Постанова № 78428384, 04.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Шевченко О.В.

Суддя-доповідач: Бартош Н.С.

04 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2459/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

за участю:

представника позивача - Щербина А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (суддя Шевченко О.В.) від 27.09.2018р. (повний текст ухвали складений 02.10.2018 р.) по справі № 820/2459/18

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до ОСОБА_3

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Заявник, ОСОБА_3, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила розстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 року по справі № 820/2459/18 про стягнення з ОСОБА_3 суми податкового боргу у розмірі 24971,80 грн., яке набрало законної сили 10.08.2018 р., строком на три роки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018р. по справі № 820/2459/18 заяву відповідача задоволено частково: розстрочено виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 р. по справі № 820/2459/18 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в розмірі 24971,80 грн. терміном на 12 місяців та затверджено наступний графік виконання судового рішення: з жовтня 2018 року по липень 2019 року включно (за 10 місяців) сплачувати щомісяця по 2081,00 грн.; з серпня 2019 року по вересень 2019 року включно (за два місяці) сплачувати щомісяця по 2080,90 грн. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 р. по справі № 820/2459/18 адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу - задоволено. Стягнуто до бюджету України з ОСОБА_3 суму заборгованості перед бюджетом в розмірі 24971,80 коп. Рішення набрало законної сили 10.08.2018 р.

Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про розстрочення виконання вказаного вище судового рішення, відповідач по справі зазначила, що у неї існують обставини, які істотно ускладнюють виконання зазначеного рішення суду, зокрема згідно довідки про доходи № 170 від 06.08.2018 р. загальна сума доходу відповідача за 2017 рік складає 51556,67 грн. без урахуванням податків та інших відрахувань до бюджету, що становить близько 4300,00 грн. на місяць, а з урахуванням податків на доходи фізичних осіб та військового збору місячний розмір доходу становить 3440,00 грн., будь-яке інше рухоме/нерухоме майно у відповідача відсутнє. Таким чином, сплатити одним платежем суму податкового боргу у розмірі 24971,80 грн. є неможливим, а тому ОСОБА_3 просила врахувати її тяжкий матеріальний стан та те, що вона має статус матері-одиначки.

Частково задовольняючи заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції зазначив, що надані заявником докази свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання ОСОБА_3 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 р. по справі № 820/2459/18, оскільки підтверджують її тяжкий матеріальний стан, що є підставою для розстрочення виконання судового рішення. В той же час, суд першої інстанції зазначив, що клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню шляхом розстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 року по даній справі терміном на один рік, а не на три роки, як про це просив заявник.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи те, що ані позивачем, ані відповідачем рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення фактично не оскаржувалося, рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядається.

В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для розстрочення рішення суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 378 КАС України).

Наведена норма КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

Положеннями ч. 5 ст. 378 КАС України передбачено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

В обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання судового рішення відповідач по справі вказує, що обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду по цій справі, є те, що існують обставини, які істотно ускладнюють виконання зазначеного рішення суду, зокрема згідно довідки про доходи № 170 від 06.08.2018 р. загальна сума доходу відповідача за 2017 рік складає 51556,67 грн. без урахуванням податків та інших відрахувань до бюджету, що становить близько 4300,00 грн. на місяць, а з урахуванням податків на доходи фізичних осіб та військового збору місячний розмір доходу становить 3440 грн., будь-яке інше рухоме/нерухоме майно у відповідача відсутнє. Також відповідач зазначив, що на його утриманні знаходиться малолітній син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батько - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., тому боржник має статус матері-одиначки.

На підтвердження клопотання про розстрочення виконання рішення суду заявником до матеріалів справи надані: довідка про доходи, видана Харківською державною академією дизайну та мистецтв, згідно якої річна сума доходу гр. ОСОБА_3 за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. становить 51556,67 грн.; Свідоцтво про народження 14.08.2008 р. ОСОБА_4 серії НОМЕР_1, батьком якого є ОСОБА_5, матір'ю - ОСОБА_3; Свідоцтво про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 від 01.04.2014 р., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

В свою чергу, в доводах апеляційної скарги позивач по справі зазначив, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Також апелянт зазначив, що довідка про доходи за 2017 рік не є достатнім підтвердженням майнового стану особи та не надає інформацію про належні їй виплати у 2018 році.

Колегія суддів зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України не містить роз'яснень чи чіткого переліку підстав для застосування судом ст. 378 КАС України та не містить визначення понять «відстрочення» та «розстрочення», оскільки у цьому положенні наводяться лише підстави для їх застосування, а тому суду при вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення слід керуватися загальними принципами та правилами, закріпленими КАС України з врахуванням специфіки, характеру та суб'єктного складу правовідносин, які являються предметом судового розгляду.

Підстави для застосування положень ст. 378 КАС України за заявами фізичних осіб (тобто, коли спір не пов'язаний із здійсненням ними підприємницької діяльності) може бути стан здоров'я боржника, тимчасове скрутне матеріальне становище, перебування на утриманні непрацездатних осіб, та інші обставини які ускладнюють виконання рішення суду.

На підтвердження факту існування таких обставин заявник повинен подати суду належні та допустимі докази (ст. 73, 74 КАС України). Такими доказами можуть бути довідки медичних установ про стан здоров'я, документи, видані органами місцевого самоврядування, які підтверджують ті чи інші дані, довідки про доходи чи інше.

При цьому слід враховувати, що суб'єкт владних повноважень, у разі заперечення можливості застосування розстрочення чи відстрочення виконання рішення, з огляду на приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, повинен довести відсутність таких підстав, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Що стосується посилання апелянта на те, що довідка про доходи за 2017 рік не є достатнім підтвердженням майнового стану особи та не надає інформацію про належні їй виплати у 2018 році, колегія суддів зазначає, що позивачем по справі не надано до суду першої інстанції доказів того, що доходи, які отримані ОСОБА_3, як у 2017 році, так і у 2018 році дозволяють їй безперешкодно виконати рішення суду про стягнення податкового боргу без завдання значної шкоди її майновим інтересам, з урахуванням того, що вона є матір'ю-одиначкою та на її утриманні знаходиться малолітній син, що також потребує понесення грошових витрат. Наведені доводи апелянта є лише припущеннями, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Також апелянтом не надано доказів наявності у ОСОБА_3 іншого майна (за виключенням квартири, в якій відповідач проживає з малолітнім сином), за рахунок відчуження якого відповідач матиме змогу сплатити податковий борг.

Посилання заявника апеляційної скарги на неврахування судом першої інстанції приписів ст. 100 ПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції правомірно зазначив, що зазначені норми застосовуються у разі розстрочення податкового боргу без ухвалення рішення суду, за зверненням платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведене свідчить про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Враховуючи наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення ОСОБА_3, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для розстрочення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 р. по справі № 820/2459/18.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018р. по справі № 820/2459/18 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018р. по справі № 820/2459/18 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018р. по справі № 820/2459/18 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_3, про стягнення податкового боргу - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко

Повний текст постанови складений 10.12.2018 року.