Ухвала суду № 78443773, 08.12.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/47101/18

Провадження № 1-кс/761/31935/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2018 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., прокурора Одобеска Є.І., захисника Ткаченка Ю.Б., перекладача Данадзе М., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Цьопича О.С., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100012930 від 07грудня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кварелі, Республіка Грузія, грузина, громадянина Республіки Грузія, який зареєстрований та проживає за адресою: Чернігівська обл.,Чернігівськийр-н,АДРЕСА_1, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Цьопича О.С., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Одобеском Є.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 07 грудня 2018 року, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

ОСОБА_3, 07 грудня 2018 року, близько 12 години 10 хвилин, знаходячись за адресою: м. Київ, площа Львівська, 4-Б, помітив автомобіль марки «ЗАЗ ВІДА», номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7, та був припаркований на узбіччі дороги, а в салоні на передньому пасажирському сидінні лежала шкіряна сумка. В цей час, ОСОБА_8 відійшов на декілька метрів від автомобіля та став спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_3 в свою чергу, підійшов до автомобіля марки «ЗАЗ ВІДА», номерний знак НОМЕР_1 та заздалегідь підготовленим предметом розбив праве, переднє, пасажирське скло, після чого правою рукою дістав належну ОСОБА_7 шкіряну сумку коричневого кольору, фірми «Langsa», вартістю 850 гривень, в якій знаходились, шкіряний гаманець, коричневого кольору, вартістю 250 гривень, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «ЗАЗ ВІДА», номерний знак НОМЕР_1, посвідчення офіцера Національної гвардії України, паспорт громадянина України, ідентифікаційний код видані на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять. Протиправні дії ОСОБА_8 та ОСОБА_3 були викриті працівниками поліції, після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_3 діючи уже відкрито, почали тікати з місця вчинення кримінального правопорушення, ігноруючи вимогу працівників поліції, зупинитись та повернути викрадені речі, побігли з викраденим у невідомому напрямку.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник щодо задоволення клопотання заперечували, вважали підозру необгрунтовану.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

В провадженні слідчого відділення відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12018100100012930 від 07 грудня 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_3 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

З огляду на зазначене слідчий суддя відмічає, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів. Крім того, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у ОСОБА_3 тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування. Те, що підозрюваний одружений, хоча і свідчить про його певні сімейні зв'язки, у той же час зазначений чинник не є таким, що повністю усуває або значно мінімізує ризик переховування підозрюваного від слідства та суду.

Крім того, характер інкримінованого підозрюваному злочину, що вчинений з метою власного збагачення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_3, що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, приводять до переконання, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним.

Крім того, враховуючи, що інкримінований злочин вчинений з корисливих мотивів, ОСОБА_3 офіційного та стабільного джерела доходів не має, у 2018 році засуджений за вчинення аналогічного злочину та притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185, КК України, тобто не виключено, що здійснення злочинної діяльності є єдиним способом заробітку, слідчий суддя вважає, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.

Водночас, стороною обвинувачення підтверджено й ризики, що підозрюваний може здійснити незаконний вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція ч.2 ст.186 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_3 передбачає позбавлення волі на строк до шести років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Цьопича О.С., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100012930 від 07грудня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, строком до 04 лютого 2019 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 грн. (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі №761/47101/18, кримінальне провадження № 12018100100012930 від 07 грудня 2018 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_3 підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд за межі території України.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді обов'язків - до 04 лютого 2019 року.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Головчак М.М.