Рішення № 78432591, 27.11.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №520/3498/18

Провадження №2/521/3379/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя – Плавич І.В.,

секретар судового засідання – Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, треті особи – Котовська місцева прокуратура, Прокуратура Одеської області,–

ВСТАНОВИВ:

У проваджені вказаного складу суду наразі знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, треті особи – Котовська місцева прокуратура, Прокуратура Одеської області.

В обґрунтування власної позиції, сторона позивача посилалась на ті обставини, що 06 червня 2013 року по 05 вересня 2017 року ОСОБА_1 перебував під слідством у зв’язку із кримінальною справою, порушеною у його відношенні. Протягом досудового слідства та розгляду справи судом позивач заперечував свою винуватість у скоєному злочині, та після проведення слідством необхідних додаткових перевірок, 12 грудня 2016 року Роздільнянським районним судом Одеської області (суддя Іванов О.В.) було постановлено вирок, яким ОСОБА_1 було виправдано та визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 1, 4 ст. 368 КК України.

05 вересня 2017 року Апеляційним судом Одеської області зазначений вирок Роздільнянського районного суду м. Одеси було залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Одеської області - без задоволення. Таким чином, вирок, постановлений відносно ОСОБА_1, на цей час набрав законної сили.

Як вважає позивач, внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду він перебував під слідством, що обумовлювало позбавлення його права на свободу і особисту недоторканість.

У зв’язку з викладеними обставинами, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду, в якому просив стягнути з державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України суму компенсації заподіяної йому моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, у загальному розмірі 500 000,00 гривень.

Представник Державної казначейської служби України правом подачі відзиву не скористався, відзив на позовну заяву ОСОБА_1 на адресу суду від представника особи не надходив.

Заступником Прокуратури Одеської області до суду надано пояснення щодо позову ОСОБА_1, у яких сторона просила суд відмовити у задоволенні даного позову, посилаючись на те, що стороною позивача, зокрема, завищено суму моральної шкоди, що підлягає стягненню, та не надано її обґрунтованого розрахунку.

Представник Котовської місцевої прокуратури пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надав.

Представник позивача ОСОБА_1 у відкрите судове засідання з’явилася, заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Повноважний представник відповідача ОСОБА_2 казначейської служби України у відкрите судове засідання не з’явився, установа була повідомлена про час та місце проведення судового засідання, причини неявки представника суду не відомі.

Повноважний представник Прокуратури Одеської області у відкрите судове засідання з’явився, заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Повноважний представник Котовської місцевої прокуратури у відкрите судове засідання не з’явився, установа була повідомлена про час та місце проведення судового засідання, причини неявки представника суду не відомі.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини спору та пояснення сторін, дослідивши представлені та забезпечені письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами, належну правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, – виходячи з наступного.

Під час розгляду цивільної справи і на підставі присутніх в ній доказів судом встановлено, що 06 червня 2013 року відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 07 червня 2013 року затримано ОСОБА_1

07 червня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Відповідно до ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 08 червня 2013 року слідчим суддею Королю О.П. у рамках досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, починаючи з 06 червня 2013 року.

Як вбачається із листа Південної Митниці Міндоходів Міністерства доходів та зборів України від 10 червня 2013 року №3.1/1.3-4/432, адресованого ОСОБА_1, згідно із наказом Південної Митниці Міндоходів від 07 червня 2013 року №76-о «Про припинення перебування на державній службі» 07 червня 2013 року ОСОБА_1 було звільнено з посади відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 закону України «про державну службу» за порушення Присяги державного службовця. На підставі вказаного, внесено відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 серії АА №568059.

У період з 06 червня 2013 року по 05 вересня 2017 року(50 місяців) ОСОБА_1 знаходився у статусі спочатку підозрюваного, а потім обвинуваченого та підсудного у кримінальній справі №42013170510000008 (у суді №511/1485/16-к) по обвинуваченню в скоєнні ним злочину, передбаченого ч.1, 4 ст. 368 КК України.

Як зазначає сторона позивача, у результаті неправомірних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду йому було спричинено моральну шкоду, що полягає у його душевних стражданнях, зокрема, такі обставини негативно вплинули на звичайний життєвий ритм, часто проявляються емоційні спалахи, неврози, які проявляються тривогою, страхом, нездатністю у повній мірі зосередитись на основних питаннях життя. Крім цього, через використання сімейних коштів на послуги адвоката, постраждали не тільки позивач ай члени його сім’ї.

Також, тривалий час ОСОБА_1 та його близьким людям довелось відкласти багато запланованих справ, зокрема, щодо потреби пересування за межі міста, області, країни.

Через звільнення ОСОБА_1 з роботи та безпідставне тримання його під вартою його сім’я втратила годувальника, а люди, які раніше довіряли йому, відвернулись від нього. Позивач залишився один на один зі своїми проблемами.

У зв’язку з викладеним, позивач вважає, що незаконними діями органів досудового слідства та судовими органами він був позбавлений конституційного права на свободу і особисту недоторканість протягом 50 місяців, у зв’язку з чим йому заподіяно значної моральної шкоди.

Дійсно, згідно ст. 23 ч.ч.1,2,3,4 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, норми якої згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом національного права, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. На недопустимості порушення вимог цієї статті багато разів наголошувалось ЄСПЛ, в тому числі, в рішеннях справах: Сіреджук проти України (Siredzhuk v. Ukraine рішення у справі від 21 січня 2016 року, заява No 16901/03), Кривошей проти України (Krivoshey v. Ukraine, рішення у И від 23 червня 2016 року, заява No 7433/05).

Відповідно до ст. 1176 ЦК України, шкода завдана, фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, у даному випадку тримання під вартою та підписка про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладання адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Також, як встановлює ст. 1167 ч.2 п.2 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, у даному випадку тримання під вартою та підписка про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

У силу ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

При цьому, згідно ст. 2 ч.1 п.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках, зокрема , відсутності у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

Як передбачає ст. 3 п.5 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується, зокрема, моральна шкода.

Відповідно до ст. 5, 6 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Повноважний представник Прокуратури Одеської області, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, наголошував у своїх поясненнях, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, та виходячи із розрахунку, здійсненого представником прокуратури, сума відшкодування з урахуванням строку перебування ОСОБА_1 під слідством та судових органів складає 81 600,00 гривень.

Дійсно, згідно ст. 13 ч.ч.2,3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. При цьому, відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

У відповідності до п.п. 4, 10 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 р. № 6/5/3/41 (далі - Положення) завдана громадянинові шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Громадянинові повертаються суми, сплачені ним у зв'язку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносяться суми, сплачені ним адвокатському об'єднанню (адвокату), за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним у рахунок оплати витрат адвоката у зв'язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.

Статтею 11 Закону також встановлено, що у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди.

Однак, ОСОБА_1 не було роз’яснено цього порядку.

Статтею 13 Закону встановлюється, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Абзацом 2 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

У п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» питання про відшкодування моральної шкоди у зазначених випадках та її розмір вирішується за заявою громадянина ухвалою суду першої інстанції, який розглядав кримінальну справу або якому вона мала бути підсудна. Розмір моральної шкоди в цих випадках визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Як вже зазначалось, загальний строк перебування позивача під судом і слідством складає 50 місяців, тобто, з урахуванням вимог ст. 13 Закону, позивач має безумовне право вимоги на відшкодування моральної шкоди, завданої йому незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, у розмірі 186 150,00 грн. (50 місяців під судом та слідством х 3723 грн. - мінімальна заробітна плата в Україні на січень 2018 р.).

Проте, з урахуванням усіх перелічених факторів, які характеризують глибину душевних страждань позивача та їх тривалості, суд погоджується із стороною позивача та вважає доцільним стягнути моральну шкоду в розмірі 500 000 грн. на користь ОСОБА_1

Так, відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, обґрунтованість заявленого розміру моральної шкоди підтверджується матеріалами кримінальної справи №521/1485/16-к та реальною економічною ситуацією в Україні в розрізі рівня цін та інфляційних процесів, з урахуванням яких заявлена сума моральної шкоди є адекватною та необхідною для справедливого відшкодування втрат ОСОБА_1 за весь період, коли він був позбавлений свободи, обмежений в особистих правах, коли йому необхідно було доказувати свою невинуватість, постійно відриваючись від навчання, роботи, особистого життя.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що діями органів досудового слідства, прокуратури та суду ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду, відтак, суд вбачає доцільним задовольнити вказаний позов.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 258, 259, 263, 264, 265, 268, п.п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, треті особи – Котовська місцева прокуратура, Прокуратура Одеської області, – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути за рахунок коштів державного бюджету через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди, завданої йому незаконними діями органів дізнання, досудового слідства та суду, в розмірі - 500 000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного рішення: 27 листопада 2018 року.

Повні відомості про сторін та інших учасників справи згідно статті 265 ч.5 п.4:

Позивач: ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: 65000, АДРЕСА_1, інші відомості відсутні.

Відповідач: Державна казначейська служба України - місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646.

Третя особа: Прокуратура Одеської області – місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552.

Третя особа: Котовська місцева прокуратура – місцезнаходження: 66300, Одеська область, м. Котовськ, пр.-т Котовського, 10.

Суддя: І.В. Плавич