Вирок № 78438988, 10.12.2018, Черкаський районний суд Черкаської області

№707/2330/17

1-кп/707/98/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Тептюка Є.П.

при секретарях Федоровій Л.С., Культенко Н.В.

з участю прокурора Міняйло С.С.

з участю обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12017250270000859 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хутори Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого :

1) 20.02.2018 року Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 309 КК України з призначенням покарання у виді 2-х років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Ромейково Катеринопільського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 раніше судимого:

1) 28.09.2016 року Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 1, ч. 3 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Київ , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх синів - ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_11, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_3, раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця м. Київ і, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_4, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, 10.08.2017 близько 23 години 30 хвилин за попередньою змовою з завчасним розподілом ролей між собою та разом із ОСОБА_2, який діяв повторно, ОСОБА_4, і ОСОБА_3 проникли до приміщення цеху № 1 філії «Птахофабрики « Перше Травня» ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД», що розташована в с. Хутори Черкаського району Черкаської області по вул. Шевченка, 47, маючи єдиний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за їхніми спільними умисними протиправними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, шляхом витягання шибки вікна проникли до приміщенні вказаного цеху викрали наступне майно: 22 корпуси від електродвигунів, 15 якорів до корпусів електродвигунів, 9 кришок від електродвигунів, 4 якоря до електродвигунів з кришками, 1 електродвигун з редуктором «ЗМП 50», 8 лопастей до вентиляторів від електродвигунів, 1 розетку 380 V з кабелем (з'єднувальна розетка), 2 якоря з обмоткою, 2 корпуси з мідною обмоткою із відсутніми корпусами електродвигунів, загальною вагою 338,30 кг.; 1 електродвигун з двома маркуваннями «АИР80В4У2 1,5 кВт/1500 інв. № 0848128» та «ГИДРОМАШ МОТОР РЕДУКТОР ЗМП - 40 ТУУ 29.1-24587406.002-200 МАСА 40 КГ інв. № 721376», після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, завдавши підприємству матеріальної шкоди на загальну суму 3594, 69 грн.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину в пред'явленому їм обвинуваченні визнав повністю, пояснив, що 10.08.2017 близько 23 години 30 хвилин разом з своїм знайомим ОСОБА_2, попередньо домовившись з ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які працювали охоронниками на птахофабриці і в цей вечір були на зміні та пропустили їх на територію птахофабрики, через вікно проникли до приміщення цеху «Птахофабрики « Перше Травня» ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД», що розташована в с. Хутори Черкаського району Черкаської області по вул. Шевченка, 47, звідки викрали корпуси електродвигунів, якоря електродвигунів, електродвигуни. Викрадене перевезли на його автомобілі до належного йому гаража в с.Хутори Черкаського району. У вчиненому щиро розкаявся. Цивільний позов представника потерпілого обвинувачений не визнав, в зв'язку з тим, що все викрадене вони повернули в тому стані в якому викрали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою вину в пред'явленому їм обвинуваченні визнав повністю, пояснив, що він будучи раніше судимим за скоєння крадіжки, перебуваючи на іспитовому строкові, 10.08.2017 близько 23 години 30 хвилин разом з своїм знайомим ОСОБА_8, попередньо домовившись з ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які працювали охоронниками на птахофабриці і в цей вечір були на зміні та пропустили їх на територію птахофабрики, через вікно проникли до приміщення цеху «Птахофабрики « Перше Травня» ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД», що розташована в с. Хутори Черкаського району Черкаської області по вул. Шевченка, 47, звідки викрали корпуси електродвигунів, якоря електродвигунів, електродвигуни. Викрадене перевезли до належного ОСОБА_8 гаража в с.Хутори Черкаського району. У вчиненому щиро розкаявся. Цивільний позов представника потерпілого обвинувачений не визнав, в зв'язку з тим, що все викрадене вони повернули в тому стані в якому викрали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, свою вину в пред'явленому їм обвинуваченні визнав повністю, пояснив, що 10.08.2017 близько 23 години 30 хвилин разом з своїм знайомим ОСОБА_3, з яким вони працювали охоронниками на птахофабриці, і були в цей вечір на зміні, попередньо домовившись, запустили на територію двох місцевих мешканців ОСОБА_8 та ОСОБА_2, для здійснення крадіжки з території птахофабрики, останні через вікно проникли до приміщення цеху «Птахофабрики « Перше Травня» ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД», що розташована в с. Хутори Черкаського району Черкаської області по вул. Шевченка, 47, звідки викрали корпуси електродвигунів, якоря електродвигунів, електродвигуни. У вчиненому щиро розкаявся. Цивільний позов представника потерпілого обвинувачений не визнав, в зв'язку з тим, що все викрадене вони повернули в тому стані в якому викрали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, свою вину в пред'явленому їм обвинуваченні визнав повністю, пояснив, що 10.08.2017 близько 23 години 30 хвилин разом з своїм знайомим ОСОБА_4, з яким вони працювали охоронниками на птахофабриці, і були в цей вечір на зміні, попередньо домовившись, запустили на територію двох місцевих мешканців ОСОБА_8 та ОСОБА_2, для здійснення крадіжки з території птахофабрики, останні через вікно проникли до приміщення цеху «Птахофабрики « Перше Травня» ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД», що розташована в с. Хутори Черкаського району Черкаської області по вул. Шевченка, 47, звідки викрали корпуси електродвигунів, якоря електродвигунів, електродвигуни. У вчиненому щиро розкаявся. Цивільний позов представника потерпілого обвинувачений не визнав, в зв'язку з тим, що все викрадене вони повернули в тому стані в якому викрали.

Представник потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачені здійснили крадіжку з приміщення цеху «Птахофабрики « Перше Травня» ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД», що розташована в с. Хутори Черкаського району Черкаської області по вул. Шевченка, 47 та викрали електродвигуни. Викрадене було повернуто потерпілій стороні, разом з тим всі двигуни були вже обвинуваченими розкомплектовані.

Крім того, представник потерпілого заявив цивільний позов без визначення суми, яку просить стягнути з обвинувачених та просив призначити товарознавчу експертизу до КНДІСЕ (м.Київ) для визначення вартості викрадених електродвигунів, оскільки не погоджується з сумою збитків визначених на досудовому слідстві.

Крім повного визнання обвинуваченими своєї вини, по справі досліджено сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинувачених в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, а саме:

- протоколом огляду місця події від 11.08.2017 за адресою: м. Черкаси, пров. Медичний 3, а саме автомобіля марки ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1, з якого були вилучені частини двигунів викрадених у потерпілого;

- протоколом огляду місця події від 11.08.2017 за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Шевченка, 47, де були викрадені електродвигуни та інші речі належні потерпілій стороні;

- протоколом огляду місця події від 11.08.2017 за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Садова 32, де були виявлені викрадені речі;

- протокол пред'явлення речей для впізнання зі свідком ОСОБА_9, в ході впізнання останній впізнав, мотори, які належали підприємству;

- протоколом огляду предмету від 15.08.2017 року - 2 якорів, 2 корпусів електродвигунів, редуктора;

- висновком експерта № 4/1840 від 19.10.2017, згідно якого встановити ринкову вартість 2 якорів, 2 корпусів електродвигунів, редуктора неможливо;

- висновком експерта № 4/1841 від 17.11.2017, згідно якого вартість 1 редуктора станом на 11.08.2017 року могла становити 2140 грн., ринкову вартість 22 корпусів, 4 якорів, 8 лопастей до вентилятора, 15 якорів, 9 кришок - встановити неможливо;

- висновком експерта № 1/2519 від 25.10.2017 сліди пальця рук виявлені на місці крадіжки належаьб ОСОБА_1;

- актом зваження викрадених речей, згідно якого вага викрадених речей становить 378,3 кг;

- протоколом слідчого експерименту, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_3 від 19.10.2017, в ході якого обвинувачений розповів та показав, яким чином була здійснена крадіжка;

- протоколом слідчого експерименту, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 19.10.2017 в ході якого обвинувачений розповів та показав, яким чином була здійснена крадіжка;

- протоколом слідчого експерименту, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_2 від 15.11.2017 в ході якого обвинувачений розповів та показав, яким чином була здійснена крадіжка;

- протоколом слідчого експерименту, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 15.11.2017 в ході якого обвинувачений розповів та показав, яким чином була здійснена крадіжка.

Зазначені вище письмові матеріали, суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто останні підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як то час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, особу, що його вчинила та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів у порядку встановленому КПК України. Суд, допитавши обвинувачених, представника потерпілої сторони, письмові докази, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених, прийшов до висновку,що вина обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у приміщення, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у приміщення, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у приміщення, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у приміщення, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідност. 66 КК України, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним та щиро розкаявся в скоєному, на час вчинення злочину раніше не судимий в силу вимог ст.. 89 КК України, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів: нарколога та психіатра не перебуває, а тому вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді позбавлення волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні злочину, події якого мали місце до постановлення вироку Черкаським районним судом Черкаської області від 20.02.2018р. за ч.2 ст. 309 КК України (яким він засуджений до двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік ), при призначенні покарання слід керуватись ч.4ст. 70 КК України, при цьому суд вважає можливим застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Проте з урахуванням обставин, які сприяли вчиненню злочину та проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, сприяння розкриттю злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку що, при призначенні покарання також має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а тому виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції останнього від суспільства, з призначенням йому покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, із звільненням ОСОБА_1 від відбування покарання, в порядку ст.75 КК України, визначивши йому іспитовий строк та поклавши обов'язки відповідно до ст. 76 КК України. Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним та щиро розкаявся в скоєному, проте вчинив злочин під час перебування на іспитовому строці, зокрема: 28.09.2016 року засуджений Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 1, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки; за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів: нарколога та психіатра не перебуває.

Суд враховує, що у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Відповідно до п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» маючи на увазі, що при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку. Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати: - покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням (статті 75, 79, 104 КК), за винятком часу тримання під вартою в порядку запобіжного заходу або затримання, перебування в медичному закладі тощо. У разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.

Отже суд враховує той факт, що ОСОБА_2 вчинив даний злочин у період іспитового строку за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 28.09.2016 року, на шлях виправлення не встав, належних висновків для себе не зробив та знову скоїв злочин з корисливих мотивів, тому суд вважає що, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та необхідно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті за якою кваліфіковані його дії іі визначити остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, покарання за попереднім вироком.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним та щиро розкаявся в скоєному, на час вчинення злочину раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікарів: нарколога та психіатра не перебуває, а тому вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді позбавлення волі.

Проте з урахуванням обставин, які сприяли вчиненню злочину та проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, сприяння розкриттю злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку що, при призначенні покарання також має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції останнього від суспільства, з призначенням йому покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, із звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання, в порядку ст.75 КК України, визначивши йому іспитовий строк та поклавши обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним та щиро розкаявся в скоєному, на час вчинення злочину раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем служби характеризується позитивно,на обліку у лікарів: нарколога та психіатра не перебуває, а тому вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді позбавлення волі.

Проте з урахуванням обставин, які сприяли вчиненню злочину та проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, сприяння розкриттю злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку що, при призначенні покарання також має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції останнього від суспільства, з призначенням йому покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, із звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання, в порядку ст.75 КК України, визначивши йому іспитовий строк та поклавши обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 необхідно залишити попередній - особисте зобов'язання.

Вирішуючи питання щодо зміни міри запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, суд враховує те, що ОСОБА_2 засуджується до покарання у виді позбавлення волі реально, та скоєння ним нового кримінального правопорушення в період іспитового строку. Тому враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить запобігання спробам ОСОБА_2 переховуватись від суду, суд обирає щодо до нього до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою.

З обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно стягнути на корить держави процесуальні витрати за проведення експертиз по справі в сумі 1656,86 грн. по 414,21 грн. з кожного.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Згідно ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільний позов потерпілої сторони суд залишає без задоволення, оскільки він не має конкретної ціни позову та не підтверджується жодними доказами дослідженими в судовому засіданні. За клопотання представника потерпілого була призначена товарознавча експертиза, для визначення вартості викрадених речей, проте потерпіла сторона не виконала жодної вимоги, які ставив в своєму клопотанні експерт, фактично ухилившись від виконання експертизи.

Згідно ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси - Пироженко В.Д. від 17.08.2017 року було накладено арешт на тимчасово вилучене майно: автомобіль марки ВАЗ 2108, держномер НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_10, і у якому було вилучено викрадене майно, а саме: 22 корпуси від електродвигунів з мідною обмоткою, один електродвигун, якорі до електродвигунів з кришками, 8 лопастей до вентилятора від електродвигунів, 15 двигунів, 9 кришок від електродвигунів, 1 розетка 380 V.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, за клопотанням учасників провадження, вирішує питання про скасування арешту майна.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про зняття арешту з вищевказаного майна за минуванням потреби, а тому суд вважає за можливе скасувати арешт.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справ "ОСОБА_9 проти Росії" від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 20.02.2018 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно до відбуття ОСОБА_1, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Керуючись ч.1 ст.71 КК України до покарання за цим вироком частково у виді двох місяців позбавлення волі приєднати невідбуте покарання за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 28.09.2016 року, та остаточно до відбуття визначити покарання у виді три роки два місяці позбавлення волі.

Обрати запобіжний захід ОСОБА_2 у виді - тримання під вартою, взявши ОСОБА_2 під варту із зали суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 10 грудня 2018 року, тобто з моменту його взяття під варту.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити попередній - особисте зобов'язання.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на корить держави процесуальні витрати за проведення експертиз по справі в сумі 1656,86 грн., по 414,21 грн. з кожного.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси - Пироженко В.Д. від 17.08.2017 року на тимчасово вилучене майно: автомобіль марки ВАЗ 2108, держномер НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_10 - та повернути автомобіль ОСОБА_1

Цивільний позов «Птахофабрики « Перше Травня» ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД» - залишити без задоволення.

Речові докази, а саме:

- 22 корпуси від електродвигунів в одному із корпусів із якорем, 15 якорів до корпусів електродвигунів, 9 кришок від електродвигунів, 4 якоря до електродвигунів з кришками, 1 електродвигун з редуктором «ЗМП 50», 8 лопастей до вентиляторів від електродвигунів, 1 розетка 380 V з кабелем (з'єднувальна розетка), 2 якоря з обмоткою, 2 корпуси з мідною обмоткою із відсутніми корпусами електродвигунів, які знаходяться на зберіганні в камеру схову Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області - повернути «Птахофабриці « Перше Травня» ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД»;

- 1 електродвигун з двома маркуваннями «АИР80В4У2 1,5 кВт/1500 інв. № 0848128» та «ГИДРОМАШ МОТОР РЕДУКТОР ЗМП - 40 ТУУ 29.1-24587406.002-200 МАСА 40 КГ інв. № 721376», які передані під розписку законному представнику потерпілого ОСОБА_9 - повернути власнику «Птахофабриці « Перше Травня» ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД»;

- два сліди пальців рук, п'ять слідів пальців рук, дактилокарту на ім'я ОСОБА_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 30 днів з дня вручення їй копії вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження за заявою можуть отримати в суді в секретаря копію вироку.

Суддя: Є. П. Тептюк