Рішення № 78432130, 07.12.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1223/18

Провадження № 2/486/617/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 грудня 2018 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Зацепіній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу №486/1223/18 за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

без участі сторін: представника АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачів,

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2018 року представник позивача звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 30 листопада 2010 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 9600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. 22 травня 2014 року ОСОБА_4 померла. Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_4 порушила, в зв'язку з чим, на дату смерті позичальника утворилась заборгованість у розмірі 7772,23 гривень, яка складається 7772,23 гривень - заборгованість за кредитом. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2, ОСОБА_3, які проживали зі спадкодавцем на день відкриття спадщини. Відповідачам 10 вересня 2014 року було направлено претензію кредитора. 22 жовтня 2014 року було отримано відповідь Южноукраїнської державної нотаріальної контори, згідно якої спадкоємці померлої ОСОБА_4 з заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». 15 липня 2018 року спадкоємцям направлено лист-претензію, але ніяких дій спадкоємцями виконано не було.

В судове засідання представник позивача не з’явився, однак надіслав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи (а. с. № 62).

Відповідачі в судове засідання не з’явились, причину неявки не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлений шляхом розміщення оголошення на сайті “Судова влада України”.

За таких обставин відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідачів на підставі наявних у ній даних і доказів та постановити заочне рішення.

Дослідивши докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Судом встановлено, що 30 листопада 2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір б/н, який представляє собою анкету-заяву відповідача про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, Умови та правила надання банківських послуг, згідно з яким ОСОБА_4 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. № 7, 8-31).

Як вбачається з копії статуту АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 60 зв.-61) згідно з рішенням Єдиного акціонера ОСОБА_5 від 21 травня 2018 року №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк», яке є правонаступником всіх прав та зобов’язань Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк».

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Своїм підписом у анкеті-заяві ОСОБА_4 підтвердила свою згоду на те, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між нею та ОСОБА_5 кредитний договір.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу ОСОБА_5 виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі прострочених кредитах і Овердрафту), оплати винагороди ОСОБА_5.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг та ОСОБА_5 при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний сплатити ОСОБА_5 штраф, розмір якого встановлено тарифами договору, а саме в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за вказаним кредитним договором стосовно надання кредиту виконав, а ОСОБА_4 в порушення умов договору зобов’язання належним чином не виконала, у зв’язку з чим у неї перед банком утворилась заборгованість.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

22 травня 2014 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ФП №203130 (а.с. 35).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною першою ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст. 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

Саме на підставі норм ст.ст. 1281, 1282 ЦК України кредитор АТ КБ «ПриватБанк» заявив вимоги до спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4

В анкеті-заяві від 30 листопада 2010 року (а.с. 7) вказано, що ОСОБА_4 проживає за адресою: пр-т Соборності (Комуністичний), 1 АДРЕСА_1.

Згідно відповідей на запит суду, наданої ЦНАП м. Южноукраїнська від 17 вересня 2018 року, за адресою: АДРЕСА_2 з 13 серпня 2004 року по теперішній час зареєстровані відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 71, 72).

Тому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, як особа, що постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому зобов'язані нести відповідальність перед кредитором за борговими зобов'язаннями померлої ОСОБА_4 в межах вартості отриманого ним у спадщину майна.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст.1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Встановлені ст. 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право.

Вимога може бути пред'явлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України, приймає претензії кредиторів від спадкодавця. Даний строк не є строком, у який кредитор має звернутися до суду з позовом про стягнення боргу зі спадкоємця.

10 вересня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надіслано до Южноукраїнської державної нотаріальної контори претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України з проханням включити кредиторські вимоги у спадкову масу та повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед ОСОБА_5 у розмірі 7821, 34 грн. (а.с. 39).

22 жовтня 2014 року, як вказує в позові позивач, Южноукраїнська державна нотаріальна контора надіслала позивачу відповідь, згідно якої спадкоємці померлої ОСОБА_4 з заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 39).

15 липня 2018 року спадкоємцям направлено лист-претензію (а.с. 41, 42).

Таким чином, звернувшись 10 вересня 2014 року до Южноукраїнської державної нотаріальної контори з претензією кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України після смерті ОСОБА_4, АТ КБ «ПриватБанк» дотримався строку пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості по кредитному договору до спадкоємців померлого.

Згідно відповіді на запит суду від 21 листопада 2018 року, яка надійшла з Южноукраїнської державної нотаріальної контори /а.с. 96/ після смерті ОСОБА_4, померлої 22 травня 2014 року була заведена спадкова справа за №158/2014 за претензією ПАТ «Креді ОСОБА_6», ПАТ КБ «ПриватБанк». Спадкоємці з заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались.

Згідно розрахунку заборгованості (а.с. 5-6) сума заборгованості ОСОБА_4 за кредитом перед АТ КБ «ПриватБанк» станом на 15 січня 2018 року складає 7772,23 гривень, яка складається з 7772,23 гривень - заборгованість за кредитом.

Оскільки станом на день смерті ОСОБА_4 розмір заборгованості за кредитним договором складає 8840, 78 гривень (а.с. 6), а після цієї дати відбувались погашення по кредиту в червні 2014 року на суму 19,44 гривень, 11 липня 2014 року в сумі 301,47 гривень, 30 серпня 2014 року в сумі 1000 гривень та 31 грудня 2014 року в сумі 49,11 гривень, стягненню з відповідачів підлягає заборгованість за кредитом в розмірі 7772,23 гривень.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню та стягненню солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає успадкована після смерті ОСОБА_4 заборгованість в розмірі 7772,23 грн. за кредитним договором б/н від 30 листопада 2010 року, у межах вартості успадкованого майна.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідачів в рівних частках на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 1762 гривень, тобто по 881 гривні з кожного, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом /а. с. № 1/.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 на користь акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 30 листопада 2010 року в розмірі 7772,23 гривень (сім тисяч сімсот сімдесят дві гривні двадцять три копійки), у межах вартості успадкованого майна.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, в рівних частках на користь акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) судовий збір в розмірі 1762 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні), тобто по 881 (вісімсот вісімдесят одній) гривні з кожного.

Повний текст рішення буде складений протягом десяти днів з дня з оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

При оголошенні в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_7

_________

Повний текст заочного рішення складено 10 грудня 2018 року.