Рішення № 78433351, 19.10.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н.415/7432/18

н.п.2/415/2238/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.18 р.

Лисичанський міський суд в особі головуючого судді Фастовця В.М., розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Автобаза» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.08.2017 р. по 04.05.2018 р., виходячи з розміру середньоденної заробітної плати – 231,52 грн., обґрунтовуючи тим, що при звільненні розрахунок проведений не був.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.

Відповідно до ст.7 ч.13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Наказом № 32/к від 11.04.2017р. позивач був звільнений за п. 3 ст. 38 КЗпП України.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в строки, вказані в ст. 116 КЗпП України при відсутності спору про їх розмір підприємство, заклад організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз.2 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.

Відповідно довідки про середню заробітну плату середньоденна заробітна плата позивача за календарний день дорівнює 231,54 грн. з урахуванням суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів, середньомісячне число робочих днів склало 42/2=21.

Час затримки розрахунку з 19 серпня 2017 р. по 04 травня 2018 р. включно складає 8 місяців 15 днів, тобто заробітна плата за час затримки розрахунку визначається за 8 місяців – 8Х21Х 231,54 грн. = 38898,72 грн. і пропорційно кількості за 13 календарних днів у серпні 2017 р./31 календарних днів у серпні місяці Х 21 середньомісячна кількість робочих днів Х 231,54 грн. = 2039,05 грн.; і пропорційно кількості за 04 календарних дні у травні 2018 р./31 кількість днів у травні місяці Х 21 середньомісячна кількість робочих днів Х 231,54 грн. = 627,4 грн.

Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 38898,72 грн. + 2039,05 грн. + 627,4 грн. = 41565,17 грн.з урахуванням суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів

Таким чином, суд доходить висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позову, надані докази є достатніми та переконливими.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України, у розмірі 704,80 грн. на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 7, 10, 12, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Автобаза», код ЄДРПОУ 32359108, яке знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Автобаза» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 серпня 2017 р. по 04 травня 2018 р. у розмірі 41565 (сорок одну тисячу п’ятсот шістдесят п’ять) грн.17 коп. з урахуванням суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів, а також судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: