або необережності.

При цьому, за загальним правилом, форми вини у цивільному праві не мають істотного значення і не впливають на розмір відповідальності.

Відповідно до п.19 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції а накладають адміністративні штрафи.

Згідно ч.2 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд зобов'язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 7396,83 грн, яка виникла внаслідок протиправних дій відповідача.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову платіжним дорученням №4798 від 09.11.2018 було сплачено 1762,00 грн судового збору.

Згідно статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про державний бюджет на 2018 рік” у 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2018 становить 1762 грн.

В зв’язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 1762 грн.

Керуючись ст.74, 123, 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Чернігівського обласного центру зайнятості (вул. Коцюбинського, 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03491464) до Новгород – Сіверського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Соборна, 3, м. Новгород – Сіверський, 16000, код ЄДРПОУ 40378696) про стягнення 7396,83 грн задовольнити.

2. Стягнути з Новгород – Сіверського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Соборна, 3, м. Новгород – Сіверський, 16000, код ЄДРПОУ 40378696, відомості про рахунки відсутні) на користь Чернігівського обласного центру зайнятості (вул. Коцюбинського, 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03491464, р/р 37172300901001 в ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 03491464, одержувач Чернігівський обласний центр зайнятості) шкоду в сумі 7396,83грн та 1762грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 11.12.2018.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. Відомості про адреси для листування та зв'язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І.А. Фетисова