Ухвала суду № 78441460, 03.12.2018, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15913/17

Категорія 40

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Мариненко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гугл», Публічної корпорації «Google Inc.» про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом, в якому, в порядку захисту честі та гідності фізичної особи, просить: зобов'язати відповідачів видалити (приховати з пошукової видачі) результати пошуку (посилання) на Інтернет-сторінку, яка міститься в списку результатів пошуку після введення імені позивача; 2) зобов'язати відповідачів приховати з пошукової видачі (видалити) всі посилання, що містять ім'я позивача.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 23.04.2018 р. з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.

Позивач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в т.ч. і про те, що його явка визнана судом обов'язковою, в судове засідання не з'явився, 20.08.2018 р. подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представником відповідача-1 - Трикуром М.Ю. (за довіреністю) до початку судового засідання подана заява, в якій сторона відповідача просить залишити вищевказаний позов без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання після визнання його явки обов'язковою та вирішити це питання за відсутності представника відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду за таких підстав.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача.

Зокрема частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 20.08.2018 р., з урахуванням письмової заяви представника відповідача-1 - Трикура М.Ю. про необхідність належного повідомлення відповідача-2 (місцезнаходження якого є США) відповідно до вимог ст.498 ч.8 ЦПК України та вирішення питання про судове доручення іноземному суду, була визнана обов'язковою явка позивача в судове засідання з відкладенням розгляду справи на 05.11.2018 р. та направлено позивачу судову повістку, в якій зазначено про протокольну ухвалу суду щодо визнання обов'язкової явки позивача.

В судові засідання 05.11.2018 р. та 03.12.2018 р. позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення судової повістки, в якій було зазначення про визнання обов'язкової явки, в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.43 ч.2 п.3 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана обов'язковою. Тому явка позивача в судове засідання після 20.08.2018 р. була процесуальним обов'язком сторони позивача, а тому суд не приймає до увагу подану ним 20.08.2018 р. заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, суд вважає неможливим вирішити питання про судове доручення відповідному іноземному суду США без участі позивача, оскільки на даній стадії цивільного процесу, в разі винесення судом ухвали про судове доручення іноземному суду, саме він має нести витрати по перекладу судових документів даної цивільної справи для вручення відповідачу-2.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на те, що позивач, явка якого була визнана обов'язковою, повторно не з'явився в судове засідання, його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257 ч.1 п.3, 258-260, 353, 496 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гугл», Публічної корпорації «Google Inc.» про зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова