Рішення № 78441069, 27.11.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/403/18

Справа №754/2505/18

РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Клочко І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Шевчук М.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 доінспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Жабського Олександра Миколайовича, третя особа Департамент патрульної поліції, про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Жабського О.М. про скасування постанови.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовує наступним.

17.02.2018 року на трасі Київ-Одеса на посту поліції, біля м. Біла Церква, Київської обл., стосовно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ВР №270198 за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає, що вказана постанова винесена з порушенням чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як зазначає позивач, 17.02.2018 року він їхав по трасі Київ-Одеса у бік м. Одеси на автомобілі, марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1. На посту поліції позивач був зупинений інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Жабським О.М. та повідомлений про те, що він рухався у крайній лівій смузі у той час, як була вільна смуга для руху праворуч. На пояснення позивача, що останній об'їжджав перешкоду, яка знаходилась у правому ряду, відповідач зневажив.

Позивач вважає, що постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, оскільки під час керування автомобілем 17.02.2018 року при проїзді зони посту поліції ним не порушувались ПДР України, крім того, відсутні будь-які докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Також позивач зазначає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови підійшов до розгляду справи формально та стисло, не роз'яснивши права.

З огляду на викладене, позивач ОСОБА_1 вимушений був звернутись до адміністративного суду з даним позовом, відповідно до вимог якого просить суд:

1. Визнати дії інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Жабського О.М. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальностіпротиправними.

2. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 17.02.2018 року серії ВР №270198 - скасувати.

11.09.2018 року до суду надійшов відзив представника Департаменту патрульної поліції Осипенка С.В. в інтересах відповідача інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Жабського О.М., який вмотивований наступним.

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 17.02.2018 року серії ВР №270198, 17.02.2018 року о 14:35 год. на 78 км автомобільної дороги Київ-Одеса ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1, рухався по крайній лівій смузі, не маючи намір здійснити поворот ліворуч або розворот в той час, коли праві смуги були не зайняті, чим порушив п.11.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч.2 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого відповідачем винесена вказана постанова, якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Представник Департаменту патрульної поліції наголошує на тому, що позивач не заперечує факту руху в крайній лівій смузі та пояснює, що об'їжджав «погане» асфальтне покриття. Відповідачем було проведено відеофіксацію вказаного відрізку дороги, де зафіксовано відсутність пошкодження асфальтного покриття, яке б змусило позивача змінити смугу руху для об`їзду перешкоди, таким чином, вказаний відеозапис повністю спростовує твердження позивача.

З огляду на викладене, представник Департаменту патрульної поліції Осипенко С.В. зазначає, що інспектор Управління патрульної поліції в м. Києві Жабський О.М., розглядаючи адміністративну справу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, та просить суд врахувати даний відзив під час прийняття рішення у справі, постанову, винесену інспектором залишити без змін, відмовивши у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.06.2018 року, постановленою у судовому засіданні, залучено Департамент патрульної поліції до участі у справі в якості третьої особи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги за викладених в адміністративному позові підстав, просив суд про їх задоволення.

Відповідач інспектор Управління патрульної поліції в м. Києві Жабський О.М.в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи, причини своєї неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - Департаменту патрульної поліції Осипенко С.В. в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

За даних обставин суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності нез`явившихся осіб.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_4, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах адміністративної справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до постанови серії ВР №270198 від 17.02.2018 року, винесеної інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Жабським О.М., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Згідно зі змістом оскаржуваної постанови, 17.02.2018 року о 14:35 год. на 78 км автодороги Київ-Одеса ОСОБА_1, керуючи автомобілем, марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1, рухався по крайній лівій смузі, не маючи наміру здійснити поворот ліворуч або розворот в той час, коли праві смуги були не зайняті, порушивши вимоги п. 11.5 ПДР України (а.с. 5).

Відповідно до п. 11.5 ПДР України, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Так, диспозицією ч.2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Об'єктом правопорушення виступають охоронювані законом відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в галузі шляхового господарства і зв'язку.

Об'єктивна сторона правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, полягає у виїзді на крайню ліву смугу на дорозі, яка має дві і більше смуги для руху в одному напрямку, без наміру повороту ліворуч, розвороту, коли праві смуги руху були вільні (формальний склад).

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до приписів ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1-129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Згідно з приписами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної категорії справ відповідачу належить довести правомірність своїх дій або бездіяльності.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З даних оглянутого судом відеозапису, що міститься на СD-диску, наданому представником Департаменту патрульної поліції Осипенком С.В. в якості доказу по справі, не вбачаються обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, вимога позивача про визнання дій відповідача протиправними не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, а також те, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, суд приходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч.4 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Конституції України, ст.ст. 6-11, 14, 77, 217, 241-246, 255, 286, 293, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Жабського Олександра Миколайовича, третя особа Департамент патрульної поліції, про скасування постанови- частково.

Скасувати постанову серії ВР№270198 по накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі складеного відносно ОСОБА_5 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по справі.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 06.12.2018 року.

Суддя