Рішення № 78434505, 10.12.2018, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/839/18

Провадження № 2/616/354/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„10” грудня 2018 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1,

Справа № 616/839/18,

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 02 жовтня 2008 року у розмірі 11 824 грн 50 к. і покласти на відповідача обов’язок відшкодувати сплачені судові витрати на користь позивача у розмірі 1 762 грн 00 к.

На обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 02 жовтня 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 29 000 грн 00 к. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Узяті на себе зобов’язання позивач виконав вчасно, у свою чергу відповідач узяті на себе зобов’язання не виконала, допустивши станом на 20 вересня 2018 року заборгованість по кредиту на суму 11 824 грн 50 к. В зв’язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить захистити його права.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 24 жовтня 2018 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача надав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що наполягає на задоволенні позовних вимог. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення (а.с.38).

Відповідач ОСОБА_2 двічі викликалась в судові засідання, жодного разу не з’явилась з невідомих суду причин, у встановлений судом строк належним чином була повідомлена про розгляд справи, судові повістки та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документами отримала особисто 06 листопада 2018 року (а.с.55), на адресу суду відзиву на позовну заяву не надала, клопотань та заяв від ОСОБА_2 не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області від 10 грудня 2018 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 02 жовтня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з письмовою заявою - анкетою про відкриття рахунку та надання йому платіжної картки (а.с.11). При цьому відповідач зазначила та підтвердила своїм особистим підписом, що вона ознайомилася і згодна з Умовами.

У письмовій заяві-анкеті, Умовах визначені усі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти кредиту, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов’язань.

За приписами ч.ч.1,2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Таким чином, 02 жовтня 2008 року ОСОБА_2 уклала письмовий кредитний договір №б/н із АТ КБ «ПриватБанк» на «Умовах та правилах надання банківських послуг», «Правилах користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» (а.с.14-28).

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, але ОСОБА_2 систематично порушувала свої договірні зобов’язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до п.6.5 Умов – позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно розрахунків, які надані позивачем, заборгованість ОСОБА_2 перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» станом на 20 вересня 2018 року склала 11 824 грн. 50 коп., яка складається з наступного:

-1 904 грн 26 к. – заборгованість за кредитом;

-1 328 грн 86 к. – заборгованість по відсотках за користування кредитом;

-7 790 грн 21 к. – заборгованість за пенею,

а також штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-250 грн 00 к. – штраф (фіксована частина);

-551 грн 17 к. – штраф (процентна складова) (а.с.07-10).

Відповідно до матеріалів справи, штраф і пеня нараховані за одні і ті ж порушення, а тому суд вважає, що вимоги про стягнення з боржника одночасно штрафу й пені є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити.

За змістом вказаної норми закону, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Таким чином, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить застосувати до боржника ОСОБА_2 подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу у розмірі 250 грн 00 к. - штраф (фіксована частина) та 551 грн 17 к. - штраф (процентна складова) відсутні, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором № б/н від 02 жовтня 2008 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 11 023 грн 33 к.

Згідно платіжного доручення № PROM5BR2CA від 25 вересня 2018 року при пред'явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн 00 к.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.3 ч.2 ст.141 цього Закону у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача слід стягнути на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі 1 642 грн 62 к.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263 – 265, 268, 274-275, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, районний суд,-

У Х В А Л И В:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02 жовтня 2008 року у розмірі 11 023 (одинадцять тисяч двадцять три) грн 33 к. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № б/н від 02 жовтня 2008 року, яка складається з наступного: 1 904 грн 26 к. – заборгованість за кредитом; 1 328 грн 86 к. – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 7 790 грн 21 к. – заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» 1 642 (одна тисяча шістсот сорок дві) грн. 62 коп. у рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафів у розмірі 250 грн. 00 коп. - штрафу (фіксована частина) та 551 грн. 17 коп. - штрафу (процентна складова) - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (код за ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: 01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії ММ № 002529, виданий Великобурлуцьким РВ УМВС України в Харківській області 11 листопада 1998 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Головуючий – Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області ОСОБА_4