Рішення № 78449589, 11.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

11.12.2018

Справа № 910/12764/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/12764/18

за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Система», м. Київ,

про стягнення 101 338,02 грн.,

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі – Компанія) до товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Система» (далі – Товариство) про стягнення заборгованості за тимчасовим договором на надання послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 09.08.2013 №11493/5-08 (далі – Договір): 75 232,58 грн. основного боргу; 20 938,23 грн. втрат від інфляції; 5 217,21 грн. 3% річних, а всього 101 338,02 грн.

Компанія обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 09.08.2013 Компанією (постачальник) і Товариством (абонент) укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов’язується надати абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від абонента стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об’єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об’єктів водоспоживання та на підставі пред’явлених абонентом умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов’язується здійснювати своєчасну оплату наданих постачальником послуг на умовах Договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системи комунального водопостачання та водоволодіння в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства по житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 № 403/6691, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 №1879, зареєстрованими в Головному управлінні юстиції у м. Києві від 17.10.2011 №44/903, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за Договором;

- позивачем і відповідачем було укладено тимчасовий Договір, так як Компанії не було надано повного пакету документів для укладення постійного договору;

- Договір був чинний до 09.02.2014, однак Товариством не надано документів і не направлено свого уповноваженого представника для підписання нового договору, при цьому, відповідач продовжив користування послугами Компанії та здійснював їх оплату з призначенням платежу «за постачання води та водовідведення код 5-1390», чим підтвердив фактичне продовження зобов’язань між сторонами;

- Компанія надала Товариству послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі за період з 01.06.2015 по 31.07.2018 у сумі 105 825,65 грн., з яких сплачено 30 593,07 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 75 323,58 грн.;

- крім суми заборгованості позивачем нараховано відповідачу 20 938,23 грн. втрат від інфляції; 5 217,21 грн. 3% річних;

- станом на дату звернення Компанією із позовною заявою до суду Товариство грошові кошти не сплатило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

05.10.2018 Компанія подала суду документи на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено:

- позивачу строк у п'ятнадцять днів:

• з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви, що стосуються предмету спору (для огляду);

• з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини;

- відповідачу строк у п'ятнадцять днів:

• з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: відзив на позов з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини; на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) статуту; документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи;

• з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини.

Ухвалу суду від 10.10.2018 надіслано на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали; до матеріалів справи долучено конверт-повернення з місцезнаходження відповідача з відміткою відділення поштового зв’язку «закінчення терміну зберігання».

Згідно із частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

До матеріалів справи долучено конверт з ухвалою суду, який повернувся з адреси відповідача з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Зі змісту пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина друга статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на викладене, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися з ухвалою Господарського суду міста Києва у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач 02.11.2018 подав суду документи підготовлені на виконання вимог ухвали суду від 10.10.2018.

Крім того, 02.11.2018 позивач подав суду оригінали документів копії яких долучені до матеріалів справи.

Судом оглянуто оригінали документів, встановлено їх відповідність наявним в матеріалах справи копіям та листом від 06.11.2018 повернуто такі оригінали позивачу.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.08.2013 Компанією (постачальник) і Товариством (абонент) укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов’язується надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва за адресами об’єкті водоспоживання, зазначеними у дислокації об’єктів водоспоживання та водовідведення (які є невід’ємною частиною Договору) та на підставі пред’явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов’язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах Договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водовідводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі – Правила №190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 №1879, зареєстрованими в головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 за №44/903, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за Договором (пункт 1.1 Договору).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Надання послуг з постачання питної води та водовідведення позивачем підтверджується актами про зняття показань з приладів обліку, підписаними уповноваженими представниками сторін, а також реєстрами дебетових повідомлень.

Згідно з пунктом 2.1 Правил №190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», яким, згідно пунктом 2.2 Правил №190, визначаються істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 01.06.2015 по 31.07.2018 відповідачу було нараховано до сплати 105 825,65 грн.

На підтвердження факту виконання Договору за вказаний період позивачем було надано акти про зняття показників з приладів обліку.

Матеріали справи містять докази часткового погашення відповідачем заборгованості за Договором у сумі 30 593,07 грн.

Разом з тим, документального підтвердження погашення заборгованості у сумі 75 232,58 грн. за Договором матеріали справи не містять.

Отже, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім заявленої суми основної заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача 20 938,23 грн. втрат від інфляції і 5 217,21 грн. 3% річних.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом перевірено розрахунок сум та періодів нарахування втрат від інфляції і 3% річних та встановлено, що вони правильні.

Отже, стягненню з відповідача підлягає 20 938,23 грн. втрат від інфляції і 5 217,21 грн. 3% річних.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код 03327664) до товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Система» (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 42; ідентифікаційний код 38441810) про стягнення 101 338,02 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Система» (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 42; ідентифікаційний код 38441810) на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код 03327664): 75 232 (сімдесят п’ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 58 коп. основного боргу; 20 938 (двадцять тисяч дев’ятсот тридцять вісім) грн. 23 коп. втрат від інфляції; 5 217 (п’ять тисяч двісті сімнадцять) грн. 21 коп. 3% річних і 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.12.2018.

Суддя І.Д. Курдельчук