Ухвала суду № 78443743, 07.12.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46711/18

Провадження № 1-кс/761/31694/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., прокурора Краковецької Д.В., захисника Земницького Д.П., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Краковецької Д.В., у кримінальному провадженні № 12018100100010895 від 11 жовтня 2018 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Обухів, київської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 187 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Д о Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Краковецької Д.В., про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2.

На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_2 11.10.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 187 КК України, що скоєно за таких обставин.

11 жовтня 2018 року, у нічний час, раніше судимий ОСОБА_2, раніше судимий неповнолітній ОСОБА_4, та неповнолітні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний погрозою застосування насильства, небезпечною для життя особи, яка зазнала нападу, вчинений групою осіб без попередньої змови та заволоділи майном потерпілого ОСОБА_8, на загальну суму 4969,53 гривні та потерпілої ОСОБА_9 на загальну суму 464, 09 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2018 до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 09.12.2018.

Постановою керівника Київської місцевої прокуратури №10 Гавриша Р.В. строк досудового розслідування продовжений до трьох місяців, тобто до 11.01.2019.

Водночас, на переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих або вчинення іншого кримінального правопорушення.

Крім того, в обґрунтування продовження строків тримання підозрюваного під вартою, прокурором в клопотанні наведено перелік слідчих та процесуальних дій, без яких не можливо закінчити досудове розслідування, а саме: зібрати всі характеризуючи матеріали на ОСОБА_2, та неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7; виконати вимоги ст. 290 КПК України; прийняти процесуальне рішення згідно ст. 283 КПК України; з урахуванням зібраних доказів скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування відносно раніше судимого ОСОБА_2, раніше судимого неповнолітнього ОСОБА_4, та неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7; вручити копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним: ОСОБА_2, ОСОБА_4, та неповнолітнім ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 та їх законним представникам та адвокатам; відібрати розписки про вручення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені та продовжити строк тримання підозрюваного в межах строку досудового розслідування.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на застосуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Також, ОСОБА_2 обіцяв, що переховуватись від органу досудового розслідування чи суду наміру не має.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифікована Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Наведена гарантія закріплена також у ст. 29 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Так, у силу ч. 3 ст. 197 КПК строк тримання особи під вартою може бути продовжений у межах строку досудового розслідування та у порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до ст.199 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_2 ознак інкримінованих злочинів.

Водночас, ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що обґрунтованість підозри не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу та продовження його строку. Так, у рішеннях «Тірон проти Румунії», «Смірнов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що прецедентне право Конвенції сформувало чотири основні причини продовження строку триманні під вартою: ризик, що підозрюваний не прибуде до суду; ризик, що після звільнення особа вчинить дії, спрямовані на переховування від правосуддя; вчинить інше кримінальне правопорушення; буде причиною суспільного безладу.

Викладене покладає на слідчого суддю обов'язок під час розгляду клопотання продовження строку тримання особи під вартою встановити наявність наведених ЄСПЛ ризиків не процесуальної поведінки підозрюваного.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_2 не має місця реєстрації в м. Києві, не має сталих соціальних зв'язків в м. Києві, не навчається, не працює, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке кримінальним кодексом України передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7-ми років.

Крім того, обставини вчинення інкримінованого злочину, які пов'язані із застусуванням насильства, небезпечного для здоров'я потерпілого, й те, що останній був неодноразово судимий, свідчать про антисоціальну спрямованість підозрюваного, що надає підстави для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_2 та підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Крім того, враховуючи, що інкриміновані злочини вчинені з корисливих мотивів, відсутність у ОСОБА_2 офіційного та стабільного джерела доходів, не виключено, що здійснення злочинної діяльності було єдиним способом заробітку останнього, отже, ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.

Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Як випливає з клопотання та доводів прокурора, у подальшому необхідно виконати вимоги ст.. 290 КК України та скласти обвинувальний акт.

Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання особи під вартою може бути продовжений у межах строку досудового розслідування.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Краковецької Д.В., у кримінальному провадженні № 12018100100010895 від 11 жовтня 2018 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах досудового розслідування, тобто до 11 січня 2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35240 грн. (тридцять п'ять тисяч двісті сорок ) грн., яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі №761/46711/18, кримінальне провадження № 12018100100010895 від 11 жовтня 2018 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_2 підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд за межі території України.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді обов'язків - до 11 січня 2019 року.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Головчак М.М.