Рішення № 78447301, 07.09.2018, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/474/18

Провадження № 2/368/292/18

Рішення

Іменем України

"07" вересня 2018 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого: судді Закаблук О.В.

При секретарі: Салій Я.С.

З участю сторін:

Позивач: ОСОБА_1

Представник відповідача: ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд, -

В С Т А Н О В И В :

30.03.2018 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, ( а.с., 1 – 5), в якій позивачка просить суд винести рішення, на підставі якого:

- стягнути з Національного музею народної архітектури та побуту України(Код ЄДРПОУ 039125) на користь ОСОБА_1 ІПН 2216103) середній заробіток за час вимуного прогулу за період з 27.06.2016 р. по 07.11.2017 р. у розмірі 34344 (тридцять чотири тисячі триста сорок чотири) грн. 13 коп.

30.03.2018 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., ( а.с., 28).

11.07.2018 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження та призначено справу до слухання в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11 год. 00 хв. 23.07.2018 року, ( а.с., 29).

23.07.2018 року проведено підготовче судове засіданн за участі позивачки, представника відповідача, по результатах проведення підготовчого судового засідання судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України судом винесено ухвалу, на підставі якої було закрито підготовче судове провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 год. 00 хв. 07.09.2018 року, ( а.с., 39 – 40).

В судовому засіданні, яке відбулося 07.09.2018 року, позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обгрунтовувала свою позицію обставинами, які викладені в мотивувальній частині її позовної заяви.

В судовому засіданні, яке відбулося 07.09.2018 року, представник відповідача, - Національного музею народної архітектури та побуту України, - ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, вважає його не обгрунтованим, та таким який не грунтується на вимогах КЗпПУ, а тому вважає, що такий позов не підлягає до задоволення.

Суд, вислухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позову, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред»являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з паспорту громадянки України серії СК 818740, виданого 29 грудня 1998 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ( а.с., 36), який видано на ім»я позивачки ОСОБА_1, вона з 30 червня 2000 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Отже, враховуючи місце реєстрації позивачки ОСОБА_1, яка зареєстрована на території Кагарлицького району Київської області, та ту обставину, що даний спір виник з трудових правовідносин, враховуючи положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду загальної юрисдикції першої інстанції, так як в даному випадку має місце альтернативна підсудність, - підсудність за вибором позивача.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.

Позивачкою по справі є фізична особа, - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка місто Кагарлик Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України серії СК 818740, виданий 29 грудня 1998 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ( а.с., 36).

Відповідачем по справі є юридична особа, - Національний музей народної архітектури та побуту України, ідентифікаційний код юридичної особи: 03922125, юридична адреса: 01010, м. Київ, вулиця Лаврська, будинок № 9, корпус № 19, ( а.с., 8).

Спір між сторонами виник з трудових правовідносин за наступних підстав.

На підставі наказу генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України від 10.02.2017 р. № 61 «Про звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4» позивачку ОСОБА_1 було звільнено з роботи, - з посади касира квиткового відділу бухгалтерського обліку та фінансово-планової діяльності Національного музею народної архітектури та побуту України, - на підставі п. 4 ст. 40 КЗпПУ, - прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Позивачка ОСОБА_1, не погодившись з вищевказаним Наказом Відповідача, подала до Кагарлицького районного суду Київської області позовну заяву про скасування наказу, визнання незаконним звільнення, повнолення на роботі, стягнення середнього заробітку.

По результатах розгляду вищевказаної цивільної справи № 368/513/17, провадження № 2/368/323/17 Кагарлицьким районним судом Київської області 26 червня 2017 року винесено рішення, ( а.с., 6), згідно з яким:

Позов задоволити частково.

Наказ генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України від 10.02.2017 року № 61 «Про звільнення ОСОБА_4 та ОСОБА_3М.» в частині, що стосується ОСОБА_4 визнати незаконним та скасувати.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_4 з роботи касиром квиткового відділу бухгалтерського обліку та фінансово - планової діяльності Національного музею народної архітектури та побуту України.

Поновити ОСОБА_1 на роботі касиром квиткового відділу бухгалтерського обліку та фінансово - планової діяльності Національного музею народної архітектури та побуту України.

Стягнути з Національного музею народної архітектури та побуту України на користь ОСОБА_1 10564,20 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11.02.2017 року по день винесення рішення.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення з Національного музею народної архітектури та побуту України на користь ОСОБА_1 1408,56 грн. за лютий місяць 2017 року з суми 10564,20 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11.02.2017 року по день винесення рішення.

Не погодившись з рішенням Кагарлицького районного суду від 10.02.2017 року, відповідачем, - Національним музеєм народної архітектури та побуту України було подано апеляційну скаргу на рішення в справі № 368/513/17.

Проте, по результатах розгляду апеляційної скарги по суті, колегією суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області 06.12.2017 року було винесено ухвалу, ( а.с., 7), згідно з якою:

Апеляційну скаргу Національного музею народної архітектури та побуту України відхилити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України про скасування наказу, визнання незаконним звільнення, повнолення на роботі, стягнення середнього заробітку залишити без змін.

Відповідно, враховуючи ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області 06.12.2017 року, рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 червня 2017 року в справі № 368/513/17, провадження № 2/368/323/17 за позовом ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України про скасування наказу, визнання незаконним звільнення, повнолення на роботі, стягнення середнього заробітку залишити без змін, - набрало законної сили 06.12.2017 року.

Слід зазначити, що відповідачем по справі не було в добровільному порядку виконано вищевказане рішення суду в частині негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі позивачки ОСОБА_1, та в частині стягнення з Національного музею народної архітектури та побуту України на користь ОСОБА_1 1408,56 грн. за лютий місяць 2017 року з суми 10564,20 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11.02.2017 року по день винесення рішення.

В зв»язку з вищевказаним позивачка була вимушена звернутися до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_5 територіального управління юстиції в місті Києві з виконавчим листом про стягнення з Національного музею народної архітектури та побуту України боргу в розмірі 10564 грн. 20 коп.

На підставі заяви позивачки ОСОБА_1 старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_5 територіального управління юстиції в місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, ( а.с., 24).

08.11.2017 року уповноваженою особою відповідача по справі, - Національного музею народної архітектури та побуту України було видано наказ № 666, ( а.с., 25), згідно з яким:

- відповідно до рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.06.2017 р. (справа № 368/513/17):

1. визнати незаконним та скасувати наказ № 61 від 10.02.2017 р. «Про звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_1А.» в частині, що стосується звільнення ОСОБА_6.

2. Поновити ОСОБА_1 на посаді касира квиткового відділу бухгатерського обліку та фінансово – планової діяльності з 10.02.2017 р.

3. Відділу бухгалтерського обліку та фінансово – планової діяльності (ОСОБА_7О.) провести відповідні розрахунки.

Відповідно, відповідачем з дня винесення судового рішення про негайне поновлення на роботі позивачки, - з 26.06.2017, по день поновлення на роботі, - по 08.11.2017 року пройшов досить тривалий час, що тягне для відповідача негативні правові наслідки, зокрема, застосування до даного спору положень ч. 2 ст. 235 КЗпПУ, ст. 236 КЗпПУ, та інших підзаконних актів, які прямо випливають з вищевказаних норм галузевого права, - КЗпПУ.

Так, згідно ч. 2 ст. 235 КЗпПУ при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно положень ст. 236 КЗпП України уразі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.06.2017 р. середньоденний заробіток позивачки ОСОБА_1 за останні два місяці роботи складав 117 грн 38 коп.

Відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, у разі підвищення на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів у періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата коригується на коефіцієнт їх підвищення. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати визначається середній заробіток, за яким здійснюються нарахування лише у частині, що стосується днів збереження середньої зарплати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 288 «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» посадовий оклад (тарифна ставка, ставка заробітної плати) для 5 тарифного розряду було встановлено у розмірі 1612,00 грн.

ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» зі змінами та враховуючи постанову КМУ від 28.12.2016 р. № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», з 01.01.2017 р. було встановлено нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), що визначались виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Також визначено проведення диференціації заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

З огляду па зазначене ставка заробітної плати для 5 тарифного розряду з 01.01.2017 р. було встановлено на рівні мінімальної заробітної плати та склала 3200,00 грн.

3200,00 грн. : 1612,00 грн. - І = 0,99 коеф. підв.

Кількість днів вимушеного прогулу за період з 13.02.2017 р. ( з дня незаконного звільнення), по 07.11.2017 р., включно, (день, що передував поновленню на роботі), складає 183 роб.дн. (лютий - 12 дн., березень - 22 дн. квітень - 19 дн. травень - 20 дн., червень -20 дн., липень-21 дн.. серпень - 22 дн., вересень - 21 дн., жовтень - 21 дн., листопад - 5 дн.).

117,38 гри. х 183 роб.дн. =21480,54 грн.

21480,54 грн. х 0,99 коеф.підв. =21265,74 грн.

21480,54 грн. +21 265,74 грн. = 42746,28 грн.

Відповідно, середній заробіток за час вимушеного прогулу з врахуванням коригування на коефіцієнт підвищення окладу за період з 13.02.2017 р. по 07.11.2017 р. становить 42746 (сорок дві тисячі сімсот сорок шість) грн. 28 коп.

Відповідно до рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.06.2017 року Відповідачем за час вимушеного прогулу за період з 13.02.2017 р., (час незаконного звільнення з посади), по 26.06.2017 р., (винесення судом рішення про поновлення на роботі), на користь позивачки ОСОБА_1 було сплачено грошові кошти у розмірі:

42746,28 грн - 10564,20 грн = 32182,08 грн.

Виходячи з вищевказаних розрахунків середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивачки, за період з 27.06.2017 р., включно, (день, слідуючий за днем винесення рішення суду), по 07.11.2017 р., ( день, який передував дню поновлення на роботі), становить 32182 (тридцять дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 08 коп.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у справах 01.10.2014 р., розглянувши справу № 6-113 цс 14, дійшов до правового висновку, згідно з яким, будь-яке зобов'язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов»язанням, незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосування положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Положення ст. 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов»язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки зобов’язання Відповідача сплатити кошти за час вимушеного прогулу є грошовим зобов'язанням і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, зазначена частиною 2 ст. 625 ЦК, зокрема, - сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов’язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.

Розрахунок втрат від інфляції:

Індекс інфляції

Рік М і ся ц ьЧервеньЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопад2017101,6100,299,9102101,2100,9

Сума заборгованості, за період з 27.06.2017 р. по 07.11.2017 р. включно, на яку нараховуються інфляційні втрати 32182,08 грн.

Сукупний індекс інфляції розраховується за формулою:

І Іс = (ІІІ : 100) х (112 : 100) х (113 : 100) х ... х (IIZ: 100),

де:

ІІІ - індекс інфляції за перший місяць прострочення;

ІІ2 - індекс інфляції за другий місяць прострочення:

ІІ3 - індекс інфляції за третій місяць прострочення:

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

І Іс = (101,6 : 100) х (100,2 : 100) х (99,9 : 100) х (102 : 100) х (101,2 : 100) х (100,9 : 100)

І Іс = 1,016 х 1,002 x 0,999х 1,02 х 1.012 хІ, 009 = 1,059

32182,08 грн. х 1,059 інд. інф. = 34080,82 грн.

34080,82 грн. - 32 182,08 грн. = 1898.74 грн.

Втрати Позивача від інфляції складають 1898 (одна тисяча вісімсот дев'яносто вісім) грн. 74 коп.

Розрахунок 3% річних:

Для застосування положень ст. 625 ЦК України (розрахунок 3% річних) слід брати до уваги борг, як величину, що включає інфляційні втрати.

Відповідно, борг, що підлягає сплаті боржником кредитору - реальний борг, що дорівнює сумі основного боргу та інфляційних.

Слід вважати, що саме ця сума є простроченою, тобто прострочена реальна сума боргу. В іншому випадку, мав би застосуватися термін «три проценти від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання».

3% річних - окремий вид відповідальності за порушення грошового зобов'язання, саме грошового, згідно частини 2 ст. 625 ЦКУ.

Для розрахунку 3% річних використовується формула:

ЕУ = (s + ЕІ) х Q х 3 : 365 : 100, де:

ЕУ - сума 3% річних;

S - (сума заборгованості) = 32182,08 грн.;

Q - (кількість днів прострочення) = 94 днів (з 27.06.2017 р. по 08.11.2017 p.);

ЕІ - (інфляційні втрати за період прострочення) = 1898,74 грн. (з розрахунку інфляційних, вище).

ЕУ = (32 182,08 + 7 898,74) х 94 х 3 : 365 : 100 = 263,31 грн.

3% річних складає 263,31 грн. (двісті шістдесят три) грн. 31 коп.

32182,08 грн. (осн. борг) + 1 898,74 грн. (інф.) + 263.31 грн. (3%) = 34344,13 грн.

Отже, на підставі здійсненних розрахунків Відповідач за час вимушеного прогулу зобов'язаний загалом сплатити на користь позивачки, з урахуванням втрат від інфляції та 3% річних кошти в розмірі 34344 (тридцять чотири тисячі триста сорок чотири) грн. 13 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, Постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 288 «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», постановою КМУ від 28.12.2016 р. № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» зі змінами, ч. 2 ст. 235, ст. 236 КЗпПУ, ст. 625 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 – 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, - задовольнити.

Стягнути з Національного музею народної архітектури та побуту України (код ЄДРПОУ 03922125), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, паспорт громадянки України серії СК 818740, виданий 29 грудня 1998 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.06.2016 р. по 07.11.2017 року у розмірі 34344 (тридцять чотири тисячі триста сорок чотири) грн. 13 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: Закаблук О.В.