Ухвала суду № 78442851, 10.12.2018, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/1444/18

№2/687/731/2018

УХВАЛА

10 грудня 2018 року смт.Чемерівці

Суддя Чемеровецького районного суду Горобець Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Чемеровецької районної державної адміністрації Чемеровецького району Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко-Агро» про скасування державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку,

встановила:

Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, Чемеровецької районної державної адміністрації Чемеровецького району Хмельницької, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко-Агро» та просить:

-скасувати державну реєстрацію державного акту серії ЯЛ № 801806 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,7273 га кадастровий номер 6825286200:07:002:0020, що належить ОСОБА_2,

-скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право від 17.10.2013 року, номер запису про право 2932405

-скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право від 05.11.2013 року, номер запису про право 3244214.

Крім того, позивач просить відстрочити сплату судового збору до завершення розгляду справи по суті та стягнути його з відповідачів.

Суддя дійшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 3 ст. 136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» вказує, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Звертаючись до суду з даним клопотанням, ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б підтверджували його неспроможність сплатити судовий збір на момент подання позову. До того ж, відстрочення оплати цих судових витрат не є звільненням від них і передбачає сплату цього обов'язкового платежу не пізніше постановлення судом судового рішення.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136 ЦПК України, суддя

ухвалила:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя