Рішення № 78434801, 05.12.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/2058/18

2/621/1160/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05 грудня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

у складі головуючого - судді Бібіка О. В.

секретаря судового засідання - Горобець Н.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, Служба у справах дітей по Основ'янському району м. Харкова, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та встановлення опіки над малолітньою особою,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогами: позбавити відповідача батьківських прав у відношенні її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; встановити опіку над малолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначити її, ОСОБА_1, опікуном малолітньої особи; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з даним позовом до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що є матір'ю ОСОБА_4, який з 2005 року перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2, від яких народився син ОСОБА_3 Спочатку, зі слів матері, батьками малолітнього ОСОБА_3 було визначено ОСОБА_5 та ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23.01.2018 було встановлено факт батьківства між ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Враховуючи, що на даний час доведено, що вона є бабусею малолітнього ОСОБА_3, а мати ОСОБА_2 належним чином вихованням дитини не займається, вважає, що, відповідно до ст. 258 СК України, є підстави для задоволення позову.

Ухвалою Зміївського районного суду від 29.08.2018 провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 07.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з"явилася, до канцелярії суду надала заяву, в якій наполягає на задоволенні позовних вимог, просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з"явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному сайті судової влади України, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надавала.

Представник третьої особи служби у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації в Харківській області в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судовою повісткою під розписку.

Представник третьої особи Служби у справах дітей по Основ"янському району м. Харкова у судове засідання не з"явився, 04.12.2018 до суду надійшов лист начальника Служби, в якому просить розгляд справи провести за відсутності представника, при ухваленні рішення врахувати якнайкращі інтереси дитини.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, відповідно до частини третьої названої статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданим 22.04.1968 року Слатинською селищною радою Дергачівського району Харківської області, даними довідки №245/04-03-46 від 24.06.2018, виданої в.о.керівника органу реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції Харківської області та копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2, підтверджується той факт, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4 (а.с. 15, 17, 18)

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 2005 року перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 (а.с. 23)

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23.01.2018 встановлено факт батьківства, а саме той факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 є батьком малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з чим виключені відомості про ОСОБА_5 як батька з актового запису №30 від 24.01.2007 року про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19-22)

Даний факт підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, зареєстрованого Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (а.с. 23)

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 16)

Відповідно до висновку Зміївської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування від 03.08.2018 за вих. № 01-32/2139, мати дитини ОСОБА_2 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов»язків; не виконує свого обов»язку щодо матеріального забезпечення малолітнього сина; не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до сімейного життя: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування сина, що негативно впливає на дитину (а.с. 24-25)

З копії акту обстеження, складеного 13.06.2018 депутатом Геніївської сільської ради Зміївського району Харківсьокї області у присутності свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_1, разом з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказана квартира належить на праві власності ОСОБА_1 Зі слів свідків, ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 з 08.09.2017 у вказаній квартирі не проживає. На даний момент виховує та доглядає хлопчика бабуся ОСОБА_1 Мати участі у вихованні сина не приймає (а.с. 26)

З копії довідки № 164 від 12.06.2018 вбачається, що ОСОБА_3 дійсно навчається у 6 класі КЗ «Геніївська ЗОШ І-ІІ ст. Зміївської районної ради Харківської області» (а.с. 28)

З копії довідки № 165 від 12.06.2018 вбачається, що ОСОБА_3 навчається у КЗ «Геніївська ЗОШ І-ІІ ст. Зміївської районної ради Харківської області» з 2013 року. Під час навчання у школі зарекомендував себе як вихований учень, який має середні здібності до навчання. Протягом 2017-2018 навчального року мати ОСОБА_2 не проживала разом із сином. Вона не брала участі у вихованні та розвитку дитини. Святкових заходів за участю сина не відвідувала. Інтересу до життя сина не виявляла. На даний момент місце проживання ОСОБА_2 невідоме. Забезпеченням побутових умов хлопчика займалася бабуся. Вона ж виконувала виховні функції та стежила за його успішністю (а.с. 29, 30)

З копії психолого - педагогічної характеристики ОСОБА_3 вбачається, що мати не приділяє уваги вихованню сина та не цікавиться навальними досягненнями дитини. Вихованням хлопчика займається бабуся (а.с. 30)

Наданою позивачем медичною документацією підтверджується задовільний стан здоров'я ОСОБА_1 (а.с. 31-34)

З листа начальника Служби у справах дітей по Основ'янському району м. Харкова №10-26/1116/18 від 25.06.2018 вбачається, що ОСОБА_1 взято на облік як кандидата в потенційні опікуни за №77 від 25.06.2018 року (а.с. 37)

Крім того, позивачем надано копію договору купівлі - продажу, витягу з Державного реєстру правочинів, технічного паспорту на квартиру, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1; квартира АДРЕСА_2 (а.с. 39-45)

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, духовного та соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Згідно ч. 2 ст. 2 СК України, сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, підставою для позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Згідно ч. 1 ст. 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Згідно ч. 1 ст. 258 СК України, баба і дід мають право на самозахист внуків.

Згідно ч. 2 ст. 258 СК України, баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 ч. 3 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини /аліменти/ присуджуються у частці від доходу її матері, батька і /або/ у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 ч. 1 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 182 ч. 2 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших малолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Враховуючи, що позивачем надано переконливі докази на предмет того, що малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, позбавлений батьківського піклування, мати ОСОБА_2 не приймає участі у матеріальному забезпеченні дитини, бабуся займається вихованням онука, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, Служба у справах дітей по Основ'янському району м. Харкова, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та встановлення опіки над малолітньою особою - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав у відношенні її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити опіку над малолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.08.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 к., які перерахувати на рахунок отримувача 31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ)22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання рішення 05 грудня 2018 року.

Головуючий: