Рішення № 78433023, 26.11.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7239/17

Номер провадження 2/404/1039/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі : головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря - Вітохіної Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Платинум Банк” його правонаступника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року позивачка звернулась в суд з позовом, яким просить визнати недійсним з моменту укладення Кредитний договір з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/865 DCLRKPT (Оптимальний з перенесенням платежу укладений 26 серпня 2014 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1, в частині Додатку №1 Графік платежів до Кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT від 26.08.2014 року.

Позов мотивувала тим, що 26 серпня 2014 року між ПАТ «Платинум Банк» та нею був укладений Кредитний договір з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT (Оптимальний з перенесенням платежу (надалі Договір).

П.1.2. Договору визначено, що за даним договором банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) на наступних умовах: сума кредиту 17182,33 грн.; строк кредитування - 39 платіжних періодів; комісія за надання кредиту — 0,00; комісія за обслуговування кредиту - 241,00 грн. цільове призначення - поточні потреби: дата повернення кредиту- 06.12.2017 р. Пункт 1.2 Договору також визначає, що банк формує графік платежів (додаток 1) із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитором, сплати процентів за користування кредитом, комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту, вартості всіх супутніх послуг та ін. Додатком №1 до кредитного договору, визначені суми, які підлягають до сплати, однак вони не відповідають умовам Договору. Так, їй був наданий кредит сумі 17182,33 грн. під 0,0001% річних на 39 платіжних періодів. Отже, мала би сплачувати щомісячно лише 446,74 грн.: 17 182,33/39= 440, 57 грн. -тіло кредиту; 241,00 /39=6,17 - за обслуговування кредиту. 17182,33*0,0001%) = 0,017/12= 0,0014 грн. - відсотки за користування кредитом. Натомість, в Додатку № 1 до Договору, з незрозумілих підстав, зазначено, що позичальник має помісячно сплачувати банку 726,19 грн. Як наслідок , вона має повернути відповідачу 2 6 116,91 грн., тоді як за умовами Договору мала б повернути лише 17422,96 грн.

Тому, враховуючи те, що сума платежів зазначена в Додатку 1 до кредитного договору є невірною, додаток №1 до договору є недійсним. Вважає, що умови Договору викладені в Додатку №1 Графік платежів до Кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT від 26.08.2014 року є несправедливими, оскільки ним фактично збільшується ціна Договору, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, тому мають бути визнані недійсними з моменту укладення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Мохонько В.В. для розгляду справи про захист прав споживача. Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Мохонько В.В. від 16 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

06 лютого 2018 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, згідно якої просила визнати недійсними з моменту укладення пункти 2.6 та 2.10 Кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT (Оптимальний з перенесенням платежу укладеного 26 серпня 2014 року між ПАТ «ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та Додаток №1 Графік платежів до Кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT від 26.08.2014 року. Зазначала, що умови Договору викладені в Додатку №1 Графік платежів до Кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT від 26.08.2014 року є несправедливими, оскільки ними фактично збільшується ціна Договору, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача . Вважає, що такими несправедливими є і умови викладені в п. 2.6. та 2.10 Кредитного Договору з можливістю перенесення платежів (рахунок) №39/8651DCLRKPT(оптимальний з перенесенням платежу). Так, п. 2.6 Кредитного договору, який викладений в редакції «погашення Позичальником заборгованості за кредитом здійснюється у вигляді щомісячних платежів в сумі 719,00 грн. (сімсот дев'ятнадцять гривень 00 коп.) починаючи з першої дати сплати заборгованості», не відповідає загальним умовам Кредитного договору викладеним в п. 1.2, та відповідно до яких вона має сплачувати щомісячно лише 446,74 грн. - розрахунок наведений в тексті позовної заяви. Крім того, п. 2.10 Кредитного договору визначає «Реальна ставка за кредитом становить 33,11% річних; абсолютне значення подорожання кредиту становить 8934,58 грн.», що теж суперечить п. 1.2 Кредитного договору, який визначає розмір річної ставки 0,0001%. За положеннями частини п'ятої статті 11, статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім процентної ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнано недійсним, вважається таким із моменту укладення договору. Стверджує, що умови Кредитного договору ви в п. 2.6, 2.10 та в Додатку №1 Графік- платежів до Кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT від 26.08.2014 року є несправедливими, оскільки ними фактично збільшується ціна Договору, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, тому мають бути недійсними з моменту укладення.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Кіровського районного суду м. Кіровограда №178 від 19 квітня 2018 року “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи” , у зв»язку з тривалим перебуванням судді Мохонько В.В. на лікарняному, з можливих підстав щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судової справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи встановленого ЦПК України та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду- призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи №404/7239/17, номер провадження 2/404/1039/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Платинум Банк” про захист прав споживача.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про захист прав споживача. Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Бершадської О.В. від 24 квітня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Платинум Банк” про захист прав споживача, прийнято до провадження. Розгляд цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 30 травня 2018 року .

В підготовче засідання уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» подала заяву про залучення до участі у справі правонаступника – ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с. 31-40).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2018 року залучено до участі в справі № 404/7239/17 ( номер провадження 2/404/1039/18 ) за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Платинум Банк” про захист прав споживача, правонаступника відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с. 43).

27 серпня 2018 року представником відповідача подано заяву та 18 вересня 2018 року відзив на позовну заяву, вимоги не визнала, у їх задоволенні просила відмовити, визнати ТОВ “ФК “ЄАПБ” неналежним відповідачем у справі. Вказала, що згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських Формувань ПАТ «ПтБ» перебуває в процесі припинення. До ТОВ «ФК “ЄАПБ” згідно Договору факторингу № 20150721-Г перейшло виключно право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №39/8651DCLRKPT від 26 серпня 2014 року, а отже ТОВ «ФК «ЄАПБ» не може бути, а ні належним відповідачем, а ні правонаступником ПАТ «ПтБ» згідно позовної заяви про захист прав споживача.

Щодо визнання Додатку №1 до кредитного договору №39/8651DCLRKPT від 26 серпня 2014 року недійсним, то в прикінцевих положеннях договору зазначено : “... Я ОСОБА_1 підписанням цього Договору засвідчує, що з Умовами споживчого кредитування Банку ознайомився (лась) та зобов'язується виконувати. Крім того, засвідчує, що зміст ст.ст. 6, 627, 207 ЦК України їй роз'яснено, із зразками підписів уповноваженої особи Банку ознайомлена та надає згоду щодо такої письмової форми цього Договору..”. Додаток №1 Графік платежів до Кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT від 26 серпня 2014 року підписаний ОСОБА_1, а отже вона була з ним ознайомлена та погодилась (а.с.77-96).

28 серпня 2018 року закрито підготовче засідання, справа призначена до судового розгляду. В судове засідання представник позивача надала заяву про розгляд справи у їх відсутності, вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання також не з”явилась, надала заяву про розгляд справи без їх участі.

Беручи до уваги те, що розгляд справи проходить судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» перебуває в стані припинення. Згідно рішення № 743 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.02.2017 року, розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку - ОСОБА_4 строком на два роки з 24.02.2017 по 23.02.2019 включно.

21 липня 2015 року укладено договір факторингу №20150721-Г між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», згідно якого до нового кредитора перейшло право вимоги за кредитним договором №39/8651DCLRKPT від 26.08.2014 року.

Судом встановлено, що 26 серпня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT (а.с. 92), в якому зазначено, що всі терміни в ньому вживаються в значенні, визначеному Умовами споживчого кредитування банку, що затверджені відповідним Рішенням Правління банку та розміщені на сайті www/platinumbank.com.uа. Укладення цього договору здійснюється відповідно до Умов споживчого кредитування, які є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п.1.1 вказаного Кредитного договору, банк надає Позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби, а Позичальник зобов’язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним Договором розмірах і строках та виконати свої зобов’язання за даним Договором в повному обсязі.

У відповідності до п.1.2 Кредитного договору, ОСОБА_3 надає Позичальнику грошові кошти (кредит) на наступних умовах: а) сума кредиту – 17 182,33 грн., б) строк кредитування – 39 платіжних періодів, в) фіксована процентна ставка за користування кредитом – 0,0001 % річних, г) комісія за надання кредиту – 0,00 грн.; д) комісія за обслуговування кредиту – 241,00 грн.; е) цільове призначення – поточні потреби; ж) дата повернення кредиту – 06.12.2017 року. Банк формує Графік платежів (Додаток №1) із зазначенням сум погашення основного боргу за Кредитом, сплати процентів за користування кредитом, комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту, вартості всіх супутніх послуг та ін. У відповідності до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За положеннями ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною. Згідно ч. 5 цієї статті, у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливими може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір. Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону).

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону- умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Отже, для кваліфікації умов договору як несправедливих, необхідна наявність одночасно таких ознак: 1) умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 с. 509 ЦК України); 2) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; 3) умови договору завдають шкоди споживачеві.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

З огляду на викладене, позивач мала довести ті обставини, за якими законодавець визначає визнання кредитного договору недійсним.

У той же час, умови укладеного сторонами договору вказують на те, що позичальник зобов'язалась повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним Договором розмірах і строках та виконати свої зобов’язання за даним Договором в повному обсязі.

Пунктом 2.3 Кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються Банком з дати надання кредиту щомісячно на дату сплати поточної заборгованості за кредитом, виходячи із залишку непростроченої заборгованості за кредитом згідно з Додатком №1. Для розрахунку використовується умовна кількість днів у році — 360, у місяць- 30.

При цьому, кількість днів у період з дати надання кредиту по першу дату заборгованості умовно приймається за 30. Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору, комісія за обслуговування кредиту нараховується та сплачується щомісяця починаючи з першої дати сплати заборгованості разом із сплатою процентів та заборгованості за кредитом в дату сплати заборгованості, з урахуванням умов розділу 3 цього Договору.

Пунктом 2.5 Кредитного договору передбачено, що платежі з погашення суми заборгованості за кредитом, сплата процентів за користування кредитом та комісія за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів.

Згідно п. 2.6 Кредитного договору, погашення позичальником заборгованості за кредитом здійснюється у вигляді щомісячних платежів в сумі 719,00 грн. починаючи з першої дати сплати заборгованості.

Відповідно до п. 2.10 Кредитного договору, реальна процентна ставка за кредитом становить 33,11 % річних; абсолютне значення подорожчання кредиту становить 8 934,58 грн.

В прикінцевих положеннях п. 6.5 Кредитного договору зазначено : “ Я ОСОБА_1 підписанням цього Договору засвідчую, що з Умовами споживчого кредитування Банку ознайомився(лась) та зобов'язуюсь виконувати. Крім того, засвідчую, що зміст ст.ст. 6, 627, 207 ЦК України роз'яснено, із зразками підписів уповноваженої особи Банку ознайомлена та надаю згоду щодо такої письмової форми цього Договору”.

У додатку № 1 сторонами погоджений Графік платежів до Кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT від 26 серпня 2014 року.

Крім того, вказаний додаток №1 графік підписаний ОСОБА_1, а отже вона була з ним ознайомлена та погодилась (а.с.93).

У відповідності до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи, спірний договір споживчого кредиту та додаток №1 Графік платежів до Кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT від 26 серпня 2014 року підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, і позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає, що заявлені вимоги в даному випадку не можуть бути задоволеними, оскільки відсутні підстави вказані позивачем для визнання з моменту укладення пунктів 2.6 та 2.10 Кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT (оптимальний з перенесенням платежу укладеного 26 серпня 2014 року між ПАТ “Платинум Банк” та ОСОБА_1 та Додаток №1 Графік платежів до Кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT від 26.08.2014 року недійсними.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Платинум Банк” його правонаступника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” про визнання недійсними з моменту укладення пунктів 2.6 та 2.10 Кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT (оптимальний з перенесенням платежу укладеного 26 серпня 2014 року між ПАТ “Платинум Банк” та ОСОБА_1 та Додаток №1 Графік платежів до Кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) №39/8651DCLRKPT від 26.08.2014 року - відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Повне судове рішення складено 29.11.2018 року

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда