Рішення № 78435220, 04.12.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/725/17 р.

2/622/75/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю секретаря Вишневської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Золочівського районного суду Харківської області цивільну справу за позовом Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» (код ЄДРПОУ - 00993165, адреса: 61017, м.Харків, вул.Серіківська, буд. 36) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Жовтневе лісове господарство» в особі директора ОСОБА_2 звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДП «Жовтневе лісове господарство» грошові кошти у сумі 337769,39 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди, та судові витрати в сумі 5066,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.06.2017 року ОСОБА_1 здійснив на території Золочівського лісництва ДП «Жовтневе лісове господарство» у кварталі №28, виділ 7, незаконну порубку 167 дерев різних порід: а саме: 114 дерев породи «акація» сухостійних, 34 дерев породи «акація» сироростучих, 17 дерев породи «клен» та 2 дерев породи «груша», завдавши матеріальну шкоду в сумі 337769,39 грн. Відносно позивача 27.06.2017 року було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 65 КУпАП, під час чого ОСОБА_1 визнав факт порубу дерев, та направлено повідомлення до Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП України в Харківській області. Позивач послався на підтвердження вини відповідача обставинами, викладеними у вищезазначеному протоколі та постанові у адміністративній справі. Відповідач заподіяну шкоду до теперішнього часу не відшкодував, у зв’язку з чим позивач змушений був звернутися до суду з вищезазначеним позовом, сплативши судовий збір в сумі 5066,54 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у ньому. Додатково пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення, складений 27.06.2017 року відносно відповідача ОСОБА_1, не розглядався, останнього не було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки вбачався склад кримінального правопорушення. Щодо даного факту незаконної порубки лісу було направлено повідомлення до Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП України в Харківській області, яким на даний час здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні. Позов пред’явлено до ОСОБА_1 на підставі того, що останній був присутній на місці порубки лісу 27.06.2017 року та визнав факт порубки дерев. При затриманні ОСОБА_1 було виявлено лише бензопилу та дрова довжиною 1 м., кількість спиляних 167 дерев було пораховано за пнями. Майстром лісу також було виявлено ще одну особу, яка поїхала на автомобілі з місця порубки дерев, але ця особа не встановлена.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав того, що він не здійснював порубку лісу. Пояснив, що 27.06.2017 року він йшов на ставок і проходив біля лісу, де чув звук роботи пили, як в той день, так і напередодні. Він підійшов подивитися хто це та спросити що роблять, виявилося, що це незнайома особа спилює дерева. Після цього прийшли майстри лісу, а особа, яка спилювала дерева, кинула бензопилу та сіла у вантажний автомобіль, який стояв поруч, і поїхала. Майстри лісу почали тиснути на нього психологічно і оформлювати документи щодо порубки лісу, повідомили, що він буде свідком. Він розписувався на чистих аркушах та не читав, що підписував. До адміністративної відповідальності за незаконну порубку лісу він не притягувався. Крім того, коли він підійшов на місце порубки лісу та в подальшому й майстри лісу, на місці порубки дерев лежали лише гілочки, зрублених дерев не було. 167 дерев він не зміг би спилити та винести.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 27.06.2017 року майстром лісу обх.№15 Золочівського лісництва ОСОБА_4 складено протокол №000002 про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 о 8.30 27 червня 2017 року ур. «Плоске» кв.28 в.7 ДП «Жовтневе лісове господарство» Золочівського лісництва здійснив самовільний поруб: акація сухостійна 114 шт., акація сир. 34 шт., клен сир. 17 шт., груша сир. 2 шт. , що є порушенням ст.65 КУпАП ст.105 ЛК України. Внаслідок порушення вимог лісового законодавства державі заподіяна шкода 337769,39 грн., про що складено відповідний розрахунок на суму 337343,88 грн. (а.с.7, 9).

Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, складеного 27.06.2017 року майстром лісу обх.№15 Золочівського лісництва ОСОБА_4 за участю старшого майстра лісу ОСОБА_5, 27.06.2017 року о 8.30 год. у ДП «Жовтневий лісгосп» Золочівського лісництва ур «Плоске» КВ 28 в.7 1 лісотаксовий розряд виявлено самовільний поруб акація сух. 114 шт., акація сир. 34 шт., клен сир. 17 шт., груша сир. 2 шт. загальною масою 37.424 куб.м, розмір шкоди становить 337769,39 грн. На місці вчинення правопорушення виявлено дрова твердої породи довжиною 1м, масою 1,55 куб.м. (а.с.10-12, 27-32).

27.06.2017 року майстром лісу Золочівського лісництва ДП «Жовтневе лісове господарство» ОСОБА_4 подано до Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області заяву про вчинення злочину, згідно якої повідомлено про те, що 27.06.2017 року виявлено незаконний поруб 114 дерев акація сухостійна, 34 шт. акація сироростуча, 17 шт. клена сироростучого, 2 шт. груши сироростучих, внаслідок чого заподіяна лісгоспу шкода складає 337769,39 грн. На місці злочину був присутній ОСОБА_1 з бензопилкою, який зізнався у злочині (а.с.13).

В кримінальному провадженні №12017220310000366 від 14.07.2017 року за ч.1 ст.246 КК України СВ Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП України в Харківській області проводиться досудове розслідування, жодній особі про підозру не повідомлено (а.с.37, 50).

Згідно зі статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 7 ЛК України передбачає, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до ст. 17 ЛК України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Таким чином, Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство" є постійним лісокористувачем лісового фонду, де вчинено правопорушення у вигляді незаконної вирубки дерев.

Відповідно до ст. 19 ЛК України на постійних лісокористувачів покладено обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 67 ЛК України передбачено, що у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів як заготівля деревини.

У ст. 69 ЛК України вказано, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток.

Відповідно до вимог ст. ст. 105, 107 ЛК України порушення лісового законодавства у виді незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників тягне для винних у цьому осіб за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За ч. 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Врегульовані вищевказаними нормами наслідки порушення вимог природоохоронного (в т. ч. лісового) законодавства у вигляді обов'язку винної особи відшкодувати заподіяні збитки відповідають загальним положенням Цивільного кодексу України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, зокрема, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У даному випадку спірні правовідносини щодо відшкодування збитків, заподіяних порушенням лісового законодавства, кваліфікуються як відносини із відшкодування позадоговірної шкоди.

Статтею 1166 ЦК України встановлено загальні підстави відшкодування шкоди у позадоговірних (деліктних) зобов'язаннях та передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти:

а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом вищенаведеної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

в) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Вказані обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих доказів, які оцінюються судом в їх сукупності.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимоги або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 цієї статті визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно частини 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язко доказів у їх сукупності.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства позивач зобов'язаний довести в судовому засіданні ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, у тому числі, протиправність поведінки відповідача - здійснення ним незаконної порубки 167 дерев, причинний зв'язок між такою поведінкою відповідача та завданням шкоди, та його вину у завданні шкоди внаслідок цього правопорушення.

Як встановлено в судовому засіданні, внаслідок здійснення незаконної порубки 167 дерев державі було завдано матеріальну шкоду в розмірі 337769,39 грн.

Із позову вбачається, що позивач посилається на підтвердження вини відповідача у завданні шкоди обставинами, викладеними в протоколі №000002 про адміністративне правопорушення, складеному 27.06.2017 року відносно відповідача, та постанові в адміністративній справі, визнанням при цьому відповідачем своєї вини.

При розгляді даної цивільної справи позивач не визнав позов та своєї вини у спричиненні шкоди внаслідок незаконної порубки 167 дерев, взагалі заперечував факт здійснення ним даного правопорушення, повідомив про здійснення порубки лісу іншою невідомою йому особою, яка поїхала, що також вбачається із протоколів допиту свідків в кримінальному провадженні, при виявленні його на місці здійснення порубки лісу не було виявлено та вилучено 167 зрублених дерев.

Доказів притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП або до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.246 КК України позивачем суду не надано та, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 не було притягнуто ані до адміністративної, ані до кримінальної відповідальності за здійснення незаконної порубки лісу, не було встановлено особу, яка безпосередньо здійснила незаконну порубку 167 дерев, тобто особу з вини якої було завдано матеріальну шкоду позивачу.

При цьому, судом не може бути прийнято в якості належного та допустимого доказу в даній цивільній справі на підтвердження вини відповідача у завданні шкоди протокол про адміністративне правопорушення та пояснення ОСОБА_1, надані в межах справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, тощо є доказами в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, до матеріалів даної цивільної справи під час попереднього розгляду справи долучено копії протоколів від 27.07.2017 року допиту в якості свідків майстрів лісу ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в межах кримінального провадження №12017220310000366 від 14.07.2017 року за ч.1 ст.246 КК України, з яких вбачається, що на місці здійснення правопорушення було виявлено двох осіб, одна з яких поїхала на автомобілі, а інша, – ОСОБА_1, залишився та повідомив про здійснення порубки лісу (а.с.38-39).

Зазначені протоколи допиту свідків також судом не можуть бути прийняті в якості доказів в даній цивільній справі, оскільки відповідно до ст. 84 КПК України вони є доказами в кримінальному провадженні, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Безпосередньо, як встановлено ст..89 ЦПК України, в судовому засіданні судом не було вислухано показання цих свідків, клопотань про їх виклик позивачем не було заявлено.

Недоведеність факту вчинення відповідачем правопорушення та його складу виключає можливість застосування до останнього цивільно-правової відповідальності та є підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, що містяться в матеріалах справи, а також їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено протиправність (неправомірність) поведінки ОСОБА_1 та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою в сумі 337769,39 грн. в результаті незаконної порубки 167 дерев різних порід, а саме: 114 дерев породи «акація» сухостійних, 34 дерев породи «акація» сироростучих, 17 дерев породи «клен» та 2 дерев породи «груша», не доведено, що в діях відповідача є склад правопорушення, у тому числі вина у завданні шкоди, а тому відсутні підстави для застосування до ОСОБА_1 такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, передбаченої ст. 1166 ЦК України, у зв'язку з чим в задоволенні позову суд відмовляє.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача та судовий збір не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись наведеними нормами матеріального права, ст. ст. 12, 13, 76-83, 89, 141, 209, 258, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» до ОСОБА_1, про відшкодування шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 10.12.2018 року.

Суддя О. В.Чернова