Рішення № 78434310, 05.12.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.

з участю секретаря судового засідання Ющук О.С.

представника позивача - Середи О.В.,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Рівнегаз збут», звернувшись з позовом до суду та зменшивши позовні вимоги, просить суд стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 солідарно на користь ТОВ «Рівнегаз збут» 30562 грн. 08 коп. за надані послуги з газопостачання та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 гривень 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постачання природного газу ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Рівнегаз збут» на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1386/27831 та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1382/27827 (далі - Правила). Умови Типового договору постачання є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Постачання природного газу за вказаною адресою здійснювалось товариством по особовому рахунку № НОМЕР_1 на підставі Договору, укладеного з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.11.2017 року спадкоємцями майна ОСОБА_5, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2, є ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідки №103426408, №103426392 ) квартира АДРЕСА_2 перебуває у спільній частковій власності відповідачів, розмір частки ОСОБА_4 становить ?, ОСОБА_2 - ?.

Як визначено частиною 1 статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Проте, спадкоємці майна ОСОБА_5, відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до 28 вересня 2018 року товариство не повідомляли про відкриття спадщини, обов'язку щодо оплати послуг з газопостачання з лютого 2017 року не виконували. Лише 28 вересня 2018 року з одним із співвласників майна - ОСОБА_4 за наявності згоди ОСОБА_2, укладено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам шляхом підписання заяви-приєднання.

Окрім того, 02 жовтня 2018 року ОСОБА_4, не погоджуючись із сумою заборгованості за надані послуги з газопостачання за адресою: АДРЕСА_2, звернувся до товариства із заявою про проведення перерахунку за надані послуги з часу вступу в спадщину. Листом від 08.10.2018 року №Rvz03-СЛ-10988-1018 відповідачів повідомлено про необхідність оплати заборгованості за надані послуги з газопостачання.

Згідно фінансового стану споживача по особовому рахунку №1100076210, заборгованість за надані послуги з газопостачання станом на 28.11.2018 року на показник лічильника газу 20283 м. куб. становить 30562,08 грн.

Відтак, просить суд, позов задоволити.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 заперечив проти позову, з підстав, викладених у відзиві. Зокрема зазначив стосовно заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5., вказавши, що він є сином ОСОБА_2, а також сином спадкодавця, ОСОБА_5 як на момент початку нарахування боргу, на момент відкриття, прийняття спадщини і навіть на даний час він є неповнолітнім. Він навчається в технічному училищі, не одружений, не має дітей, не працює за трудовим договором і йому не може бути надана повна цивільна дієздатність у відповідності до положень ст.ст. 34, 35 ЦК України.

Вважає, що ОСОБА_4 не може особисто нести відповідальність за порушення договору, укладеного ним самостійно відповідно до закону згідно ст.ЗЗ ЦКУ. Також дані норми кореспондуються з Положеннями ст.47 ЦПК України.

Як вбачаються з матеріалів позовної заяви, зокрема доказів, наданих позивачем він достеменно знав про вік ОСОБА_4 (анкетні дані позовної заяви; витяги з держреєстру речових справ; свідоцтво про право на спадщину).

Просить врахувати, що позивач самостійно, без дозволу ОСОБА_2,як матері викликав ОСОБА_6 для дачі пояснень з приводу боргових зобов'язань.

Заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам була направлена лише 18.10.2018 р. під час подання позовної заяви, знову ж таки на ім'я споживача ОСОБА_4, який і на даний час є неповнолітнім.

Все вищевказане свідчить про те, що в цілому порушення зобов'язань сталось з вини кредитора. Він також сприяв збільшенню розмірів збитків, завданих порушенням зобов'язання та не вживав заходів щодо їх зменшення. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь та належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи, суд виходив з такого.

Судом встановлено, що постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_3 здійснювалось товариством по особовому рахунку № НОМЕР_1 на підставі Договору, укладеного з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

З оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.11.2017 року вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_5, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2, є ОСОБА_2 та ОСОБА_4.( а.с.6)

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідки №103426408, №103426392 ) квартира АДРЕСА_2 перебуває у спільній частковій власності відповідачів, розмір частки ОСОБА_4 становить ?, ОСОБА_2 - ?.( а.с.7,8)

Судом встановлено, що постачання природного газу ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 здійснюється ТОВ «Рівнегаз збут» на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1386/27831 та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1382/27827 (далі - Правила). Умови Типового договору постачання є однаковими для всіх побутових споживачів України.( а.с.9)

Відповідно до ч. 1 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

В судовому засіданні встановлено, що спадкоємці майна ОСОБА_5, відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до 28 вересня 2018 року товариство не повідомляли про відкриття спадщини, обов'язку щодо оплати послуг з газопостачання з лютого 2017 року не виконували. Лише 28 вересня 2018 року з одним із співвласників майна - ОСОБА_4 за наявності згоди ОСОБА_2, укладено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам шляхом підписання заяви-приєднання.

Окрім того, 02 жовтня 2018 року ОСОБА_4, не погоджуючись із сумою заборгованості за надані послуги з газопостачання за адресою: АДРЕСА_2, звернувся до товариства із заявою про проведення перерахунку за надані послуги з часу вступу в спадщину. Листом від 08.10.2018 року №Rvz03-СЛ-10988-1018 відповідачів повідомлено про необхідність оплати заборгованості за надані послуги з газопостачання.

Твердження відповідача ОСОБА_2, що товариству 16 червня 2017 року було відомо про те, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується в ході судового розгляду таким.

Для здійснення вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму природного газу, який споживався, за вищевказаною адресою Оператором ГРМ - ПАТ «Рівнегаз» було встановлено лічильник газу типу GMBP VIZAR G4, зав. № 0041778.

Здійснення контролю за фактичним споживанням природного газу, як і проведення робіт з монтажу/демонтажу приладів обліку природного газу для проведення повірок на підставі вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу ГРМ, Типового договору розподілу природного газу здійснюється іншою юридичною особою - ПАТ «Рівнегаз», а не позивачем - ТОВ «Рівнегаз збут».

З оглянутих в судовому засіданні копій акту встановлення лічильника та акту про демонтаж та розпломбування засобу вимірювальної техніки, які складені представником іншої юридичної особи - ПАТ «Рівнегаз», містять інформацію про демонтаж/монтаж приладу обліку споживачу «ОСОБА_5В.», та не містять жодної інформації про відкриття спадщини. Окрім того, про проведення ПАТ «Рівнегаз» за вищевказаною адресою робіт з монтажу/демонтажу лічильника газу ТОВ «Рівнегаз збут» стало відомо лише після отримання від відповідача 26.11.2018 року відзиву на позовну заяву.

Як наслідок, саме 28 вересня 2018 року, позивачу стало відомо про відкриття спадщини, а не 16 червня 2017 року, як вказує відповідач. Тому, товариство своєчасно, упродовж строку, встановленого частиною 2 статті 1281 ЦК України, пред'явило свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_4

При вирішенні спору по суті, суд також приймає до уваги ту обставину, що на момент смерті ОСОБА_5, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_4 року заборгованість за надані послуги з газопостачання за адресою АДРЕСА_5 становила 666 грн. 50 коп., а в подальшому, зокрема, в червні 2017 року склала 19432 грн. 96 коп., отже після смерті ОСОБА_5 використання природного газу за вказаною адресою не припинилось, а продовжувалось, що свідчить про те, що співвласники вказаного майна, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_4 продовжуввали користуватись порслугами, які надає ТОВ «Рівнегаз збут»

Суд приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 викладені у відзиві на позов, та які підтримані в судовому засіданні її представником, щодо того, що відповідач ОСОБА_4, 28.10.200І р.н., який є сином ОСОБА_2, а також сином спадкодавця, ОСОБА_5 є неповнолітнім, а відтак не може бути солідарним боржником, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦПК України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов»язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 33 Цивільного кодексу України передбачено, що неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків( усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки ( усиновлювачі) або піклувальник.

Враховуючи, що в судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_4, будучи неповнолітнім особисто укладав договір про постачання природного газу, судом не здобуто жодних доказів про наявність у нього самостійного заробітку, а тому суд вважає, що він не може бути солідарним боржником.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

У відповідності до положень ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям в натурі.

Як визначено статтею 322 цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», ч. 2 ст. 13 «Про ринок природного газу», п. 22 р. ІІІ Правил, споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно із умовами договору.

Окрім того, стаття 360 цивільного кодексу України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Правова позиція з розгляду зазначеної категорії справ викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2951цс від 20.04.2016 року.

Як визначено п. 4.4. Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається з даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Також, п.13 р. ІІІ Правил постачання встановлено, що, розрахунки за послуги з газопостачання проводяться на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений Споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ.

Згідно п. 5.5 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498 та п.4, 6 глави 4 Розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показань лічильника газу та формувати об'єм розподілу та споживання природного газу по Споживачу за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу з урахуванням його фактичних показань.

Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу природного газу (алокація) є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Отже, згідно фінансового стану споживача по особовому рахунку №1100076210, заборгованість за надані послуги з газопостачання станом на 28.11.2018 року на показник лічильника газу 20283 м. куб. становить 30562,08 грн. тобто це та заборгованість, що виникла на час відкриття спадщини, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України, увійшла до її складу.

На підставі вищевикладеного суд, приходить до висновку про наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості з ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 у сумі 30562,08 грн., що витікає з умов вчиненого правочину та змісту правовідносин, що склалися між сторонами, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачами.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 206, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ТОВ «Рівнегаз збут» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 на користь ТОВ «Рівнегаз збут» 30562 (тридцять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 08 коп. за надані послуги з газопостачання та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ТОВ «Рівнегаз збут», м. Рівне, вул. Івана Вишенського, 4, ЄДРПОУ 39589441, п/р 26038302960986 філія Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 333368.

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, адреса проживання: АДРЕСА_6

Відповідач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3, адреса проживання: АДРЕСА_7

Повний текст рішення виготовлений 07 грудня 2018 року

Суддя