Вирок № 78435773, 10.12.2018, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4910/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кочко В.К.,

при секретарі - Савченко М.В.,

за участю прокурора - Пустовой В.С.,

захисника - Бурдейного О.І.,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт.Овідіополь кримінальне провадження №12016160380001846 від 10.08.2016 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Карпівці Чуднівського району Житомирської області, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, одружений, працює водієм ФОП ОСОБА_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

а також цивільний позов ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 42152 гривень та моральної шкоди в розмірі 400000 гривень

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2016 близько 20 год. 40 хв., в світлий час доби, водій ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (відповідно довідки №3203 Одеського обласного медичного центру психічного здоров'я від 10.08.2016 - вміст етилового спирту в сечі складав 1,85%), керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ-2101", д.р.н. "НОМЕР_1", який зареєстрований за ОСОБА_6, рухався по сухому асфальтобетонному покриттю вул.Приморської у с.Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області, з боку с.Грибівка в напрямку с.Затока.

Так, рухаючись у вказаному напрямку, водій ОСОБА_3, будучи неуважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, виїхав на лівий край проїзної частини, де допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_7, що рухались в попутному напрямку по лівому краю проїзної частини, назустріч руху транспорту.

Дана дорожньо-транспортна пригода полягає у прямому причинному зв'язку з грубим порушенням водієм ОСОБА_3 "Правил дорожнього руху України", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме:

п.1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п.2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.2.9 Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

п.12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася з вини водія ОСОБА_3, який під час керування транспортним засобом, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, спричинив пішоходу ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичного експерта №74 від 24.03.2017, тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі: субдурального крововиливу правої гемісфери мозку, геморагічного забою правої лобної долі головного мозку; забійної рани правої верхньої повіки у зовнішнього кута ока, забійної рани лобної області справа, забійної рани лівого плеча, зовнішньої і задньої поверхні з переходом на ліве передпліччя по всіх поверхнях; забійної рани грудної клітки, задньої поверхні в проекції 10-12 ребер між лівою біляхребтовою та лопатковою лініями; забійної рани правого стегна, передньої поверхні, верхньої третини; забійної рани в проекції правого колінного суглоба, передньої поверхні; забійної рани правої гомілки, задньої поверхні, верхньої і середньої третини; відкритий уламковий перелом діалізів (тіла) кісток правої гомілки; закритий двокісточковий перелом кісток лівої гомілки, які в сукупності згідно п.2.1.3. "м" "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (1995р.), відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Обвинувачений ОСОБА_3 будучи допитаний у судовому засіданні вину визнав частково та пояснив, що 09 серпня 2016 приблизно о 20-30 год. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння він керував автомобілем "ВАЗ-2101" у с.Кароліно-Бугаз у напрямку смт.Овідіополь, оскільки йому подзвонили, та розповіли, що його дівчині стало зле і вона поїхала до Овідіопольської ЦРЛ. Рухаючись по вул.Приморській він в останній момент побачив двох пішоходів, які перебігали дорогу, однак не встиг уникнути зіткнення, внаслідок чого допустив наїзд на них.

Вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, підтверджується наступними доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_5, який будучи допитаний у судовому засіданні пояснив, що 09.08.2016 близько 20-40 год. він разом з ОСОБА_7 направились пішки по вул.Приморській до будинку де придбали вино, після цього повертались до місця їхнього тимчасового проживання в одному з будинків бази відпочинку «Чайка». Для цього вони перешли проїзну частину дороги на інший бік, переконавшись, що будь-яких транспортних засобів в обох напрямках не було, та рухались по лівому узбіччю на зустріч руху транспортних засобів. Пройшовши близько 20 метрів середнім темпом, він відчув удар в задню частину свого тіла та втратив свідомість. Коли прийшов до свідомості, то вже лежав на асфальтобетонному покритті дороги біля пошкодженої передньої частини автомобіля «ВАЗ-2101» і бачив як його на обличчя поливали водою. Далі його доставили автомобілем швидкої до Овідіопольської ЦРЛ. Наступного дня відвезли до лікарні у м.Київ. На момент ДТП був світлий час доби та тільки починало сутінити, але видимість була хорошою. Будь-яких інших транспортних засобів на дорозі не було. Як він зрозумів, водій автомобіля «ВАЗ» виїхав для нього на ліве узбіччя та допустив на них наїзд. Він був одягнутий в темні короткі шорти, футболку світло-сірого кольору та взуття червоно-синього кольору.

Показами свідка ОСОБА_7, який будучи допитаний у судовому засіданні пояснив, що 09.08.2016 близько 20 год. 40 хв. він зі своїм знайомим ОСОБА_5 знаходились в с.Кароліно-Бугаз по вул.Приморській, де в одному з домоволодінь придбали вино, перейшли дорогу на іншій бік та рухались у напрямку залізної станції назустріч руху транспортних засобів. Він йшов частково по узбіччю, а ОСОБА_5 йшов по краю проїзної частини. Пройшовши приблизно 20 метрів він відчув удар в задню частину свого тіла і впав на узбіччя, при цьому втративши свідомість приблизно на 20-30 секунд. Коли прийшов до тями, побачив, що лежить на узбіччі, в своєї крові, на дорозі зупинялись машини, з них виходили люди, і бігли в напрямку руху того транспортного засобу, який їх збив. Він підвівся і пішов у напрямку автомобіля, який знаходився приблизно не відстані 100 м біля того місця, де він лежав. Дійшовши, він побачив свого друга, ОСОБА_5, що лежав біля автомобіля і знаходився у свідомості. Перехожі одразу викликали автомобіль швидкої допомоги. Вона приїхала за 20 хв. і їх з ОСОБА_5 доставили в Овідіопольську лікарню. На момент ДТП вже починало сутеніти, але дорогу було ще видно добре на значній відстані. Рухаючись по лівому краю проїзної частини вони з ОСОБА_5 йшли середнім темпом. Він був одягнений в світло-коричневі шорти з білими вставками, що розташовані позаду і спереду. Майку світло-коричневого кольору і взуття яскраво жовтого кольору. В той час коли їх збив автомобіль «ВАЗ-2101» інших транспортних засобів на дорозі не було. Водій автомобілю «ВАЗ-2101» знаходився у стані алкогольного сп'яніння, так як той сам про це повідомив, та в нього були явні ознаки алкогольного сп'яніння.

Показами свідка ОСОБА_8, який будучи допитаний у судовому засіданні пояснив, що розслідував дану справу на досудовому слідстві як слідчий. 09.08.2016 він виїжджав за викликом на місце ДТП. На місце пригоди був на своїй полосі руху автомобіль "ВАЗ-2101" з розбитим лобовим склом та пошкодженим дахом. Пішоходів - потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7, на місце пригоди не було, оскільки їх відвезли до лікарні. Обвинувачений на місце ДТП провину визнавав, він був у стані алкогольного сп'яніння. При складенні протоколу огляду місця ДТП він вказав зі слів обвинуваченого місце наїзду на пішоходів на полосі руху автомобіля ВАЗ. Під час проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_7 було встановлено, що наїзд стався на узбіччі зустрічної полоси руху для автомобілю ВАЗ, що зафіксовано на схемі до протоколу. Також при складанні протоколу додаткового огляду та схеми до нього, з урахуванням фототаблиці на місці ДТП, було виявлено на узбіччі зустрічної полоси руху фрагменти лако-фарбового покриття червоного кольору та уламків пластику від автомобіля, які належать автомобілю "ВАЗ-2101", яким керував обвинувачений.

Також вина ОСОБА_3 повністю підтверджується іншими доказами

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.08.2016, схемою та фототаблицею до нього;

довідкою виданою Овідіопольською ЦРЛ від 09.08.2016;

висновком експерта №272-А від 13.09.2016;

висновком експерта №382 від 26.08.2016;

висновком експерта №74 від 06.03.2017;

протоколом слідчого експерименту від 22.09.2016 та схемою до нього;

протоколом додаткового огляду від 22.08.2016, схемою та фототаблицею до нього.

Факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом ВАЗ-2101, та наїзду на пішоходів, обвинувачений та його захисник не оспорюють та це повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження та показами свідків.

Версія ОСОБА_3 про те, що він не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішоходів, безпідставна, оскільки ОСОБА_3, який має достатній опит керування автомобілем, працюючи водієм на підприємстві, заздалегідь знаючи про те, що його автомобіль перебуває у несправному стані, у нічний час, під час недостатньої відомості, з перевищенням швидкості, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, був не уважний за кермом, не врахував дорожню обстановку, наявність пішоходів, здійснив наїзд на останніх.

Порушення пішоходами п.4.4. Правил дорожнього суду, не знаходиться у причино-слідчому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.

ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_5, а тому кримінальну відповідальність він повинен нести за ст.286 ч.2 КК України.

У відповідності до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.12.1982 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про транспортні злочини" судам необхідно суворо додержуватися вимог закону про індивідуалізацію покарання по даній категорії справ. При цьому слід виходити не тільки з наслідків, що настали, а враховувати і характер та мотиви допущених порушень правил безпеки руху і експлуатації транспортних засобів, ставлення винного до цих порушень, його поведінку після вчинення злочину, вину інших осіб (водіїв інших транспортних засобів, пішоходів, осіб, які відповідають за технічний стан транспортних засобів і правильну їх експлуатацію, та ін.), а також особу винного й інші обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд враховує ступінь скоєння ним злочину - даний злочин відноситься до тяжкого злочину, який вчинений з необережності, особу винного - особа раніше не судима, сімейний стан - одружений, характеристику, на обліку у лікаря наркологу і психіатру не перебуває, вік.

Обставиною, яка обтяжує вину підсудного, є скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Обставин, які пом'якшують вину підсудного, немає.

Також суд враховує, той факт, що ефективність гальмової системи автомобіля "ВАЗ" знаходилась на недостатньому рівні, що знижувало ефективність гальмування автомобіля і дана обставина була відома водієві - обвинуваченому ОСОБА_3.

Також при призначенні покарання суд враховує факт порушення пішохідами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 п.4.4. Правил дорожнього руху, а саме: "у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху".

Представник потерпілого просив суд призначити покарання пов'язане з позбавленням волі, оскільки вважав, що виправлення можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

З урахуванням даних обставин, суд приходить до висновку про те, що покарання ОСОБА_3 повинно бути призначено у вигляді позбавлення волі, оскільки його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства, що відповідає загальним вимогам призначення покарання. Також є всі підстави для застосування додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов представника потерпілого, який обвинувачений визнає частково, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність за страховим випадком, внаслідок заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу "ВАЗ-2101", д.р.н. "НОМЕР_1", була застрахована у страховій компанії ТДВ СТДВ "Глобус", а тому відшкодувати шкоду заподіяну потерпілому повинна страхова компанія у межах страхових виплат визначених страховим полісом, з відрахуванням франшизи у розмірі 510 грн.

У частині стягнення матеріальної шкоди позовні вимоги повністю підтверджуються матеріалами справи, квитанціями та чеками.

Щодо стягнення моральної шкоди з обвинуваченого, суд вважає, що у цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням самого вчиненого злочину - злочин вчинений з необережності, матеріального стану обвинуваченого, щоб вирок суду у частині цивільного позову був виконуваним, а також засад розумності, виваженості та справедливості, часткового відшкодування шкоди у розмірі 3167 грн., суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого моральну шкоду у розмірі 96833 грн.

Відповідно до ст.126 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 791,64 грн.

Керуючись ст.ст.369,373-376 КПК України, ст.ст.1166,1167 ЦК України

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання, у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляду тримання під вартою, взяти його під варту у залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 10.12.2018 року.

Цивільний позов ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 42152 гривень та моральної шкоди в розмірі 400000 гривень - задовольнити частково.

Стягнути з страховій компанії ТДВ СТДВ "Глобус", і.к. 20448234, на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у сумі 41652 гривні.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 96833 (дев'яноста шість тисяч вісімсот тридцять три) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 791 гривню 64 копійки.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до палати по кримінальним справам апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя В.К.Кочко