Ухвала суду № 78435896, 23.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

23.11.2018

Справа 522/17647/18

Провадження № 1-КС/522/21129/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Куцаров В.І., за участю секретаря судового засідання Гасанова Р.Н., слідчого Сапеги В.І., захисника-адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого з ОВС 3 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2, про арешт тимчасово вилученого майна, –

ВСТАНОВИВ:

Слідчий з ОВС 3 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Як вбачається з клопотання слідчого, слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018160000000069 від 27.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових) платежів в особливо великих розмірах службовими особами ПМП «Тумен» код за ЄДРПОУ 22477547.

Так, встановлено, що в звітні податкові періоди з січня по грудень 2017 року службові особи підприємства ПМП «Тумен» код за ЄДРПОУ 22477547, діючи умисно, шляхом заниження валових доходів та їх не відображенням в документах податкової звітності, ухилилися від сплати податку на додану вартість в розмірі 2 447 тис грн та податку на прибуток в розмірі 2 202 тис грн, а всього податків в загальній сумі 4 649 тис грн, що є коштами в особливо великих розмірах.

В ході розгляду матеріалів кримінального провадження встановлено, що підприємство ПМП «Тумен» являється виробником електричного кабелю та проводу, а також посередником з реалізації кабелю, світлотехніки, електротехніки між виробником та кінцевим споживачем. Директором та фактичним власником підприємства являється ОСОБА_3 ОСОБА_4П.Н. НОМЕР_1, головними бухгалтером ОСОБА_5 І.П.Н. НОМЕР_2.

Потужності виробництва підприємства та складські приміщення з виготовленою продукцією розташовані за адресами: м. Одеса вул. Вавілова 1-Б, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вулиця Приморська, 3-А. Юридична адреса розташована: м. Одеса вул. Сонячна буд. 5 офіс 608.

Для ідентифікації своєї виробленої продукції серед споживачів директор ПМП «Тумен» ОСОБА_3 зареєстрував 10.06.2008 року торгову марку «Тумен».

Реалізація виробленої продукції здійснюється з допомогою магазину працюючому у мережі Інтернет за адресою «shop.twomen.ua», а також мережі філіалів та торгових точок розташованих у містах України: м. Дніпропетровськ, м. Львів, м. Київ, м. Полтава, м. Запоріжжя, м. Вінниця, м. Ужгород, м. Черкаси, м. Хмельницький, м. Тернопіль, м. Чернівці.

Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності ПМП «Тумен» та відповідно наявної оперативної інформації встановлено, що реалізація продукції здійснюється службовими особами ПМП «Тумен» як підприємствам по безготівкову розрахунку з внесення даних такої реалізації у податкову звітність, так і фізичним особам за готівкові грошові кошти без відображення даних операцій у бухгалтерській документації та податковій звітності. Такі протиправні дії службових осіб ПМП «Тумен» з не відображання даних, надають їм можливість приховувати обсяги фактично виробленої та в подальшому реалізованої продукції, тим самим занижуючи реальний прибуток підприємства та не сплачуючи з фактичної бази оподаткування обов’язкові податки.

Так, встановлено, що відповідно податкової звітності, службові особи підприємства ПМП «Тумен» відображають реалізацію товарів підприємствам з націнкою 12%. Згідно даних магазину працюючого у мережі Інтернет «shop.twomen.ua» даний товар реалізується з націнкою більше ніж 35 % від першочергової вартості товару проданої підприємством ПМП «Тумен». З урахуванням того, що підприємство ПМП «Тумен» являється виробником товару, то першочергова вартість товару являється меншою ніж реалізованої в адресу підприємств.

З урахуванням вищевикладеного, при здійсненні фінансово - господарської діяльності службові особи ПМП «Тумен» при виробництві товарі та подальшої реалізації ї х на внутрішньому ринку України - середня націнка на товар складає 25 %, а згідно звітності підприємства за 2017рік націнка підприємства склала 5 %.

Відповідно до звітності за 2017 рік: 64 277 000 грн. (Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) згідно звіту про фінансові результати), 68 112 000 грн. (Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) згідно звіту про фінансові результати).

З огляду на зазначене та беручи фактичну націнку 25 % на товар:

?64 2 77 000 грн. *25% =80 346 250 грн.

?80 346 250 грн. - 68 112 000 грн. = 12 234 250 грн. неоподаткований чистий дохід підприємства за 2017 рік.

Звідси, несплачених податків до бюджету України: 12 234 250 грн. * 18% податку на прибуток підприємства = 2 202 165 грн.; 12 234 250 грн. * 20% податку на додану вартість = 2 446 850 грн.

Отже, використовуючи схему по ухиленню від сплати податків службові особи ПМП «Тумен» ухилились від сплати до бюджету податку на прибуток та ПДВ на загальну суму 4 649 015 грн., що підтверджується висновком економічного дослідження фахівця-економіста ОСОБА_6 № 366 від 23.07.2018.

Вищезазначене свідчить, що фінансово-господарська діяльність ПМП «Тумен» здійснюється поза правовим полем та спрямована на здійснення операцій, пов’язаних із отриманням податкової вигоди і ухилення від оподаткування.

Попередня правова кваліфікація злочину є умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових) платежів в особливо великих розмірах, передбачена ч.3 ст.212 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Під час досудового розслідування було встановлено, що службові особи ПМП «Тумен» використовують в злочинній діяльності адміністративні та офісні приміщення розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Сонячна, буд.5 офіс 608.

06.10.2018, відповідно до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси Куцарова В.І. (справа №522/17647/18) від 22.10.2018 було проведено обшук за адресою: м.Одеса, вул. Сонячна, буд.5 офіс 608, які використовуються ПМП «Тумен».

На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт на майно.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання про накладення арешту на вищезазначене майно та просив його задовольнити в повному обсязі з наведених підстав.

У судовому засіданні адвокат заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що в ухвалі слідчого судді Приморського суду України про проведенн обшуку від 22.10.2018 року було надано дозвіл на відшукання та вилучення завірених належним чином копій документів, які використовувалися ПМП «Тумен».

Розглянувши клопотання слідчого, вивчивши надані до клопотання матеріали, заслухавши слідчого та захисників, суд приходить до висновку про наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні органу досудового розслідування в особі слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вже зазначалось, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Проте, жодних доказів щодо вчинення кримінального правопорушення яким було завдано шкоду, чи необхідності накладення арешту задля збереження речових доказів або запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаних в клопотанні об? єктів клопотання не містить, а слідчим в судовому засіданні не представлено.

В судовому засіданні з? ясовано, що 06.10.2018, відповідно до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 22.10.2018 було проведено обшук за адресою: м.Одеса, вул. Сонячна, буд.5 офіс 608, які використовуються ПМП «Тумен», відповідно до якого били вилучені оригінали документів, які не відповідають наданому дозволу зазначеному в ухвалі слідчого судді.

Таким чином необхідність, мета, завдання арешту на вищезазначені об’єкти взагалі не підтверджені будь-якими документами (доказами).

Слідчий суддя вважає, що підстав для накладення арешту на даний час не вбачається.

За таких обставин, в результаті аналізу клопотання та наданих суду матеріалів, суд змушений прийти до висновку, що клопотання слідчого є не обґрунтованим, слідчим не доведені достатні підстави у зв'язку з якими потрібно накласти арешт, отже зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 172, 173, 372, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого з ОВС 3 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: