Рішення № 78442304, 04.12.2018, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-о/742/182/18

Єдиний унікальний № 742/3720/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді - Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за заявою ОСОБА_2, представник заявника ОСОБА_3, заінтересована особа: Прилуцька міська рада Чернігівської області, про встановлення факту належності свідоцтва на право власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст заявлених вимог та заперечень сторін.

В листопаді 2018 року звертаючись до суду з заявою заявник просять суд встановити факт належності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтва №4302 на право власності на квартиру АДРЕСА_1, , Чернігівської області, виданного 18 травня 1992 року виконкомом Прилуцької міської ради Чернігівської області на ім»я ОСОБА_4.

Заявник свої вимоги аргументує тим, що відповідно до рішення виконкому Прилуцької міської ради від 22 січня 1992 року, 18 травня 1992 року йому було видано свідоцтво №4302 на право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Під час виготовлення вказаного свідоцтва було помилково вказано його прізвище «Біцький» – замість вірного «Бицький». У зв»язку з цим він звернувся до виконавчого комітету Прилуцької міської ради з проханням виправити зазначену помилку, але отримав відмову.

Оскільки встановити вищевказаний юридичний факт можливо тільки в судовому порядку, тому заявник звернувся до суду з відповідною заявою.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 11 год. 30 хвилин 04 грудня 2018 року(а.с.17)

ІІІ. Позиції сторін викладені судовому засіданні, під час вступної промови.

В судове засідання заявник та її представник не з»явилися, але надали заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримують.

Представник заінтересованої особи – Прилуцької міської ради Чернігівської області в судове засідання не з»явився, але надали заяву, в якій просять розглядати справу без їх участі, заявлені вимоги підтримують.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

18 травня 1992 року виконавчим комітетом Прилуцької міської ради народних депутатів видано свідоцтво № 4302 на право особистої власності на квартиру №46 буд.88/1 по вул.Гвардійській в м.Прилуках, Чернігівської області на ім»я ОСОБА_4(а.с.10)

Згідно з паспорта серія НК №440550, ОСОБА_2 народився 23 травня 1961 року в с.Макіївка, Носівського району, Чернігівської області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/1, кв.46(а.с.6,7)

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія І-ЕЛ №434358 від 06.11.1982 року, ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_5, після реєстрації шлюбу її прізвище змінено на ОСОБА_6(а.с.8)

08 лютого 1990 року виконавчий комітет Прилуцької міської ради народних депутатів видав ордер на житлове приміщення №8500 на ім»я ОСОБА_2 з сім»єю, а саме: ОСОБА_6 – жінка, ОСОБА_7 - сина, на право зайняття житлового приміщення розташованого за адресою:м.Прилуки, вул.Гвардійська, буд.88 корпус №1 кв.№46(а.с.9)

18 травня 1992 року виконавчий комітет Прилуцької міської ради народних депутатів Чернігівської області, на підставі рішення виконкому Прилуцької міської ради народних депутатів від 22 січня 1992 року, видав свідоцтво №4302 на право особистої власності на квартиру №46 в буд.88/1 по вул.Гвардійська м.Прилуки, на ім»я ОСОБА_4(а.с.10)

Відповідно до технічного паспорта на квартиру №46 в житловому будинку №88/1 по вул.Гвардійська, м.Прилуки, власником квартири зазначений ОСОБА_2(а.с.13)

Відповідно до домової книги для реєстрації громадян, проживаючих в квартирі №46 буд.88/1 по вул.Гвардійській, в квартирі значаться зареєстрованими : ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7(а.с.12)

V. Норми права, які підлягають застосуванню .

За змістом частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

VI. Оцінка доказів та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Оцінюючи , надані заявникоми докази, суд приходить до висновку, що вони є належними та допустимими.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що в свідоцтві про право особистої власності на квартиру №4302 від 18 травня 1992 року, власника квартири №46 буд.88/1 по вул.Гвардійській, м.Прилуки, Чернігівської області помилково вказано «Біцький Леонід Олександрович» замість вірного «Бицький Леонід Олександрович».

Таким чином, у судовому засіданні обставини, викладені в заяві, знайшли своє підтвердження, а тому, проаналізувавши вищевказані докази у справі в їх сукупності та законодавчі норми, виходячи з принципів: законності, об’єктивності, розумності та справедливості, суд вважає, що заявником доведено, наявність обґрунтованих підстави для визнання вищевказаного юридичного факту.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає право розпорядження вказаною квартирою, що передбачено Цивільним кодексом України та заявник позбавлений можливості іншим чином, ніж у судовому порядку, встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 належить свідоцтво №4302 від 18 травня 1992 року про право особистої власності на квартиру №46 буд.88/1 по вул.Гвардійській, м.Прилуки, Чернігівської області, видане на ім»я «Біцького Леоніда Олександровича».

Тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315,319,354 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2, представник заявника ОСОБА_3, заінтересована особа: Прилуцька міська рада Чернігівської області, про встановлення факту належності свідоцтва на право власності на квартиру – задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить свідоцтво №4302 на право особистої власності на квартиру АДРЕСА_2, виданного 18 травня 1992 року виконавчим комітетом Прилуцької міської ради народних депутатів Чернігівської області на ім»я ОСОБА_4.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Коваленко А.