Ухвала суду № 78443458, 10.12.2018, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/5755/18

ун. № 759/19884/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року м. Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Тахтарова О.С. про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12016100080009851 внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 28.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2018 до суду надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Тахтарова О.С. про накладення арешту на будівлю готельного корпусу №4 реєстраційний номер №31250254 земельну ділянку кадастровий номер: 4611500000:02:001:0008 РНОНМ 333614246115, які розташовані за адресою: м. Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 65, які розташовані за адресою: м. Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 63Б. шляхом позбавлення права на їх відчуження, розпорядження та заборону відчуження права вимоги на дані об'єкти.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.07.2011 між ПАТ «Європейський газовий банк» (код 34693790, МФО 380430) на ТОВ «Вілік Буд» (код 33691345) було укладено кредитний договір №450-1407 про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії у розмірі 6715253 доларів 45 центів з датою повернення 12.07.2017 включно.

В забезпечення отриманого кредиту ТОВ «Вілік Буд» 27.07.2011 ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Трускавецьінвест» (код 30439207) було укладено договір іпотеки №2158, відповідно до якого банку передано в іпотеку будівлю готельного корпусу №4 та земельну ділянку, які розташовані за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 65.

Після отримання кредитних коштів ТОВ «Вілік Буд» не здійснило жодного погашення кредиту та відсотків за ним, розпорядившись отриманням коштів на власним розсудом.

19.04.2012 між ПАТ "Європейський газовий банк" (код ЄДРПОУ 34693790, МФО 380430) та ТОВ "Компанія Сітібуд" (код ЄДРПОУ 33693145) було укладено кредитний договір №559-190412 про відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі 56000000 грн 00 коп. з датою повернення 17.04.2013 включно. В подальшому отриманий кредит було переформовано у валютний кредит у розмірі 6926406 одларів США 93 центи.

В забезпечення отриманого кредиту ТОВ "Компанія Сітібуд" (код ЄДРПОУ 33693145) 25.04.2012 ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "Трускавецьінвест" (код 30439207) було укладено договір іпотеки №967-200412/1, відповідно до умов якого банку передано в іпотеку нежитлову будівлю за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоя, 63Б.

Після отримання кредиту ТОВ "Компанія Сітібуд" (код ЄДРПОУ 33693145) не здійснило жодного погашення кредиту та відсотків за ним, розпорядившись отриманими коштами на власним розсудом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Зазначена норма встановлює вичерпний перелік осіб, на майно яких може бути накладено арешт - це 1) підозрюваний; 2) обвинувачений; 3) особи, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За таких обставин, відсутні правові підстави для накладення арешту на майно, оскільки не надано доказів того, що вказане житлове приміщення здобуде злочинним шляхом, в силу ст. 170 КПК України.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій ст. 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно наведеної норми, другою умовою для накладення арешту є те, що майно особи, яка відповідає вимогам ч. 1 ст. 170 КПК України, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, яке їх було повністю або частково перетворено.

Прокурором не надано жодних доказів того, що майно, на яке він просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КК України.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

У силу наведеної норми, арешт може бути накладений з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову на майно, що перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У даному випадку клопотання про арешт майна подане виключно з метою виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Проте, на даний час цивільного позову в кримінальному провадженні не подано, санкція ч. 4 ст. 191 КК України не передбачає конфіскації майна, майна не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а тому відсутні правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

У силу ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки прокурором не доведено необхідності та обґрунтованості арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 170, ч. ч. 1, 2 ст. 173 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

відмовити в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Тахтарова О.С. про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12016100080009851 внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 28.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення ч. 4 ст. 191 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Святошинського

районного суду м. Києва О.В. Ул'яновська