Вирок № 78435606, 07.12.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

07.12.2018

642/4730/18

1-кп/642/722/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Бородіної О.В.,

за участю секретаря - Буряковської К.Є.,

сторін кримінального провадження: прокурора - Бабенко Г.М., обвинуваченого -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого, останній раз вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 20.04.2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10.08.2018 року приблизно 08 годині 50 хвилин, ОСОБА_1, зайшов до приміщення магазину ТОВ «АТБ-маркет», розташованого за адресою: м Харків, вул. Різдвяна, буд. 29-А, де побачив пляшку коньяку «Hennesy»VS 40%, об'ємом 0,5 літрів. У ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на таємне викрадення вказаного майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів ОСОБА_1 підійшов до стелажів зі спиртними напоями вказаного магазину, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав пляшку коньяку «Hennesy» VS 40%, об'ємом 0,5 літрів, що належить ТОВ «АТБ-маркет», вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С Бокаріуса №19167 від 27.08.2018 року. склала 794 гривні 60 копійок та заховав у сумку, яка знаходилася при ньому.

Однак, ОСОБА_1 не довів свій злочинний намір до кінця, з причин, які не залежали від його волі, оскільки виконавши усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а саме, ОСОБА_1 з неоплаченим товаром вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19167 від 27.08.2018 року, склала 794 гривні 60 копійок, був зупинений охоронцем ТОВ «АТБ-маркет» у приміщенні вказаного магазину.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся в скоєному злочині, погодився із кваліфікацією вчиненого ним діяння, та щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення надав пояснення як зазначено вище,вказав, що вчинив вказане кримінальне правопорушення у зв»язку із скрутним матеріальним становищем.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів що характеризують його особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 скоїв злочин та кваліфікує його дії відповідно за за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до злочину середньої тяжкості, його наслідки, матеріальна шкода відшкодована потерпілому шляхом повернення викраденого майна, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не одружений, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, не офіційно, але працює, має постійне місце реєстрації та проживання.

Згідно досудової доповіді, складеної інспектором Холодногірського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області, виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення волі або обмеження волі за умови здійснення контролю з боку органу пробації, та не становить високої небезпеки для суспільства.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому. ОСОБА_1 покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Зважаючи на усю сукупність вказаних вище обставин, відсутність тяжких наслідків від злочину, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, він в повній мірі усвідомив протиправність своїх дій, а також їх наслідки, враховуючи також позицію сторони обвинувачення, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період іспитового строку, у відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки відповідно до ст.. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати стягнути з ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 п.1,2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 19167 від 27.08.2018 року в розмірі 715 (сімсот п"ятнадцять) грн.

Речові докази - пляшку коньяку «Hennesy» VS 40%, об'ємом 0,5 літрів, передану на зберігання ТОВ "АТБ -маркет" - залишити у його розпорядженні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Бородіна