Ухвала суду № 78437838, 10.12.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №590/45/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бондарчук Я. П.Номер провадження 11-кп/788/747/18 Суддя-доповідач - Матус В. В. Категорія - В порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Матуса В. В.,

суддів - Олійника В. Б., Філонової Ю. О.,

за участю секретаря судового засідання - Різниченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальне провадження № 590/45/18 за апеляційною скаргою особи, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, ОСОБА_3, на ухвалу Ямпільського районного суду Сумської області від 04 квітня 2018 року, якою у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Тракторозаводського районного суду м. Волгоград Російської Федерації від 29.06.2016 року, відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

у відповідність із законодавством України, відмовлено,

учасників судового провадження:

прокурора - Микитенка В.П.,

ВСТАНОВИЛА:

У поданій апеляційній скарзі, особа, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати та задовольнити клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Тракторозаводського районного суду м. Волгоград РФ від 29.06.2016 року, у відповідність із законодавством України. Ухвалюючи рішення, суд позбавив можливості ОСОБА_3 повернутися в Україну та захистити свої права як потерпілого від злочину, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12016250000000100 від 25.03.2016 року, за фактом торгівлі людьми.

Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 04 квітня 2018 року, у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Тракторозаводського районного суду м. Волгоград Російської Федерації від 29.06.2016 року, відносно ОСОБА_3, у відповідність із законодавство України, відмовлено. Так, засудженим ОСОБА_3 було вчинено замах на збут та збут ( 2015 рік) на території Російської Федерації наркотичних засобів: речовини, що містить в своєму складі похідне метилового ефіру 3-метил-2- (1-пентил-1Н-індазол-3-карбоксамідо) бутанової кислоти та речовини, що в своєму складі містить похідне N-метілефедрона, які не були внесені до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, обіг яких на території України обмежений чи заборонений. Відповідно, у разі вчинення ОСОБА_3 спроб збуту даних речовин в 2015 році на території України, його дії не містили б складу кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, кримінальна відповідальність за які передбачена КК України.

Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги вважаючи ухвалу суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла наступного висновку.

Передача громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для відбування покарання в Україні та порядок приведення вироку іноземного суду у відповідність із законодавством України, передбачено главою 46 КПК України та Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року.

Відповідно до Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, яка набрала чинності для України з 01 січня 1996 року, передбачено можливість передачі особи, засудженої на території однієї держави, на територію іншої держави, відповідно до положень цієї Конвенції, для відбування призначеного їй покарання (стаття 2) шляхом продовження виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10 або визнання вироку з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином, заміни міри покарання, призначеної в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 цієї Конвенції.

Згідно ч. 4 ст. 10 КК України виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з цим Кодексом визнається злочином або було б злочином у разі його вчинення на території України.

Вироком Тракторозаводського районного суду м. Волгоград Російської Федерації від 29.06.2016 року, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 30, п. "г" ч. 4 ст. 228.1, п. "г" ч. 4 ст. 228.1 КК РФ. З застосуванням ч. 3 ст. 69 КК РФ за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

За вироком Тракторозаводського районного суду м. Волгоград Російської Федерації від 29.06.2016 року, ОСОБА_3 засуджений за замах на незаконний збут та незаконний збут наркотичних засобів - речовину, що містять в своєму складі похідне метилового ефіру 3-метил-2-(1-пентил-1Н-індазол-3-карбоксамідо) бутанової кислоти та речовину, що в своєму складі містить похідне N-метілефедрона, з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі (включаючи мережу "Інтернет"), за попередньою змовою групою осіб, у особливо великому розмірі.

Відповідно до ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

Частиною 2 ст. 307 КК України передбачена відповідальність, зокрема, за дії щодо незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб тощо, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини.

Обов'язковою ознакою злочину, що розглядається є наявність предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я людей. Такими предметами є: 1) наркотичні засоби; 2) психотропні речовини; 3) прекурсори; 4) аналоги наркотичних засобів та психотропних речовин.

Психотропні речовини - це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, емоцій, мислення чи поведінки і становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними.

Належність певної речовини до психотропних речовин на території України визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 "Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів".

З наданих матеріалів кримінального провадження, колегією суддів встановлено, що похідне метилового ефіру 3-метил-2-(1-пентил-1Н-індазол-3-карбоксамідо) бутанової кислоти та похідне N-метілефедрона, які були предметом вчинення ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 30 п. "г" ч. 4 ст. 228.1, п. "г" ч. 4 ст. 228.1 КК РФ., на території Російської Федерації, не входять до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на території України.

На запит суду першої інстанції до Держлікслужби про віднесення речовин, вказаних у вироку Тракторозаводського районного суду м. Волгоград від 29.06.2016 року, до наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обіг яких на території України обмежений чи заборонений, державна служба надала висновок про те, що це є загальні назви сполук і можуть включати декілька речовин, що є похідними від речовин.

Оскільки додаткових відомостей, матеріали кримінального провадження не містять, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого та вмотивованого рішення про відмову у задоволенні клопотання Міністерства юстиції про приведення вироку суду Російської Федерації відносно ОСОБА_3, у відповідність із законодавством України, оскільки у разі вчинення останнім спроби збуту даних речовин та збуту вказаних речовини у 2015 році на території України, його дії не містили би складу кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, кримінальна відповідальність за які передбачена законом України про кримінальну відповідальність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419,602-614 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Ямпільського районного суду Сумської області від 04 квітня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку Тракторозаводського районного суду м. Волгоград Російської Федерації від 29.06.2016 року відносно ОСОБА_3, залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, ОСОБА_3 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_3, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

Матус В. В. Олійник В. Б. Філонова Ю. О.