Рішення № 78429279, 10.12.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1884/18

Провадження №: 2/0343/771/18

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 грудня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Тураша В. А.,

секретаря – Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить постановити рішення, яким збільшити розмір аліментів та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00грн., щомісячно на кожну дитину і до досягнення ними повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29.10.2010 р. з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягуються аліменти на її, ОСОБА_1, користь на утримання їх спільних неповнолітніх дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 500,00грн. на місяць.

Зазначена сума аліментів з того часу не змінювалась.

В зв’язку із тим, що розмір аліментів в сумі 500,00 грн. на кожну дитину не відповідає законодавчо встановленому ні рекомендованому мінімальному розміру, ні мінімальному гарантованому розміру аліментів, є всі правові підстави для звернення до суду із вказаною позовною заявою про збільшення розміру аліментів.

Позивачка ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини. Просила позов задоволити. Не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання на повторний виклик не з’явився, причину своєї неявки суд не повідомив , від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, хоч про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому Законом порядку, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26) та оголошення на офіційному веб-сайті Долинського районного суду за веб-адресою : dl.if.court.gov.ua. про виклик в судове засідання (а.с. 18,21), від нього не поступив відзив на позов.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для вирішення спору. Позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного:

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).

Згідно ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої 27.02.1991 року №789ХІІ (78912) яка набула чинності для України 27.09.1991 року, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Про те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі і від спільного проживання у них народились 18.06.2001 року донька ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 свідчать матеріали справи – копія паспорта ОСОБА_1, СС025485 (а.с.2-3), копія повторного свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії І-НМ №348621 від 10.10.2017 року (а.с.5), копія повторного свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії І-НМ №348620 від 10.10.2017 року (а.с.6).

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області в справі №2-1326/2010 від 29.10.2010 року вирішено: Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 500 гривень щомісячно на утримання кожної неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

В судовому засіданні встановлено, що стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, припинено в зв’язку з досягненням останнім повноліття.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання , що на даний час розмір раніше визначених аліментів є недостатнім, оскільки в силу

свого віку доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 значно виросли природно та потребують в зв’язку з цим більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері, з якою вони проживають. З часу присудження аліментів істотно зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Матеріальне становище позивачки також погіршилося у зв’язку з інфляційними процесами у державі, подорожчанням продуктів харчування та товарів загального вжитку, що є загальновідомим фактом. Також покращився матеріальний стан відповідача, внаслідок припинення стягнення з нього аліментів на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_6 в зв’язку з досягненням ним повноліття.

Крім того, законодавством передбачено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому, відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», з 01 липня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1944 грн., тобто відповідач сплачує аліменти в розмірі, меншому, ніж встановлено чинним законодавством.

Відтак, стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей у меншому за мінімальний розмір, встановлений ст. 182 СК України, призводить до порушення прав дітей на належне матеріальне забезпечення.

Таким чином, визначений судом розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 є недостатнім для задоволення всіх потреб дітей: калорійного харчування та забезпеченням одягом відповідно до їх віку та витрат на навчання, тобто не забезпечує навіть мінімальні потреби дітей, і є не достатніми для повноцінного їх розвитку, а тому є підстави для збільшення розміру аліментів.

З урахуванням положень статті 182 СК України щодо встановлення мінімального гарантованого розміру аліментів відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», враховуючи сімейний стан, матеріальне становище позивачки і відповідача, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивачки на утримування неповнолітніх дітей слід змінити.

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 180-184, 192 СК України, керуючись ст.ст.141,258, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються згідно рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29.10.2010 року по справі № 2-1326/2010 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 з 500 (п’ятсот) гривень 00 коп. щомісячно на кожну дитину до 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень 00 коп., щомісячно на кожну дитину, починаючи з часу набрання даного рішення законної сили, і до досягнення дітьми 18 років.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 704,80 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Івано-Франківського апеляційного суд через Долинський районний суд.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1, жителька м.Долина, пр-т. Незалежності,12/111 Івано-Франківської області, 77504.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП 26708180372 , житель ІНФОРМАЦІЯ_7, 77504.

Суддя Долинського районного суду В.А.Тураш