Ухвала суду № 78445341, 07.12.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20455/18

Провадження 1-кс/522/22581/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Торчинській О.О., за участю прокурора Бачинського Ю.В., слідчого Витяганець С.В., розглянувши клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_1, по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018160000000172 від 20.11.2018 року, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 201, ч.2 ст.419, ч.1 ст.204 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

УСБУ в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № № 22018160000000172 від 20.11.2018 року, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 201, ч.2 ст.419, ч.1 ст.204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.11.2018 до слідчого відділу УСБУ в Одеській області, надійшло повідомлення з Південного регіонального управління ДПС України про те, що отримано інформацію від Азово-Чорноморського регіонального управління ДПС України, що невстановлені особи, з метою власного збагачення, організували незаконне переміщення через митний кордон України сильнодіючих речовин іноземного виробництва, використовуючи баржу ДМ-2309 (прапор України), яка о 22.00 годині 19.11.2018, в районі пункту базування маломірних плавзасобів № 121, за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, смт. Таїрове, вул. Рибпортовська 98-а, сіла на мілину. Також, внаслідок порушення військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, в умовах особливого періоду, правил несення прикордонної служби, невстановлені особи, здійснили на баржі «UDP-DM-2309-УДП», яка можливо належить ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», через митний кордон України поза митним контролем, транспортування морем з метою збуту незаконно виготовлених близько 5 млн. пачок тютюнових виробів.

В ході перевірки вказаної інформації, 20.11.2018 під час огляду місця події, біля берегу на відстані приблизно 15 метрів, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. Рибпортовська, 98-а, було виявлено та вилучено: плавучий засіб – баржу ДМ-2309 (Українського Дунайського пароплавства – Ізмаїл, рік будування 1986, регістровий номер – 8650 5), в якій міститься вантаж.

21.11.2018 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси на вищевказану баржу з вантажем було накладено арешт.

В ході проведення огляду вмісту зазначеної баржі у період з 26.11.2018 по 05.12.2018 було виявлено та вилучено:

- 5772 (п’ять тисяч сімсот сімдесят два) короби, у кожному 50 блоків, в кожному з яких по 10 пачок цигарок марки «Ашима»;

- 1472 (одна тисяча чотириста сімдесят два) короби, у кожному 50 блоків, в кожному з яких по 10 пачок цигарок марки «Стікс»;

- 1824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) короби, у кожному 50 блоків, в кожному з яких по 10 пачок цигарок марки «Марбле»;

- 119 (сто дев’ятнадцять) коробів, у кожному 50 блоків, в кожному з яких по 10 пачок цигарок марки «Маршал»;

- 54250 (п’ятдесят чотири тисячі двісті п’ятдесят) пачок цигарок марки «Стікс».

Також встановлено, що тютюнові вироби іноземного походження, без акцизних марок та частина коробів з цигарками знаходиться у вологому стані.

На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальному провадженні предметів, які за обставинами кримінального провадження можуть бути визнані речовими доказами, а також забезпечення можливої конфіскації майна за вироком суду, а також проведення ряду судових експертиз по вищевказаним предметам, є необхідність в накладенні арешту на вказане в клопотанні майно.

Слідчий, будучи належним чином сповіщеним про день, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з’явився, згідно наданої заяви слідчого, просив розглядати клопотання за його відсутності.

Згідно наданого слідчим листа УСБУ в Одеській області, на момент розгляду клопотання про арешт майна, власник баржі ДМ-2309 не встановлений.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкція ч.2 ст.201 КК України, яка є найтяжчою в рамках вказаного кримінального провадження, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, що майно, вилучене 20.11.2018 року в ході огляду місця події, може містити відомості про обставини вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 201, ч.2 ст.419, ч.1 ст.204 КК України, а тому має значення речових доказів у кримінальному провадженні та може підлягати конфіскації майна як виду покарання при винесенні вироку.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно.

Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт арешт на тимчасово вилучене у кримінальному провадженні № 22018160000000172 від 20.11.2018, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 419, ч. 1 ст. 204 КК України, майно а саме:

- 5772 (п’ять тисяч сімсот сімдесят два) короби, у кожному 50 блоків, в кожному з яких по 10 пачок цигарок марки «Ашима»;

- 1472 (одна тисяча чотириста сімдесят два) короби, у кожному 50 блоків, в кожному з яких по 10 пачок цигарок марки «Стікс»;

- 1824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) короби, у кожному 50 блоків, в кожному з яких по 10 пачок цигарок марки «Марбле»;

- 119 (сто дев’ятнадцять) коробів, у кожному 50 блоків, в кожному з яких по 10 пачок цигарок марки «Маршал»;

- 54250 (п’ятдесят чотири тисячі двісті п’ятдесят) пачок цигарок марки «Стікс».

Виконання ухвали покласти на слідчого в ОВС слідчого відділу Управління служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_1, або інших слідчих з групи у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: В.В. Іванов

07.12.2018