Рішення № 78435365, 10.12.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"10" грудня 2018 р.

Справа 642/360/18

Провадження №2/642/629/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 грудня 2018р. м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.

секретаря Сорокіної Ю.В.

За відсутності представника позивача ОСОБА_1- адвоката ОСОБА_2

який заявив про розгляд справи за його відсутності,

за відсутності відповідача

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Управління служб у справах дітей ДПСП Харківської міської ради; Управління служб у справах дітей ДСП Дніпровської міської ради про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 М, треті особи: Управління служб у справах дітей ДПСП Харківської міської ради; Управління служб у справах дітей ДСП Дніпровської міської ради про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та визначення місця проживання дитини.

В обґрунтовані позовних вимог вказала, що згідно свідоцтва про народження дитини № 473184 батьками ОСОБА_4, 24.01.2017 р. н. є ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Шлюб між сторонами не зареєстровано, сімейне життя на цей час не підтримують.

Малолітня дитина ОСОБА_4 мешкає разом із позивачкою та повністю перебуває на її утриманні. Відповідач жодним чином не приймає участі у матеріальному утриманні дитини. Позивачка не працює у зв'язку із необхідністю доглядати малолітню доньку.

Відповідач має задовільний стан здоров'я та не має інших неповнолітніх дітей, має офіційну роботу та регулярний дохід.

З моменту народження дитина постійно проживає із матір'ю. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання дитини.

На цей час існує необхідність щодо зміни місця проживання позивачки та дитини, що сприятиме інтересам дитини, повноцінній турботі про її фізичні та емоційні потреби. Як вбачається з витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, квартира за адресою: м. Дніпро, вул. В. Антоновича 36 К, кв. 51, де буде проживати позивачка з дитиною, належить на праві приватної власності матері позивачці.

12.01.2018 р. позивачка звернулась до державного реєстратора із заявою про зняття з реєстрації місце проживання неповнолітньої дитини у зв'язку із вибуттям до нового місця проживання. Але їй було відмовлено у зв'язку із відсутністю згоди батька на зняття з реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини.

Відповідач не проживає разом з дитиною, не утримує її у матеріальному відношенню та ухиляється від виконання обов'язків щодо виховання дитини. Таким чином перешкоди з боку відповідача щодо зняття з реєстрації місце проживання неповнолітньої дитини є безпідставними.

В зв’язку з чим позивачка змушена звернутися до суду і просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі ? частини його заробітку, та визначити місце проживання малолітньої доньки з її матір’ю.

Позивач та її представник в судове засідання не з’явились. Від представника позивача адвоката ОСОБА_2 надійшла зава про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився. Про слухання справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Управління служб у справах дітей ДСП Дніпровської міської ради в судове засідання не з’явились. Подали до суду висновок щодо доцільності проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір’ю ОСОБА_1

Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно свідоцтва про народження дитини № 473184 (серія 1-ВЛ) батьками ОСОБА_4, 24.01.2017 р. н. є ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Шлюб між сторонами не зареєстровано, сімейне життя на цей час не підтримують.

Малолітня дитина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає разом із позивачкою та повністю перебуває на її утриманні. Відповідач не приймає участі у матеріальному утриманні дитини.

Відповідно до висновку про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 вказано, що

відповідно до довідки КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» ДОР» від 03.05.2018 №2911 ОСОБА_1 під диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога не перебуває. Згідно з довідкою КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка №1»ДОР» від 04.05.2018 №165 ОСОБА_1 під наглядом лікаря-психіатра не знаходиться, за амбулаторною допомогою не зверталася. Відповідно до довідки Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України Серія ІАА №0488167 ОСОБА_1 на території України станом на 08.05.2018 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Згідно з повідомленням КЗ «Дніпровський центр медико-санітарної допомоги №1» від 05.05.2018 №18/546 малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, спостерігається лікарем амбулаторії загальної практики-сімейної медицини №4 КЗ «ДІДПМСД №1». Дитина взята на облік з 09.02.2017 року. Мати відвідує разом з дитиною медичний заклад, виконує рекомендації лікаря та цікавиться здоров’ям дитини. Відповідно до акту обстеження умов проживання складеного управлінням-службою у справах дітей Центральної районної у місті Дніпрі ради 23.06.2018, за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 мешкає тимчасово разом з малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у своїх батьків, умови для проживання задовільні. У подальшому ОСОБА_1 планує переїхати на постійне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.?

Квартира №71 по пр. Олександра Поля (Кірова), 45 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу квартири від 30.08.2000, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстраційний №3318.

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного управлінням-службою у справах дітей Центральної районної у місті Дніпрі ради, за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича,36 к, кв.5 1 умови для проживання задовільні. У квартирі зроблено ремонт, маються необхідні меблі, побутова техніка. Малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, забезпечена всім необхідним для проживання, виховання, розвитку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.01.2018, квартира АДРЕСА_2 кв. 51 належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Згідно з довідками Департаменту соціального захисту населення Харківської області державної адміністрації обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 07.06.2018 ОСОБА_1 знаходиться на обліку УПСЗН в Холодногірському районі і отримує щомісячно одноразову допомогу при народженні 1-ої дитини та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.

Враховуючи інтереси дитини, відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.08 №866, принципу 6 Декларації прав дитини, вважають доцільним визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з матір’ю ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 36 к, кв.51.

Суд погоджується з висновком органу опіки і піклування щодо доцільності проживання дитини з матір’ю, оскільки він складений з врахуванням інтересів дитини відповідно до якого умови проживання у матері можуть відповідати всім потребам дитини та бути повноцінними.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-Х11 від 27.02.91, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або у твердій грошовій сумі і виплачується щомісяця.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. З ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідач має задовільний стан здоров'я та не має інших неповнолітніх дітей, має офіційну роботу та регулярний дохід.

Враховуючи те, що відповідач має офіційну роботу та регулярну заробітну плату, з якої можливо б було стягнути частку на утримання дітей - є підстави для визначення розміру аліментів у частці від доходу відповідача.

З моменту народження дитина постійно проживає із матір'ю. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання дитини.

Статтею 141 СК України визначено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини

Статтею 151 СК України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Тобто, право батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

У відповідності до ст. 153 Сімейного Кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою незалежно від проживання або перебування кожного із них.

Частиною 2ст. 157 СК України законодавець додатково підкреслює обов`язок того з батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у її вихованні, хоча збереження у нього цього обов`язку прямо випливає зіст.141 СК України.

Праву на спілкування з дитиною та участі у її вихованні того з батьків, хто проживає окремо від дитини, кореспондує обов`язок того, з ким проживає дитина, не чинити перешкод у здійсненні свого права.

У частині першій статті 3 Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положення вказаної Конвенції, яка ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому суд повинен використовувати положення вказаної Конвенції як частину національного законодавства при ухваленні рішень в справах даної категорії.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

За частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 162 Сімейного кодексу України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

З урахуванням того, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно проживає з матір’ю ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_3, мати знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, батько дитини на на теперешній оспорює своє батьківствов суді, на таких підставах, суд вважає, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

За вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись 12,13,80,81,89,141,259,263-268,354,355 ЦПК України, ст. ст. 141, 151, 157, 161 СК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Управління служб у справах дітей ДПСП Харківської міської ради; Управління служб у справах дітей ДСП Дніпровської міської ради про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та визначення місця проживання дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_7) аліменти на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_8, ІПН НОМЕР_2, яка проживає: 61000, м. Харків, вул. Полтавський шлях 188 «В», кв. 114) аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки із усіх видів його доходу (заробітку), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 27.12.2017 року і до досягнення найстаршою дитиною починаючи з 29.01.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір’ю ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_9) судовий збір в доход держави в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарга на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення або виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені удень його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільно-процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського Апеляційного суду, або через Ленінський районний суд м. Харкова.

Повний текст рішення виготовлений 10.12.2018р.

Суддя: А.М. Гримайло