Рішення № 78430894, 02.11.2010, Київський районний суд м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа № 2-2208

2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2010 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Салтан Л.В.

при секретарі Небесній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за мировою угодою.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 25 листопада 2008 року між нею, з одного боку та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, з іншого боку було укладено мирову угоду по цивільній справі № 2-П-65/2008р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Згідно з пунктом 11 мирової угоди ОСОБА_2 прийняв на себе зобов’язання не пізніше 16 січня 2009 року сплатити їй (або її представникові) суму позики та суму процентів, зазначені в пунктах 9 (10 000 доларів США) та п. 10 (1 000 доларів США) мирової угоди, в гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу.

Як зазначено в пункті 12 мирової угоди в день її підписання сторонами на виконання пункту 5 вона отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5 000 доларів США у гривнях за офіційним курсом НБУ.

Таким чином, як зазначає позивачка, ОСОБА_2 повинен був не пізніше 16 січня 2009 року сплатити їй суму в гривнях, яка дорівнює 6 000 доларам США за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу. Офіційний курс НБУ станом на 16 січня 2009 року складав 770 гривень за 100 доларів США. Таким чином, відповідач повинен був сплатити їй 46 200 гривень. Однак, цього обов’язку ОСОБА_2 до цього дня не виконав.

Пунктом 14 мирової угоди від 25 листопада 2008 року передбачена відповідальність відповідача за прострочення сплати вказаної суми у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення. Розмір пені на дату позовної заяви позивачка визначила в розмірі 4 749, 11 гривень.

Сума боргу ОСОБА_2 з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми позивачка визначила в розмірі 46 796,17 гривень, інфляційне збільшення заборгованості ОСОБА_2 – в розмірі 2 032,8 гривень.

Таким чином, всього позивачка просить стягнути із ОСОБА_2 на свою користь 53 578,08 гривень.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не сповістив, тому суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 25 листопада 2008 року між ОСОБА_1, з одного боку та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, з іншого боку було укладено мирову угоду по цивільній справі № 2-П-65/2008р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Згідно з пунктом 11 мирової угоди ОСОБА_2 прийняв на себе зобов’язання не пізніше 16 січня 2009 року сплатити позивачці (або її представникові) суму позики та суму процентів, зазначені в пунктах 9 (10 000 доларів США) та п. 10 (1 000 доларів США) мирової угоди, у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу.

Як зазначено в пункті 12 мирової угоди в день її підписання сторонами на виконання пункту 5 ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5 000 доларів США у гривнях за офіційним курсом НБУ.

Таким чином, ОСОБА_2 повинен був не пізніше 16 січня 2009 року сплатити ОСОБА_1 суму в гривнях, яка дорівнює 6 000 доларам США за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу. Офіційний курс НБУ станом на 16 січня 2009 року складав 770 гривень за 100 доларів США. Таким чином, відповідач повинен був сплатити ОСОБА_1 46 200 гривень. Однак, цього обов’язку ОСОБА_2 до цього дня не виконав.

Пунктом 14 мирової угоди від 25 листопада 2008 року передбачена відповідальність ОСОБА_2 за прострочення сплати вказаної суми у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення. Відповідно до Постанови НБУ від 21 квітня 2008 року № 107, Листа НБУ від 16 лютого 2009 року № 14-011/778-2395 та Постанови НБУ від 12 червня 2009 року № 343 розмір облікової ставки Національного банку України складав: з 30 квітня 2008 року по 14 червня 2009 року – 12 відсотків, а з 15 червня 2009 року – 11%. Таким чином, розмір пені на дату позовної заяви складає 4 749,11 гривень.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не допускається. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума боргу ОСОБА_2 з урахуванням з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення станом на день звернення до суду з позовом складає 48 741 гривню. Однак, оскільки позивачка у позові просить суд стягнути в якості інфляційного збільшення заборгованості ОСОБА_2 2 032,80 гривень, стягненню підлягає сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 48 232,8 гривні.

Три проценти річних від простроченої суми складають 596,17 гривень.

При викладених обставинах суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 не виконує умови мирової угоди від 25 листопада 2008 року, по цивільній справі № 2-П-65/2008р., укладеної між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ним, чим завдає позивачці матеріальну шкоду в розмірі 53 578,08 грн., яка підлягає стягненню.

Вирішуючи даний позов, суд враховує вимоги ст. 88 ЦПК України, а саме, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215, 224 – 226, 294 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 48 232,80 грн. (сорок вісім тисяч двісті тридцять дві гривні 80 коп.), три проценти річних від простроченої суми в розмірі 596,17 грн. (п’ятсот дев’яносто шість гривень 17 коп.) та пені – 4 749,11 грн. (чотири тисячі сімсот сорок дев’ять гривень 10 коп.), а всього стягнути – 53 578,08 грн. (п’ятдесят три тисячі п’ятсот сімдесят вісім гривень 08 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 Львовоча на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 786 грн. (сімсот вісімдесят шість гривень).

Рішення може бути переглянуто Київським районним судом м. Одеси за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення позивачем може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий