Вирок № 78430755, 07.12.2018, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 07.12.2018

Справа № 501/306/18

1-кп/501/122/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Семенова О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кравченко М.А.,

прокурорів - Полтавця В.М., Білостоцького О.С.,

потерпілого - ОСОБА_1,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2

захисника - адвоката Іванова О.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області кримінальне провадження № 12017160160001579 від 09 грудня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гольма Балтського району Одеської області, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, не працюючого, пенсіонера, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

09 грудня 2017 року, приблизно о 17-00 годині, ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1, здійснював рух в правій смузі проїзної частини вул. Парусної м. Чорноморська Одеської області, з боку просп. Миру в напрямку вул. Олександрійської. На шляху прямування, наближуючись зі швидкістю приблизно 15 км/год до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений дорожньою розміткою 1.14.1 Правил дорожнього руху (далі - Правила) «Зебра» та дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 Правил «Пішохідний перехід» та розташований на ділянці вулиці поблизу будинку № 2, ОСОБА_4, маючи об'єктивну та реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної події, за відсутності будь-яких об'єктів, що могли обмежувати оглядовість попереду його руху, за умови освітлення проїзної частини штучним світлом ліхтарів міського електроосвітлення, розташованих праворуч від проїзної частини відносно напрямку його руху, діючи з необережності, в порушення вимог п.п.1.5, 2.3 «б», 18.1 Правил, якими передбачено:

п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі;

п. 18.1 - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека,

грубо проігнорував вимоги зазначених пунктів Правил, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу не приділив належної уваги зміні дорожньої обстановки, а саме появі на пішохідному переході пішохода ОСОБА_1, який перетинав проїзну частину по пішохідному переходу зліва-направо відносно його напрямку руху, заздалегідь не зменшив швидкість керованого ним транспортного засобу та не обрав такий швидкісний режим руху, який би забезпечив контроль над дорожньою обстановкою, у тому числі прогнозування можливої появи на пішохідному переході пішоходів, у зв'язку з чим продовжив рух через пішохідний перехід, внаслідок чого скоїв наїзд передньою правою частиною кузова автомобіля «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1, на пішохода ОСОБА_1

Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого переламу обох кісток правої гомілки в верхній третині зі зміщенням уламків.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 14 від 01 лютого 2018 року вказане тілесне ушкодження за своїм характером і перебігом зазвичай призводить до розладу здоров'я, строком понад три тижні, і за цим критерієм належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин механізму ДТП № 18-110 від 08 лютого 2017 року в умовах даної дорожньої обстановки водій автомобіля «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_4 в момент виходу пішохода на нерегульований пішохідний перехід повинен був зменшити швидкість керованого транспортного засобу, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, що регламентовано вимогами п.18.1 Правил.

В умовах даної дорожньо-транспортної події водій автомобіля «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_4 з моменту початку виходу пішохода ОСОБА_1 на нерегульований пішохідний перехід мав технічну можливість зупинити керований автомобіль до місця наїзду на пішохода і запобігти цій події шляхом виконання вимог п.18.1 Правил, тому його дії не відповідали вимогам вказаного пункту Правил та з технічної точки зору знаходились у причинному зв'язку з настанням даної пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, але частково не погодився з обставинами кримінального правопорушення, викладеними у обвинувальному акті, та показав суду, що 09 грудня 2017 року, ввечері, він, керуючи автомобілем «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Парусній в напрямку вул. Олександрійської в м. Чорноморську. В районі нерегульованого пішохідного переходу біля будинку №2 по вул. Парусній, раптово на капоті його автомобілю опинився потерпілий ОСОБА_1, якого він до зіткнення не помітив. Після наїзду він автомобіль зупинив. Вважає, що потерпілий переходив вулицю у непередбаченому місці, за пішохідним переходом, через що вчинив наїзд на нього. У вчиненому розкаявся.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 не оспорював обставини кримінального правопорушення, підтримав обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4, підтримав заявлений ним до обвинуваченого цивільний позов.

Дослідивши докази, суд доходить таких висновків.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, крім його показів, підтверджується дослідженими судом доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 показав суду, що ввечері 09 грудня 2017 року він перетинав проїзну частину на вул. Парусній в м. Чорноморську на нерегульованому пішохідному переході, де був збитий автомобілем «OPEL» під керуванням обвинуваченого. Через дорожньо-транспортну пригоду йому були спричинені тілесні ушкодження - перелам правої гомілки.

показаннями свідка ОСОБА_5, дружини потерпілого ОСОБА_1, яка показала суду, що внаслідок отриманих травм, роздрібнення ноги, ОСОБА_1 протягом 7 місяців пересувався з апаратом фіксації ноги. До пригоди працював в порту на ділянці зв?язку, пов?язаній з переміщенням по території, але на теперішній час не може тривалий час працювати.

Винуватість обвинуваченого підтверджується також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з фототаблицею та схемою до нього від 09 грудня 2018 року (т.1, а.с.145-153), складеним після

-

-дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якого у правій смузі руху біля нерегульованого пішохідного переходу поблизу будинку №2 на вул. Парусній в м. Чорноморську Одеської області знаходиться автомобіль «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1; на відстані 0,7 м від осі передніх коліс зазначеного автомобіля та 2,2 м від правого бордюру у правій смузі руху наявна пляма червоного кольору, схожого на кров; переднє вітрове скло у правій частині автомобіля деформоване, на капоті наявна вм'ятина; автомобіль зупинився на відстані 2,9 м від заднього бамперу до пішохідного переходу (а.с.153);

- автомобілем «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1, визнаним речовим доказом у цьому кримінальному провадженні (т.1, а.с.155);

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №17-6031 по дослідженню слідів і ушкоджень на автомобілі «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1 від 08 лютого 2018 року (а.с.156-157, 159-160), відповідно до якого зафіксовані на автомобілі ушкодження у вигляді деформацій та руйнувань в правій передній частині кузова автомобіля, а саме деформації капоту, та руйнування переднього вітрового скла, характерні для утворення в результаті контактної взаємодії з об'єктом, який не має рівноміцних металу слідоутворюючих кромок, тобто з тілом через одяг (багаж) пішохода, напрямок деформуючого впливу на кузов автомобіля - спереду назад;

- висновком судової автотехнічної експертизи №17-6032 від 05 лютого 2018 року по дослідженню технічного стану автомобіля «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1 (а.с.161-162), відповідно до якого проведені діагностичні дослідження свідчать про те, що гальмівна система автомобіля на момент події перебувала у працездатному стані і могла виконувати задані функції по керуванню автомобілем, а отже про відсутність технічних несправностей на досліджуваному автомобілі, які б могли призвести до втрати курсової стійкості та керованості цього транспортного засобу;

- висновком судової автотехнічної експертизи №17-6033 по дослідженню технічного стану автомобіля «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1 від 08 лютого 2018 року (а.с.164-166), відповідно до якого рульове керування автомобіля на момент події перебувало у працездатному стані і могло виконувати задані функції по керуванню автомобілем, а отже технічні несправності на досліджуваному автомобілі, які б могли призвести до втрати курсової стійкості та керованості цим транспортним засобом, відсутні;

- висновком судової автотехнічної експертизи №18-110 по дослідженню механізму та обставин наїзду автомобіля «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1, на пішохода від 08 лютого 2018 року (а.с.168-170), відповідно до якого в умовах дорожньо-транспортної обстановки, яка розглядається, водій автомобіля «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_4 в момент виходу пішохода на нерегульований пішохідний перехід, повинен був зменшити швидкість керованого транспортного засобу, а в разі потреби - зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, що регламентовано вимогами п.18.1 Правил. В умовах цієї дорожньо-транспортної події водій автомобіля ОСОБА_4 з моменту початку виходу пішохода ОСОБА_1 на нерегульований пішохідний перехід мав технічну можливість зупинити керований автомобіль до місця наїзду на пішохода і запобігти цій дорожньо-транспортній події шляхом виконання вимог п.18.1 Правил. В умовах дорожньо-транспортної пригоди дії водія автомобіля «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_4, не відповідали вимогам п.18.1 Правил та з технічної точки зору перебували в причинному зв'язку з настанням цієї пригоди;

- висновком судово-медичної експертизи №14 від 01 лютого 2018 року (т.1, а.с. 172-173), відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого переламу обох кісток правої гомілки у верхній третині зі зміщенням уламків; в медичній карті стаціонарного хворого №13564 зазначено діагноз: «Осаднена рана тім'яної області», але під час огляду голови потерпілого рубця не виявлено, тому, враховуючи вказівки лікаря під час первинного огляду постраждалого на «садно тім'яної області» та відсутність в документації вказівок про проведення первинної хірургічної обробки, це ушкодження розцінюється як садно. Вказані тілесні ушкодження виникли під час дії тупого предмета та удару об такий і могли бути утворені 09 грудня 2017 року за таким механізмом: потерпілий перебував у вертикальному положенні і був звернений правою бічною або близько до такої, поверхнею тіла до транспортного засобу, первинний удар якого прийшовся в область верхньої третини правої гомілки з одномоментним утворенням переламів обох кісток

гомілки, під час подальшого закидання тіла потерпілого на автомобіль утворилось садно тім'яної області голови; закритий перелам кісток правої гомілки за своїм характером та перебігом зазвичай призводить до розладу здоров'я на строк понад три тижні і за цим критерієм належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Садно голови за своїм характером та перебігом зазвичай має незначні швидкоминучі наслідки, тривалістю не більше шести днів, і за цим критерієм належить до легких тілесних ушкоджень;

- висновком щодо результатів медичного огляду (т.1, а.с. 180), відповідно до якого 09 грудня 2017 року, о 20 годині 20 хвилин, у ОСОБА_4 ознак сп'яніння не виявлено;

- довідкою стаціонару ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті» МОЗ України від 12 грудня 2017 року (т.1, а.с.71), відповідно до якої ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у травматичному відділенні зазначеного закладу з 09 по 12 грудня 2017 року з діагнозом: «Осаднена рана тім'яної області, перелам правої голені»;

- випискою-епікризом з історії хвороби потерпілого ОСОБА_1 (т.1, а.с.72-73), відповідно до якої потерпілому був поставлений діагноз: «Осаднена рана тім'яної області. Закритий оскольчатий перелам проксимального відділу обох кісток правої голені зі зміщенням уламків»;

- довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (т.1, а.с.119), відповідно до якої 26 березня 2018 року потерпілому встановлено інвалідність ІІ групи;

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1 (т.1, а.с.175 зворот);

- посвідченням водія на ім'я ОСОБА_4 (т.1, а.с.175).

Таким чином, ОСОБА_4 своїми необережними діями, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України.

Показання обвинуваченого щодо перетинання потерпілим проїжджу частину поза пішохідного переходу, суд оцінює критично, з огляду на те, що це не підтверджується матеріалами справи, в тому числі, поза розумним сумнівом про це свідчить розташування автомобілю після наїзду на потерпілого.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що він раніше не судимий (т.1, а.с.177 зворот), характеризується як особа, щодо якої скарг не надходило (т.1, а.с.182), одружений (т.1, а.с.174 зворот), має на утримання дружину - інваліда І групи по зору (т.1, а.с.181, 184), не працює, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (т.1, а.с.179).

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його похилий вік, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, знаходження на його утриманні дружини - інваліда І групи.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді служби з питань пробації виправлення обвинуваченого, який не становить високої небезпеки для суспільства, можливе без позбавлення або обмеження волі за умови здійснення соціально-виховних заходів, необхідних для виправлення та запобігання повторних кримінальних правопорушень, без цілодобового нагляду і контролю в умовах ізоляції, та покладанням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст.76 КК України (т.1, а.с.104-107).

При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують його покарання, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, майновий стан та вважає, що йому має бути призначене покарання у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому судом враховується, що дружина обвинуваченого є інвалідом, знаходиться на його утриманні, потребує надання допомоги з використанням транспортного засобу.

Потерпілий ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до обвинуваченого та Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія»), стверджуючи, що вчиненим злочином йому завдана шкода, пов'язана з витратами на лікування, шкода, пов'язана зі стійкою

втратою працездатності (встановлення інвалідності ІІ групи), моральна шкода, пов'язана із заподіянням йому моральних і фізичних страждань, а також ним понесені витрати на правову допомогу (т.1, а.с.127-134).

Потерпілий просив стягнути солідарно з обвинуваченого та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на свою користь: в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 22347,59 грн, в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної зі стійкою втратою працездатності - 123930,00 грн, моральну шкоду у розмірі 75000,00 грн та витрати на правову допомогу - 8000,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 заявлений до нього цивільний позов визнав частково, пояснивши, що розмір зазначеного потерпілим морального збитку необґрунтований та є занадто великий.

Представник цивільного відповідача - ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» цивільний позов потерпілого не визнав, посилаючись на те, що пред'явлення потерпілим цивільного позову до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» у кримінальному провадженні є неможливим, оскільки його право вимоги підлягає захисту в порядку цивільного судочинства, передчасним, через те, що ОСОБА_1 з заявою про страхове відшкодування не звертався, шкода, пов'язана з витратами на лікування, документально не підтверджена, сума моральної шкоди, яку просить стягнути потерпілий, визначена ним всупереч ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». З цих підстав просив відмовити у задоволенні позову потерпілого у повному обсязі (т.1, а.с.201-208).

Вивчивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що станом на 09 грудня 2017 року цивільно-правова відповідальність обвинуваченого, як особи, яка керувала автомобілем «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1, була застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2782799 (т.1, а.с.176, 209). Відповідно до зазначеного Поліса страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, складає 200000 грн, за шкоду, завдану майну, - 100000 грн.

Згідно з положенням ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, здоров'ю, майну третьої особи.

Крім того, відповідно до ст.26-1 Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі, передбаченому цією статтею.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04 липня 2018 року за наслідками розгляду справи № 755/18006/15-ц, щодо правильного застосування норм права при стягненні матеріальної шкоди з особи, яка застрахувала свою відповідальність як власника наземних транспортних засобів, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування

замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Крім того, підпунктом 33.1.4 Закону передбачено, що у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов'язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 («ґ») пункту 38.1 статті 38 Закону).

За таких обставин суд вважає, що обов'язок страховика відшкодувати завдану шкоду випливає з самого факту завдання застрахованою особою такої шкоди.

Відповідно до ст.23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Розмір заявленої потерпілим шкоди, заподіяної його життю та здоров'ю, підтверджується долученими до матеріалів кримінальної справи копіями видаткових накладених, чеків та квитанцій, довідкою про доходи та довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (т.1, а.с.83-90, 138).

Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Суд вважає, що неправомірними діями обвинуваченого, внаслідок яких потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження, останньому також було заподіяно моральної шкоди, яка виразилася в його моральних стражданнях, погіршенні його психічного й фізичного здоров'я та в істотній зміні його нормальних життєвих зв'язків.

З урахуванням глибини й тривалості моральних страждань потерпілого, дотримуючись принципу розумності та співмірності, врахування матеріального становища обвинуваченого (пенсіонер, дружина - інвалід 1 групи), суд вважає, що на користь потерпілого слід стягнути 50000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.26-1 Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Розмір шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого складає 146277,59 грн (22347,59 + 123930 = 146277,59).

Розмір моральної шкоди, яку має сплатити страховик відповідно до умов ст.26-1 Закону, складає 7313,87 грн (146277,59 х 5% = 7313,87).

За таких обставин з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» слід стягнути завдану потерпілому внаслідок вчинення злочину документально підтверджену шкоду, заподіяну його життю та здоров'ю, а саме шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого та шкоду, пов'язану зі стійкою втратою працездатності потерпілим, а також моральну шкоду (у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю) у межах страхового відшкодування, передбаченого Полісом. В іншій частині завдану злочином шкоду (та витрати) слід стягнути з обвинуваченого.

Розмір завданої злочином моральної шкоди, який слід стягнути з обвинуваченого, складає 42686,13 грн (50000,00 - 7313,87 = 42686,13).

Згідно з ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним та документально підтверджені процесуальні витрати.

Суд вважає, що відповідно до ст.128 ч.5 КПК України та ст.137 ЦПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого витрати на професійну правничу допомогу.

Наданими потерпілим доказами (квитанції, фіскальні чеки, накладні) підтверджується розмір цих витрат.

За таких обставин з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілого в рахунок відшкодовування процесуальних витрат вказану суму.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370-374 КПК України,

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_4 винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Речовий доказ: автомобіль «OPEL COMBO», номерний знак НОМЕР_1 (т.1, а.с.155), переданий на зберігання обвинуваченому ОСОБА_4 (т.1, а.с.154) - залишити йому з врахуванням дії ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від 06 грудня 2018 року про накладення арешту на його майно.

Процесуальні витрати у розмірі 8580,00 грн, пов'язані із залученням експертів (т.1, а.с.158, 163, 167, 171), стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути на його користь з:

Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20602681, місцезнаходження: 04080, м. Київ, Подільський район, вулиця Кирилівська, 40) 146277,59 грн - в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого, 7313,87 грн - в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди;

ОСОБА_4 - 42686,13 грн в рахунок завданої злочином моральної шкоди, 8000,00 грн - в рахунок витрат на професійну правничу допомогу, надану потерпілому.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору та, не пізніше наступного дня після ухвалення, надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя