Ухвала суду № 78441367, 07.12.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26965/17-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2018 року суддя Печерського районного суду міста Києва Писанець В.А., розглянувши заяву адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про участь в режимі відеоконференції в судовому засіданні у справі за первинним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дячук Олени Борисівни, третя особа: ОСОБА_6, про визнання договору про розірвання договору іпотеки недійсним та скасування запису щодо припинення іпотеки та за об'єднаним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Є.О., про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором позики та договору про відступлення прав за договором іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

04 грудня 2018 року до підготовчого судового засідання, яке призначено на 21 грудня 2018 року до суду надійшла заява представника позивача за об'єднаним позовом про забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв'язку з тим, що він бажає особисто прийняти участь у підготовчому судовому засіданні, посилаючись його зайнятість просить забезпечити його участь в ньому у режимі відеоконференції з приміщенням Борівського районного суду Харківської області, що знаходиться за адресою: 63801, Харківська обл., смт. Борова, вул. Миру, 11, організувати його участь у судовому засіданні у відповідному режимі.

Сторони в судове засідання не викликались. Суд визнав за можливе проводити розгляд клопотання за відсутності сторін.

Вивчивши заяву, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Крім того, такий спосіб участі має винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні, які представником позивача за первісним позовом вказані не в достатньому обсязі, зокрема, бажання особистої участі в судовому засіданні не може вважатись перевалюючим фактором між бажанням і обґрунтуванням неможливості особистої присутності.

Таким чином, суд вважає, що за відсутності наведених підстав неможливості особистої присутності в судовому засіданні, а також підтвердження направлення копії заяви іншим учасникам справи відсутні підстави для застосування вимог статті 212 ЦПК України. З наданої заяви не вбачається наявність реальних перешкод для участі в судових засіданнях у Печерському районному суді місті Києві.

Крім цього, за положеннями глави 8 ЦПК України, витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, відносяться до видів судових витрат і ЦПК України передбачає можливість їх відшкодування. Ч. 2 ст. 138 ЦПК України визначається, що Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.Тобто, дане питання врегульовано ЦПК України і представник позивача не позбавлений можливості в подальшому надати суду всі необхідні документи з метою вирішення в порядку ЦПК України відшкодування відповідних судових витрат, пов'язаних з явкою до суду, в т.ч. пов'язаних із втратою заробітку у зв'язку з явкою до суду. Про це також зазначається і п. 46 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами).

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що відсутні обґрунтовані підстави для задоволення клопотання представника позивача за об'єднаним позовом про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 212 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити адвокату ОСОБА_1 у задоволенні заяви поданої в інтересах ОСОБА_2, про участь в режимі відеоконференції у судовому засіданні у справі за первинним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дячук Олени Борисівни, третя особа: ОСОБА_6, про визнання договору про розірвання договору іпотеки недійсним та скасування запису щодо припинення іпотеки та за об'єднаним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Є.О., про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором позики та договору про відступлення прав за договором іпотеки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Писанець