Рішення № 78444779, 27.11.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/848/18

Провадження № 2/369/1372/18

РІШЕННЯ

Іменем України

27.11.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Бугайовій М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання дитини з матір’ю та стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання дитини з матір’ю та стягнення аліментів на утримання дитини.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що17 серпня 2013 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2, про що був зроблений актовий запис № 93.

Від шлюбу вони мають малолітню дочку – ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, видане 16 березня 2017 року в Управлінні міграції і реєстрації населення м. Беер-Шеви, ОСОБА_4 Ізраїль, та перекладеного українською мовою з івриту з проставленим на ньому Апостилем, відповідно до ст. 3 Гаазька Конвенція від 05.10.1961 року.

У зв’язку з конфліктами у сім»ї, які стали наслідком того, що ОСОБА_2 почав будувати стосунки з іншою жінкою, що негативно відобразилось на її душевному стані та дочки, спільне проживання між нею та чоловіком стало неможливим, тому вона переїхала разом з дочкою до України. Разом з дитиною вона проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач зазначила, що вона є люблячою матір»ю, є повноцінним членом суспільства, не дотримується асоціального способу життя, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, працює та отримує достойний дохід, має власне житло, позитивно характеризується, може створити для своєї дитини належні умови для життя та розвитку, турбується про стан її здоров»я.

У позовній заяві позивач також зазначила, що в інтересах її малолітньої дочки, з огляду на її вік, стать та прихильність до матері, щонайкращою буде ситуація, коли вона залишиться проживати саме з матір»ю, а батько буде брати участь у вихованні та утриманні дитини, сплачуючи аліменти, відвідуючи дочку та проводячи з неї корисно час.

З жовтня 2017 року ОСОБА_2, після того як повідомив про те, що хоче розірвати шлюб, вже почав створювати сім»ю з іншою жінкою, припинив участь в утриманні дитини, хоча працював та продовжує працювати, отримує достойну заробітну, тобто може надавати фінансову допомогу на утримання дитини.

Дочка ОСОБА_3 залишилась на повному утриманні матері, у зв’язку з чим ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання дитини за рішенням суду, що буде гарантувати дотримання прав дитини та її матері.

На час, коли ОСОБА_1 буде перебувати на роботі, догляд за малолітньою ОСОБА_3, поки вона не досягне віку, з якого можна буде відвідувати дитячий садок, буде здійснюти ОСОБА_5, мати ОСОБА_1, бабуся дитини, яка проживає в одному будинку з ОСОБА_1.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просила визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір»ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_1 ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву, в якій позов просила задовольнити та проводити розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідач надіслав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, з позовом ознайомлений та не заперечував проти його задоволення.

У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Органу опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Суд, з’ясувавши дійсні обставини, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов»язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров»я та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що з 17 серпня 2013 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого повторно 16 квітня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області.

Від шлюбу подружжя має дочку - ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, видане 16 березня 2017 року в Управлінні міграції і реєстрації населення м. Беер-Шеви, ОСОБА_4 Ізраиль, та перекладеного українською мовою з івриту з проставленим на ньому Апостилем, відповідно до ст. 3 Гаазька Конвенція від 05.10.1961 року.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання № 1095 від 26.12.2017 року, виданої відділом реєстрації місця проживання громадян та формування і ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Боярської міської ради, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання № 1096 від 26.12.2017 року, виданої відділом реєстрації місця проживання громадян та формування і ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Боярської міської ради, ОСОБА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до довідки відділу реєстрації місця проживання громадян та формування і ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Боярської міської ради № 5945-1675 від 26.12.2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована та дійсно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

В акті обстеження житлово-побутових умов проживання сім»ї від 04.01.2018 року зазначено, що за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Садова, буд. 27, проживає чотири особи: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8. Житлова площа квартири становить 39,7 кв.м., та скаладється з трьох кімнат, санвузлу, веранди, кухні, комори, тамбуру (загальною площею 66,3 кв.м.). У дитини є власне ліжко, посуд, іграшки, одяг, засоби гігієни. Санітарний стан приміщення задовільний, взаємовідносини між членами сім»ї хороші.

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 17.11.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий № 4996, житловий будинок № 27, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка на праві власності належить по ? частині ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6.

Відповідно до довідки Центральної районної лікарні в м. Боярка від 19 січня 2018 року ОСОБА_1 на обліку у психіатра не перебуває.

Відповідно до характеристики, наданої ПрАТ «Вентиляційні системи» № 24 від 22 січня 2018 року ОСОБА_1 у ПрАТ «Вентс» займає посаду бухгалтера з 2018 року. За час роботи ОСОБА_1 зарекомендувала себе, як працьовитий та ініціативний спеціаліст. До роботи вона відповідальна, з дорученими завданнями справляється в установлені терміни. В колективі виявляє доброзичливість і комунікабельність, серед співробітників характеризується товариською, справедливою, чуйною і відкритою людиною.

Згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов»язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов»язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Враховуючи ставлення батьків до виконання своїх обов»язків, рівень матеріального забезпечення, вік дитини, стан здоров»я, особисту прихильність дитини до кожного з батьків, суд дійшов висновку про можливість забезпечення матір»ю ОСОБА_1 дитини ОСОБА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сприятливих умов для виховання та забезпечення дочки ОСОБА_1 ОСОБА_3, а тому позов про визначення місця проживання дитини підлягає задоволенню, і суд визначає місце проживання дитини ОСОБА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір»ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Садова, 27.

Згідно вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З’ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані докази, а також керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню щомісячно аліменти на утримання дочки ОСОБА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 в розмірі 704 грн. 80 коп. в дохід держави, та підлягає стягненню з ОСОБА_2 в розмірі 704 грн. 80 коп. судового збору на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 258, 263, 265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання дочки ОСОБА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Садова, 27.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 704,80 грн. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Інформація про позивача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, громадянка України, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Інформація про відповідача: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІПН НОМЕР_2, громадянин ОСОБА_4 Ізраїль, проживає: Ізраїль, АДРЕСА_1, поштовий індекс 8828260.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Повне рішення суду складено 07 грудня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Ковальчук Л.М.