Ухвала суду № 78445537, 10.12.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/22269/18

н/п 1-кс/640/13330/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність відповідальних осіб Київського ВП ГУ НП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про кримінальне правопорушення від 26 листопада 2018 року,-

встановив:

27.11.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вищевказана скарга, у якій скаржник просить терміново зобов»язати відповідальну особу Київського РВ ГУ НП в Харківській області зареєструвати в ЄРДР відомості його заяви від 26.11.2018 року.

На обґрунтування скарги скаржник, зокрема, зазначив, що 26.11.2018 зі своєї офіційної електронної адреси на електронну адресу Київського РВ ГУНП в Харківській області подав заяву про реєстрацію в ЄРДР кримінального провадження щодо працівників Київського районного суду м.Харкова, які, начебто, приховують злочини слідчого поліції ОСОБА_2 шляхом перевищення своїх службових обов»язків, а саме: шляхом порушення доступу до правосуддя. Вказаним листом просив надіслати йому на його електронну адресу копію Витягу з ЄРДР, чого зроблено не було.

Про дату, час та місце розгляду скарги скаржник повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з»явився, однак 30.11.2018 подав до суду заяву, у якій просив розглянути скаргу за його відсутності та її задовільнити (а.с.14).

Представник Київського ВП ГУ НП в Харківській області про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з»явився. 29.11.2018 до суду електронною поштою надійшов лист за підписом начальника СМ Київського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 від 28.11.2018 у якому зазначено, зокрема, про те, що до Київського ВП електронною поштою (вх..№К-1975 від 26.11.2018) надійшла заява ОСОБА_1 за фактом щодо можливих неправомірних, на його думку, дій з боку працівника Київського ВП та на виконання вимог Інструкції про порядок ведення Єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1377, вище вказаний факт було зареєстровано до ЖЄО №40570, та в зв»язку з скаргою на дії працівника поліції направлено до Харківської місцевої прокуратури №2 (вих.. 8061/119-61/01-18 від 27.11.2018), для прийняття рішення згідно діючого законодавства (а.с.7).

Так, згідно ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність суб»єкту оскарження не є перешкодою для розгляду скарги.

В свою чергу, статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи імперативно встановлені скорочені терміни розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України, а також те, що кожна сторона про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином і з урахуванням принципу диспозитивності була наділена судом можливістю скористатися своїм правом надати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за відсутності скаржника та представника Київського ВП ГУ НП в Харківській області.

Слідчий суддя, дослідивши документи та оцінивши докази за скаргою, приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

З наданих даних встановлено, що 26.11.2018 до Київського ВП ГУНП в Харківській області електронною поштою (вх..№К-1975 від 26.11.2018) надійшла заява ОСОБА_1 про вчинення злочину слідчим Білоножко Ю.В., а саме приховування слідчим злочинів проти правосуддя прокурорів, деяких суддів та інше (а.с.3).

Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

Отже, ст. 214 КПК України перебуває у взаємозв’язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину – кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудового розслідування. За змістом вказаних норм, до ЄРДР вноситься тільки заява або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України 06.04.2016 № 139, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2016 за № 680/28810, до Реєстру вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.

Таким чином, обов’язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння.

В ст. 3 КПК України визначено, що терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення, зокрема,

п. 15 - прокурор – прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень;

п. 17 - слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 2 розділу 1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України 06.04.2016 № 139, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2016 за № 680/28810 (далі - Положення), Реєстр – створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Згідно п. 8 розділу 1 Положення, Реєстраторами Реєстру (далі – Реєстратор) є: прокурори, у тому числі керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі – Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 9 розділу 1 Положення, Користувачами Реєстру (далі – Користувач) є: керівники прокуратур та органів досудового розслідування; прокурори; слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України та Державного бюро розслідувань, детективи Національного бюро; інші уповноважені особи органів прокуратури та досудового розслідування, які виконують функції з інформаційно-аналітичного забезпечення право-охоронних органів та ведення спеціальних обліків (оперативних, оперативно-облікових, дактилоскопічних тощо) відповідно до чинного законодавства.

Згідно п. 1 розділу 2 Положення, до Реєстру вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

При зверненні із заявою заявником не були виконані вимоги ч. 5 ст. 214 КПК України, заява про вчинення кримінального правопорушення за своїм змістом не є повідомленням про злочин, оскільки не містить відомостей, які характеризують кримінальне правопорушення та які б вказували на наявність в діях працівників Київського районного суду м.Харкова об’єктивних ознак складу кримінального правопорушення (злочину), як це передбачено положеннями ст. 11 КК України.

В межах даної скарги скаржник просить зобов»язати відповідальну особу Київського РВ ГУ НП в Харківській області зареєструвати в ЄРДР відомості його заяви від 26.11.2018 року. Проте, з листа за підписом начальника СМ Київського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 від 28.11.2018 вбачається, що заява ОСОБА_1, яка надійшла до Київського ВП електронною поштою (вх.. № К-1975 від 26.11.2018) за фактом щодо можливих неправомірних дій, на його думку, з боку працівника Київського ВП, на виконання вимог Інструкції про порядок ведення Єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1377, зареєстрована до ЖЄО №40570, та направлена до Харківської місцевої прокуратури №2 (вих.. 8061/119-61/01-18 від 27.11.2018), для прийняття рішення згідно діючого законодавства (а.с.7).

За вказаних вище обставин, слідчий суддя погоджується з висновком, викладеним в листі за підписом начальника СМ Київського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 про направлення 27.11.2018 за вих.. №8061/119-61/01-18 заяви ОСОБА_1 до Харківської місцевої прокуратури №2. Крім того, направляючи електронною поштою заяву про вчинення злочину, ОСОБА_1 не був попереджений в порядку ст.ст.383, 384 КК України про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

З огляду на викладене, слідчий суддя, розглядаючи скаргу в межах заявлених вимог, вважає, що правові підстави до задоволення скарги ОСОБА_1 про зобов’язання відповідальної особи Київського РВ ГУ НП в Харківській області зареєструвати в ЄРДР відомості його заяви від 26.11.2018 року, відсутні.

Частиною 3 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 107, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність відповідальних осіб Київського ВП ГУ НП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про кримінальне правопорушення від 26 листопада 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.А.Колесник