
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59484/18-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2018 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., при секретарі Каранда С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору,
ВСТАНОВИВ:
У провадження судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій він просить вжити необхідних заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам, у тому числі Державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти дії, направлені на реалізацію нерухомого майна, яке належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю Фірмі «Т.М.М.», а саме: нежилих приміщень з № 1 по № 7, № ІІ, тераса 30% (групи приміщень № 43) - офіс (літера А), загальною площею 469,60 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Луначарського (Андрія Шептицького Митрополита) 4; нежилих приміщень з № 1 по № 7 (групи приміщень № 40) - офіс (літера А), загальною площею 400,90 кв.м., що знаходиться що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Луначарського (Андрія Шептицького Митрополита) 4; нежилих приміщень з № 1 по № 45, №№ І, ІІ, тераса 30% (групи приміщень № 25) - офіс (літера А), загальною площею 1831,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Луначарського (Андрія Шептицького Митрополита) 4; нежилих приміщень з № 1 по № 6 (групи приміщень № 33) - офіс (літера А), загальною площею 473,5 кв.м., що хнаходяться за адресою: м. Київ, вул. Луначарського (Андрія Шептицького Митрополита) 4; нежитлового приміщення № 144, загальною площею 1206,00 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49-а; нежитлового приміщення № 145, загальною площею 1137,80 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 49-а; нежитлового приміщення № 151, загальною площею 688,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49-а; нежитлового приміщення № 153, загальною площею 960,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київу, вул. Володимирська, 49-а, - в рамках виконавчого провадження № 55614317 та виконавчого провадження № 55614244.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що між сторонами 14.05.2018 року було укладено договір підряду на виконання ремонтних робіт. ТОВ «Т.М.М.» порушило умови договору в частині оплати вартості робіт. На твердження заявника товориство повинно було виконати зобов»язання до 02.09.2018 року, однак не виконало. Маючи намір подати позов про стягнення заборгованості, заявнику стало відомо про те, що 30.11.2018 року та 05.12.2018 року ДП «СЕТАМ» будуть вчинятись дії по реалізації нерухомого майна, що належить ТОВ «Т.М.М.» Реалізація нерухомого майна проводиться в рамках виконавчих проваджень № 55614317, порушеного на підставі виконавчого напису 7862, вчиненого 20 грудня 2017 року та № 55614244, порушеного на підставі виконавчого напису 7860, вчиненного 20 грудня 2017 року. Заявник вважає, що реалізація об»єктів нерухомості може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, яке буде винесено за результатами розгляду позовної заяви, у зв»язку з чим, заявник звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до його пред»явлення.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику. Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як визначив Пленум ВСУ в п. 4 Постанови від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з урахуванням роз»яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обгрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, співмірністі заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про не обґрунтованість наведених у заяві доводів, оскільки не вбачаються достатні підстави вважати, що вжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149-150, 153, 353 ЦПК України, суд ,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Остапчук Т.В.
Судове рішення № 78441531, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 06.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/59484/18-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: