Рішення № 78444772, 28.11.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3235/18

Провадження № 2/367/4614/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - Карабаза Н.Ф.,

при секретарі - Когут К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області, виконавчого комітету Ірпінської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування відповідей, визнання протиправними та скасування протоколу та рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області, виконавчого комітету Ірпінської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування протоколу, рішення та зобов’язання вчинити певні дії. В позовній заяві позивач вказує, що 30 січня 2018 року ним була подана заява до Служби у справах сім’ї та дитини Ірпінської ради Київської області на Комісію з питань захисту прав дитини при Ірпінський міській раді Київської області. 30 січня 2018 року при подачі заяви начальник служби ОСОБА_3 запросила його на засідання комісії, яке повинно було відбутися 05 лютого 2018 року для ознайомлення. 05 лютого 2018 року ним була подана заява на засіданні комісії щодо прохання розглянути його заяву від 30.01.2018 року невідкладно, але не пізніше 10 днів з моменту подачі заяви від 05.02.2018 року. На засіданні комісії працівником служби ОСОБА_4 був здійснений виклик на мобільний номер ОСОБА_2 остання повідомила всіх членів комісії про те, що вона не дасть змоги дослідити психологічний стан їх сина ОСОБА_5 незалежним психологом через, ніби, що буде завдана шкода дитині. При цьому, начальник служби ОСОБА_3 зазначила, що комісія не може вирішувати питання виконання рішення суду і що йому необхідно звернутися до виконавчої служби. На що він відповів, що в даній ситуації йому та сину може допомогти тільки комісія, як колегіальний орган. Також, ним було доведено до відома членів комісії про те, що у разі невиконання рішення суду боржником державний виконавець зобов’язаний закрити виконавче провадження та передати відповідні матеріали до правоохоронних органів задля відкриття кримінального провадження стосовно такого боржника, тому це є неприйнятним для нього та захисту прав його сина. 28 лютого 2018 року ним було здійснено виклик по телефону до служби задля дізнання наступного засідання комісії. Працівник служби ОСОБА_4 повідомила його про те, що вони не будуть запрошувати його на комісію і нададуть відповіді служби. Потім, все таки вона повідомила його про дату наступного засідання комісії. 05.03.2018 року на засіданні комісії начальник служби ОСОБА_3 знову повторила, що вони не можуть йому допомогти виконати рішення суду, яке набрало законної сили. На що, він відповів, що проситиме комісію захистити права його сина ОСОБА_5 від впливу на його психіку з сторони ОСОБА_2 задля закінчення знущання над ним. Відповідно засідання комісії перенесли у зв’язку з не явкою колишньої дружини ОСОБА_2, при цьому, в порядку денному не стояло питання розгляду його заяви. 02 квітня 2018 року було прийнято відповідне рішення по заяві від 30.01.2018 року. При цьому, протокол складений секретарем комісії ОСОБА_6 не відповідає фактичним обставинам. 02 квітня 2018 року на засіданні комісії при розгляді його заяви від 30.01.2018 року були присутні наступні особи: ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, тобто всього 12 осіб. При цьому, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не мали право голосу, тому що, ОСОБА_3 перебувала у відпустці, а інші не є членами комісії. Отже, при розгляді його заяви на засіданні Комісії від 02 квітня 2018 року знаходилося вісім повноважних членів Комісії, що менше 2/3 від загального складу Комісії. Тому, рішення Комісії від 02 квітня 2018 року щодо розгляду його заяви від 30.01.2018 року відповідно до вимог п.8 Положення за процедурою є неприйнятним. Також, не відповідає протокол те про що говорила ОСОБА_13, а саме: вона повідомила, що на сьогоднішній день з сторони ОСОБА_2 є заборона на дослідження психологічного стану сина ОСОБА_5 шкільним психологом. При цьому, така заборона є протиправною, оскільки порушуються права саме сина ОСОБА_5. ОСОБА_14 зазначила про те, що комісія не може розглянути його вимоги зазначені у заяві від 05.03.2018 року та порекомендувала зайти на сайт Ірпінської міської ради для ознайомлення з правами та обов’язками комісії. Оскільки, вона не є членом Комісії, тому їй не відомо про ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, п.3 Положення Комісії та п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини.

Перед початком розгляду його заяви начальник Служби ОСОБА_3 вийшла із зали засідання. Працівник Служби ОСОБА_4 повідомила його про те, що начальник Служби ОСОБА_16 знаходиться у відпустці і немає право голосу. Потім, коли він доповідав членам Комісії свою позицію, вона знову зайшла. Начальник Служби ОСОБА_3 ознайомившись з документами, які ним були подані, зазначила, що вони можуть, тільки, рекомендувати звернутися до виконавчої служби. Потім, вона знову поставила питання на голосування щодо рекомендації звернутися до виконавчої служби. При цьому, жоден член Комісії не підняв руку та всі члени Комісії схилили свої голови додолу. Тобто, були проігноровані доводи щодо непорядних речей, які вчиняла ОСОБА_2 в Макарівському районі з приводу для створення перешкод йому у спілкуванні з сином в 2010 році. Отже, таке рішення Комісії є незаконним, тому що, за таке рішення голосувала, одна особа, а саме: ОСОБА_3, а також, проігноровані всі його доводи про те, що колишня дружина ОСОБА_17 веде спосіб життя не в інтересах дитини. Тобто, Служба стала на позицію, так званого, захисту його колишньої дружини ОСОБА_18, при цьому не бажаючи захистити права сина ОСОБА_5, що є не прийнятним. Також, повідомляє про наступну обставину про те, що кожного разу його запрошували на засідання комісії завжди останнім. Тобто, кожного разу йому приходилося чекати більше 2 годин в коридорі Виконавчого комітету, аж поки його запросять. Тим більше, такі вчинки суперечать запрошенню начальника служби ОСОБА_16 в січні 2018 року та його заяви від 05.02.2018 року. Тому, такі дії служби є неприйнятними. 27 квітня 2018 року йому було надані рішення Комісії разом з відповідями Служби від 09.02.2018 року та від 26.02.2018 року. На його здивування Служба в порушення вимог Положення перебрала на себе повноваження Комісії та розглянула його заяви ще до 02.04.2018 р., що є неприйнятним і його відповіді не мають право на існування, тому що, на його заяви від 30.01.2018 року та 05.02.2018 року може бути, тільки, винесене вмотивоване та обґрунтоване рішення комісії. Тому, такі дії служби є протиправними. При цьому, у відповіді від 26.02.2018 року не роз’яснено і не з’ясовано причини через, які його син ображається на нього. Крім того, в порушення вимог п.8 Положення служба не оформила витяг у формі рішення, на його прохання видати рішення працівник служби ОСОБА_4С зазначила, що вона не може надати йому рішення, тільки може надати витяг з протоколу.

При цьому, у витягу з протоколу № 4 чітко зазначено, що комісія вирішила, тобто прийняла рішення. Такі дії працівника служби ОСОБА_4 є неприйнятними. 10 квітня 2018 року ним була подана заява щодо отримання витягу з протоколу засідання комісії від 02 квітня 2018 року. 27 квітня 2018 року ним було отримане відповідне рішення та відповіді з служби. Тому, з цього часу розпочався відлік на оскарження рішення комісії та дії служби. Незважаючи на таку обставину, при необхідності просить суд поновити процесуальний строк на подачу позову до суду з обставин незалежних від нього, тому що, тільки 27 квітня 2018 ним ним було отримане повне оскаржуване рішення комісії та відповіді з служби. Також, зазначив попередній розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв’язку розглядом справи в розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень, а саме: витрати на професійну правничу допомогу. 11.07.2018 року уточнив позовні вимоги та просив поновити процесуальний строк на подачу позову на протокол та рішення Комісії від 02.04.2018 року; визнати протиправними дії Служби у справах дітей та сім’ї Ірпінської міської ради Київської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 січня 2018 року і від 05 лютого 2018 року та скасувати відповіді № 191 від 09.02.2018 року і № 251 від 26.02.2018 року; визнати протиправними і скасувати протокол та рішення Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради Київської області від 02 квітня 2018 року щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 січня 2018 року; зобов’язати Службу у справах дітей та сім’ї Ірпінської міської ради Київської області розглянути повторно на Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради Київської області заяву ОСОБА_1 від 30 січня 2018 року невідкладно, але не пізніше 10 днів з дня набрання законної сили судового рішення по даній справі з врахуванням інтересів малолітнього сина ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1 та вирішити судові витрати.

В судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 та його представник – адвокат ОСОБА_20 просили задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні відповідач – представник Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_4 просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки, служба діяла законно та в межах своїх повноважень.

В судове засідання відповідач – представник виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_21 не з’явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності.

В судовому засіданні представник третьої особи – ОСОБА_22 просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши учасників процесу суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія І-ОК № 252215 ОСОБА_23 народився 27 грудня 2007 року, його батьки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Згідно рішення Макарівського районного суду Київської області від 18.01.2017 року по справі № 370/957/14-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Макарівської районної державної адміністрації Київської області про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною – задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 не чинити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 перешкоди брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов’язано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 завчасно повідомляти належним чином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 про зміну місця проживання або перебування сина ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1 у дні відвідувань ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. Встановлено час та дні для зустрічей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 з його сином ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: з 09-00 години суботи по 19-00 годину неділі у перший та третій тиждень місяця за місцем проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 без присутності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Згідно ухвали Апеляційного суду Київської області від 05.04.2017 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 18.01.2017 року залишено без змін.

30.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до начальника служби у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області із заявою в якій просив розглянути на комісії його заяву про наступне: згідно рішення суду ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на сьогодні фактично проживає та зареєстрована разом з сином – ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: 08298, Україна, Київська область селище Коцюбинське, АДРЕСА_1 зобов’язана не чинити перешкод у спілкуванні з сином. На сьогодні він позбавлений можливості спілкуватися з сином, так як ОСОБА_2 перешкоджає йому в цьому. Вважає, що громадянина ОСОБА_2 злісно ухиляється від виконання рішень судів, перешкоджає йому у спілкуванні з сином. Є всі підстави стверджувати, що своїми діями ОСОБА_2 негативно впливає на виховання їхнього сина, а також хвилюється за стан здоров’я їхнього сина.

05.02.2018 року звернувся до начальника служби у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області із заявою в якій просив розглянути його заяву від 30.01.2018 року невідкладно, але не пізніше 10 днів з дня написання даної заяви.

Згідно відповіді № 191 від 09.02.2018 року начальник служби ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_1 на його заяву від 30.01.2018 року, щодо перешкод у спілкуванні з малолітнім сином, ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_4, що служба у справах дітей та сім'ї не здійснює контроль за виконанням судових рішень, тому в разі не виконання ОСОБА_2 даного рішення рекомендує йому звернутися до органів досудового розслідування керуючись ч. 1 ст. 382 КК України, також звернутися в суд з позовом керуючись ч. 4, ч. 5 ст. 159 Сімейного кодексу України.

Згідно відповіді № 251 від 26.02.2018 року начальник служби ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_1 на його заяву від 05.02.2018 року, щодо створення матір'ю штучних перешкод у спілкуванні з дитиною, 21.02.2018 року спеціалістами Служби було здійснено візит за адресою: АДРЕСА_2 з метою обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_5. Та повідомлено, що для проживання, навчання та розвитку дитини матір'ю ОСОБА_2 створені належні умови. Поспілкувавшись з ОСОБА_23 стало відомо про те, що він ображається на батька та не має бажання з ним спілкуватися. Хлопчикові було запропоновано поспілкуватися з батьком та спробувати налагодити контакт. Матері рекомендовано звернутися до незалежного психолога щодо проведення відповідної роботи, як з дитиною так і з матір’ю та батьком малолітнього.

Згідно витягу з протоколу № 4 засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 02.04.2018 року вирішено рекомендувати ОСОБА_1 звернутися з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення Макарівського районного суду Київської області до відділу державної виконавчої служби.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Предметом розгляду у цій справі є правомірність дії Служби у справах дітей та сім’ї Ірпінської міської ради Київської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1І від 30 січня 2018 року і від 05 лютого 2018 року та відповідей № 191 від 09 лютого 2018 року і № 251 від 26 лютого 2018 року, а також вимоги щодо визнання протиправними і скасування протоколу та рішення Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради від 02 квітня 2018 року щодо розгляду вказаної заяви позивача та покладення обов’язку на відповідача розглянути повторно спірну заяву.

Правовий статус органів опіки та піклування, їх завдання та функції визначено, зокрема, главою 6 Цивільного кодексу України, главою 19 Сімейного кодексу України, Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року за № 866.

За приписами п. 3 Порядку № 866 органами опіки та піклування є виконавчі органи сільських рад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Статтею 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Отже, оскаржувані відповіді служби у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області є дорадчими документами та не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов'язків у батьків щодо батьківських прав та визначення способів участі у вихованні дитини, оскільки такі висновки та рішення не порушують прав та обов'язків жодного з батьків. Правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийняття рішення судом, в процесі якого і відбувається оцінка всіх доказів в сукупності, у тому числі і оспорюваних висновку та рішення органу опіки та піклування, які не мають наперед встановленої сили для суду, що розглядає спір про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини.

Тому, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій, скасування протоколу, рішення та зобов’язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 19 СК України, ст. ст. 4, 10, 12, 76-77, 80-81, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області, виконавчого комітету Ірпінської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування відповідей, визнання протиправними та скасування протоколу та рішення, зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий здір 2114,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суддя Н.Ф. Карабаза