Постанова № 78436643, 04.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5653/18

Номер справи місцевого суду: 520/6884/17

Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Кононенко Н.А.,

Цюри Т.В.,

за участю:

секретаря Ющак А.Ю.,

представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 травня 2018 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації, третя особа Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області,

встановив:

В червні 2017 року ПАТ Банк «ТРАСТ» звернувся до Київського районного суду м. Одеси від 02 травня 2018 року з позовом ОСОБА_3, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу «Богдан» А09201, 2005 року випуску, д\н НОМЕР_1, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 і скасувати таку реєстрацію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 7 листопада 2008 року було укладено договір застави рухомого майна з ОСОБА_3, предметом якого був вказаний транспортний засіб і така застава була зареєстрована у відповідному реєстрі обтяжень. Посилаючись на те, що спірна угода була вчинена без згоди заставодержателя, просив позов задовольнити.

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували, дали пояснення, згідно яких у реєстрі не було зареєстровано заборони відчуження транспортного засобу, а крім того, ОСОБА_3 уклав з банком іншу угоду, якою надав банку у заставу інший автомобіль і Банк надавав згоду на відчуження автомобіля «Богдан».

Представник третьої особи - Регіонального сервісного центру МВС в Одеській областідо суду не явився, у письмових поясненнях зазначив, що заборони на відчуження автомобілю «Богдан» у день його перереєстрації не було.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 травня 2018 року у задоволенні позову було відмовлено.

30 травня 2018 року від ПАТ Банк «Траст» надійшла апеляційна скарга на зазначене вище судове рішення, в якій він просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов ПАТ Банк «Траст» задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, письмових пояснень третьої особи - Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області (а.с.157-160), колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що заборон на відчуження транспортного засобу «Богдан» А09201, 2005 року випуску, д\н НОМЕР_1, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5, не було, а тому підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного транспортного засобу, матеріали справи не містять.

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 7.11.2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ Банк «ТРАСТ», правонаступником якого є позивач - ПАТ Банк «ТРАСТ», був укладений кредитний договір №S051.0006725-Р-1 за яким ОСОБА_3 отримав кредит у сумі 15000 доларів США. У забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за цими договором, між ним та позивачем 7.11.2008р. укладено договір застави №S051.0006725-Р-1, згідно якого він надав у заставу позивачу автомобіль «Богдан» А09201, 2005 року випуску, д\н НОМЕР_1.

6.01.2012р. вказаний автомобіль «Богдан» на підставі довідки-рахунку ДПІ 122892, виданої ФЛП «ОСОБА_8», ОСОБА_3 було відчужено на користь ОСОБА_5 і за останньою зареєстровано право власності на цей автомобіль.

Посилаючись на зазначені обставини, про що позивач дізнався в 2017році, він звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що за змістом ст.ст. 9, 10, 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. При цьому суд виходив із того, що обтяження проданого автомобіля було внесено до такого реєстру, з відміткою «дозволено відчужувати» (а.с.18).

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сама по собі формальна відсутність згоди банку на відчуження заставодавцем - ОСОБА_3 обтяженого заставою автомобіля «Богдан» не може бути підставою для визнання цього договору недійсним, оскільки обтяження, будучи внесеним на момент укладення договору до Державного реєстру обтяжень, зберігає свою силу і для нового власника - ОСОБА_5 Тобто банк і надалі має право звернути стягнення на предмет застави, відтак, укладеним договором його право не порушено і підстави для визнання його недійсним за позовом банку відсутні.

З цих підстав, посилання позивача і заявника апеляційної скарги на те, що в порушення п.4.4.5 Договору застави рухомого майна №S051.0006725-Р-1 від 07 листопада 2008 року Заставодавець ОСОБА_3 не отримав попередньої згоди Заставодержателя на відчуження вказаного транспортного засобу, є безпідставними і такими, що не можуть бути підставою для визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним.

При цьому, ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду справи стороною відповідача не було надано доказів про те, що відповідач укладав з позивачем інший договір застави іншого транспортного засобу та надання позивачем дозволу на відчуження автомобіля, а тому суд такі доводи сторони відповідача не прийняв.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів, оскільки він не спростований матеріалами справи.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2011 року Заставодавець ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_6, який був уповноваженим представником ПАТ Банк «ТРАСТ» при укладенні Кредитного договору та Договору застави рухомого майна, із заявою про заміну предмета застави, із автобуса «Богдан» А09201, 2005 року випуску, д\н НОМЕР_1, на автомобіль БМW 740, чорного кольору, 1999 року випуску,балансовою вартістю 18-19 тисяч доларів США. (а.с.181).

Більше того, згідно Акту про перевірку стану заставленого майна від 14 вересня 2012 року, вказаний транспортний засіб - БМW 740, чорного кольору, 1999 року випуску, став предметом застави, про що укладений договір застави № S051.0006725-Р-1 від 10.06.2011 року (а.с.182).

Тобто доводи представника відповідача - адвоката ОСОБА_4 про те, що між сторонами була проведена заміна предмета застави - автомобіля «Богдан» А09201, 2005 року випуску, д\н НОМЕР_1, на автомобіль БМW 740, чорного кольору, 1999 року випуску, є вмотивованими, обґрунтованими і такими, що підтверджуються наявними у справі доказами.

Однак, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити наявність вказаного договору застави транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи даний договір відсутній, а представник ПАТ Банк «ТРАСТ» до суду апеляційної інстанції тричі не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, а саме: 04.09.2018 року, (а.с.143-147), 23.10.2018 року (а.с.152156) та 04.12.2018 року (а.с.172-175).

Таким чином, всі вищевикладені обставини в своїй сукупності свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та апеляційної скарги ПАТ Банк» «ТРАСТ», оскільки ОСОБА_3 мав право на відчуження автомобіля «Богдан» А09201, 2005 року випуску, д\н НОМЕР_1.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.12.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко

Т.В. Цюра