Рішення № 78431514, 04.12.2018, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/2199/18

Провадження № 2/493/991/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді БОДАШКО Л.І.,

за участю секретаря судових засідань ТИХОНОВОЇ Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на ? частину земельної ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті його матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на ? частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,5187 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, розташовану на території Пасицелівської ради Балтського району Одеської області, прийняту нею у спадщину за заповітом після смерті її матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, стверджуючи, що його бабі ОСОБА_4 на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 09 червня 2004 року № 245/А-2004, належала вище вказана земельна ділянка, яку вона в рівних частках 09.08.2000 року заповіла своїм дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 померла. Після її смерті спадщину, як спадкоємці за заповітом, фактично прийняли її дочка (мати позивача) ОСОБА_3 та її син (дядько позивача) ОСОБА_5, так як подали заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, нотаріусом було заведено спадкову справу.

Дядько позивача ОСОБА_5 та мати позивача ОСОБА_3 отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ? частину вище вказаної земельної ділянки кожний.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати позивача ОСОБА_3 померла. Після її смерті позивач, як спадкоємець першої черги за законом, фактично прийняв спадщину, так як подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, але, нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по причині відсутності в нього оригіналу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, який спадкодавцем за її життя було втрачено.

Застосовані позивачем заходи щодо розшуку втраченого свідоцтва про право на спадщину за заповітом позитивних результатів не дали.

Вказані вище обставини позбавили позивача права на спадкове майно, з приводу чого він змушений звернутися до суду з позовом, надав суду заяву, в якій свої заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, але надіслав на адресу суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення заявлених вимог, просить розглянути справу за його відсутності у відповідності з вимогами законодавства України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що бабі позивача ОСОБА_4 на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 09 червня 2004 року № 245/А-2004, належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,5187 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, розташована на території Пасицелівської сільської ради Балтського району Одеської області, за свого життя, 09.08.2000 року, ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Пасицелівської сільської ради Балтського району Одеської області, реєстр № 710, в якому заповіла ОСОБА_3, ОСОБА_5 в рівних частках все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповіт ніким не змінено і не скасовано, після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, спадщину, як спадкоємці за заповітом, прийняли її дочка (мати позивача) ОСОБА_3 та її син (дядько позивача) ОСОБА_5, так як подали заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, нотаріусом було заведено спадкову справу, вони отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом у вигляді ? частини земельної ділянки кожний, після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадщину, як спадкоємець першої черги за законом, фактично прийняв її син позивач ОСОБА_2, крім нього інших спадкоємців першої черги за законом, які б претендували на спадщину, судом не встановлено, який звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але, по причині відсутності в нього оригіналу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, нотаріусом позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про нотаріат» отримати новий державний акт на право власності на земельну ділянку (свідоцтво про право на спадщину за заповітом) у разі смерті спадкодавця неможливо.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1225 ЦК України спадкування права на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 3 ЦК України у якості засад цивільного законодавства визнано неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права здійснюється шляхом звернення до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 ЦК України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки, отже, позивач, як син спадкодавця ОСОБА_3, є спадкоємцем першої черги за законом.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позивач, як спадкоємець першої черги за законом, має законне право володіти, користуватися, розпоряджатися спадковим майном у вигляді ? частини вище вказаної земельної ділянки, що підтверджується зібраними в матеріалах справи письмовими доказами, в тому числі ксерокопіями паспорта, свідоцтва про народження, свідоцтв про смерть, заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НВІ № 788923 та ін..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1225, 1233, 1258, 1261, 1268 ЦК України ст. ст. 10-13, 141, 259, 263 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на ? частину земельної ділянки в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті його матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на ? частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,5187 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, розташовану на території Пасицелівської ради Балтського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 09 червня 2004 року № 245/А-2004, прийняту нею у спадщину за заповітом після смерті її матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області відповідно до ч. 1 п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

СУДДЯ