Ухвала суду № 78449621, 06.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06.12.2018Справа № 910/11202/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп"

про стягнення 117 462, 00 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" (далі-відповідач) про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 117 462, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договром № 134-2013 від 25.10.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» залишено без руху. Встановлено Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

12.09.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 18.10.2018, зокрема зобов'язано позивача надати суду детальний обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за кредитним договром № 134-2013 від 25.10.2013 у розмірі 117 462, 00 грн.

У судовому засіданні 18.10.2018 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 15.11.2018.

12.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких на виконання вимог суду надав копії договорів належної якості.

У судовому засіданні 15.11.2018 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 06.12.2018.

У дане судове засідання представник позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у справі від 17.09.2018, від 18.10.2018 та від 15.11.2018 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 50, проте до суду повернулися конверти з відмітками «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливость ознайомитись, з ухвалами суду від 17.09.2018, від 18.10.2018 та від 15.11.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Дослідивши матеріали справи, суд відзначає наступне.

Відповдіно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, у позовній заяві № 08/11308 від 09.08.2018 позивач зазначає, що Публічне акціонерне товаристо «Всеукраїнський Акціонерний Банк», як кредитор свої зобов'язання за кредитним договором № 134-2013 від 25.10.2013 виконало у повному обсязі та надало позичальнику у користування кредитні кошти у розмірі 130 000 000, 00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариста «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 29.10.2015 листом повідомлено відповідача про нікчемність договорів про внесення змін до кредитного договору № 134-2012 укладеного 25.10.2013 між Публічним акціонерним товаристом «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп", а саме договора про внесення змін від 16.12.2013, від 15.01.2014, від 17.02.2014, від 15.04.2014, від 15.05.2014, від 16.06.2014, від 15.07.2014, від 15.08.2014, від 15.08.2014, від 15.09.2014, від 15.10.2014, від 24.10.2014, від 31.10.2014 згідно умов яких сторони домовились у тому числі про зменшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку користування кредитом, відстрочення сплати процентів за користування кредитом.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження викладених обставин.

Суд відзначає, що встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю суд унеможливлений, оскільки позивачем не надано повного обсягу відомостей та доказів на їх підтвердження, які в порядку ст.ст. 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Водночас, відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує такі питання, зокрема чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

Суд зазначає, що позивачем не наведено жодної поважної причини неподання наведених вище документів на підтвердження заявлених позовних вимог, враховуючи, що в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Публічне акціонерне товаристо «Всеукраїнський Акціонерний Банк», як кредитор свої зобов'язання за кредитним договором № 134-2013 від 25.10.2013 виконало у повному обсязі та надало позичальнику у користування кредитні кошти у розмірі 130 000 000, 00 грн., а також на те, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визнано нікчемним договори про внесення змін до кредитного договору, якими зменшену процентну ставку та збільшено строк користування кредитом, відстрочено сплату процентів за користування кредитом.

При цьому, неподання позивачем доказів на підтвердження надання позичальнику (відповідачу) кредитних коштів у сумі 130 000 000, 000 грн. (меморіальні ордери, банківські виписки тощо) та відповідне рішення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб яким визнано нікчемними договори про внесення змін до кредитного договору унеможливлює суд встановити факт виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором з надання кредитних коштів саме у сумі 130 000 000, 000 грн., як підставу для нарахування та стягнення процентів за користування тілом кредиту за процентною ставкою визначеною кредитним договором № 134-2013 від 25.10.2013.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Ггосподарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;

Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини неподання позивачем доказів на підтвердження викладених обставин неповажними, а оскільки позивач не подав докази, необхідні для вирішення спору, не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки, враховуючи, що його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, суд залишає позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" про стягнення 117 462, 00 грн. без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" про стягнення 117 462, 00 грн. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 11.12.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Щербаков