Рішення № 78438441, 19.11.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/8596/17

н/п 2-а/766/508/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Найдишак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, поданим від імені та в інтересах ОСОБА_2, до Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22.05.2017 року звернулася до суду з позовом від імені та в інтересах ОСОБА_2 до Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, в якому просить скасувати постанову №31/543/01-22 по справі про адміністративне правопорушення від 12 травня 2017 року, винесену начальником Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Маршак Ростиславом Михайловичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП у виді штрафу в розмірі 5100,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою №31/543/01-22 від 12.05.2017 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення частини 1 статті 188-42 КУпАП та накладено штраф у сумі 5100 гривень. Позивач вважає, що дії посадових осіб щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення вимогам закону не відповідають, є неправомірними, складені з грубими порушеннями її прав, а відтак вказана постанова підлягає скасуванню.

В ході судового розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги, просила скасувати постанову №31/543/01-22 по справі про адміністративне правопорушення від 12 травня 2017 року, винесену начальником Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Маршак Ростиславом Михайловичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП у виді штрафу в розмірі 5100,00 гривень; визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.05.2017 року, який винесений головним спеціалістом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Харлановим Сергієм Миколайовичем.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала повноваження представнику ОСОБА_1, яка надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно договору купівлі-продажу від 28.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О., ОСОБА_2 є власником квартири №5-а, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів від 28.12.2007 року та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 02.01.2008 року.

Згідно припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.02.2017 року Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, виданого ОСОБА_2, встановлено здійснення самочинного будівництва гаражу та навісу у 2009 році за адресою: АДРЕСА_1, та слід усунути порушення містобудівного законодавства, знести самочинно збудовані гараж та навіс позначені як літ. «Н» та літ. «О» в технічному паспорті від 28.11.2016 КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» ХОР реєстраційний номер 4697 в термін до 01.05.2016 року.

10.05.2017 року Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначено, що забудовнику надано припис від 02.02.2017 року, ОСОБА_2 не виконала вимоги, зазначені у приписі та є підстави вважати, що ОСОБА_2 не виконала законних вимог (припису)посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, що є порушенням п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Постановою №31/543/01-22 від 12.05.2017 року Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 гривень. Постановою встановлено, що ОСОБА_2 надано припис від 02.02.2017 про усунення порушення містобудівного законодавства до 01.05.2017. До УДАБК ХМР не надано документу, що скасовує статус самочинного будівництва та/або знесення об'єктів будівництва ОСОБА_2 не виконала вимоги зазначені у приписі. зазначено, що ОСОБА_2 не виконала законних вимог (припису) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, що є порушенням п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.1 ст.188-42 КУпАП.

Положеннями п.8 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Згідно ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553).

Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва

Відповідно до п.5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки

Абзацом 1 пункту 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

В силу приписів п.13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Водночас п.14 Порядку №553 визначає, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку № 553)

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року.

Відповідно до пункту 7 Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

З оскаржуваного позивачем припису від 02.02.2017 року судом встановлено, що усунення порушень містобудівного законодавства слід було здійснити до 01.05.2016 року, тобто до винесення припису, за невиконання якого ОСОБА_2 притягнули до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

З Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.05.2017 року вбачається відсутність головного спеціаліста на місці перевірці, що грубо порушує здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.11 Порядку №553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Проте, вимогами пп.3 а.11 Порядку №553 не передбачено видання обов'язкових для виконання приписів щодо знесення.

У відповідності до ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимога законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строку добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, Управління державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

З огляду на викладене, оскаржуваний припис містить лише одну вимогу про знесення самочинного будівництва, що не співпадає з постановою №31/543/01-22 від 12.05.2017 року, якою позивач було надано вибір шляху усунення порушення містобудівного законодавства шляхом знесення самочинного будівництва або шляхом надання документу про скасування статусу самочинного будівництва.

Згідно ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на момент складання акту перевірки 10.05.2017 року, протоколу 10.05.2017 року, постанови 12.05.2017 року) орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Тобто, позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка не містить пункту 3, а крім того передбачає взаємодію органу державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

З огляду на викладене вище, судом встановлена відсутність події правопорушення, за яке ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності.

А відтак, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.05.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставах вищевстановлених, суд вважає висновок відповідача про порушення позивачем вимог містобудівного законодавства, безпідставним, тому постанова №31/543/01-22 по справі про адміністративне правопорушення від 12 травня 2017 року підлягає скасуванню.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність прийняття оскаржуваних позивачем припису та постанови.

За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність постанови про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 травня 2017 року №31/543/01-22 та припису від 10.05.2017 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.139 КАС України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 гривень.

Керуючись ст.ст.6-9, 72-77, 139, 194, 242-246, 255, 295 КАС України, ст.ст.7, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1, поданим від імені та в інтересах ОСОБА_2, до Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову №31/543/01-22 по справі про адміністративне правопорушення від 12 травня 2017 року, винесену начальником Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Маршак Ростиславом Михайловичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП у виді штрафу в розмірі 5100,00 гривень.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.05.2017 року, який винесений головним спеціалістом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Харлановим Сергієм Миколайовичем.

Стягнути з Управління з питань державного Архітектурно - будівельного контролю Херсонської міської ради на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 640,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: С.І. Майдан