Рішення № 78426801, 03.12.2018, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2385/18

Провадження №2/173/1224/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

При секретарі - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2018 року до суду звернулися позивачі ОСОБА_1, та ОСОБА_2, з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом до відповідача Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 року позовну заяву залишено без руху в зв'язку виявленими судом недоліками.

30.10.2018 року позивачами усунені встановлені судом недоліки.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31.10.2018 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін на 03.12.2018 року.

Згідно поданої позовної заяви позивачі просять визнати за ними право власності в порядку спадкування за заповітом на ? частину за кожною садибного житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1, після смерті батька ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер їх батько ОСОБА_5

Після смерті батька відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається в тому числі і з домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1.

За життя їх батько склав заповіт, яким заповів належне йому майно їм в рівних долях.

Після смерті батька вони звернувся до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу від 03 липня 2018 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок та відсутності інформації про те, чи укладались спадкодавцем правочини стосовно спадкового будинку, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16, ЦК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер батько позивачів ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копіями свідоцтв про народження

Після смерті ОСОБА_4, відкрилась спадщина майно, яка складається в тому числі і з домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1.

Позивачі звернулися до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою приватного нотаріуса від 03 липня 2018 року позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу та відсутності інформації про укладення правочинів стосовно спадкового будинку на будинок.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що за життя батько позивачів ОСОБА_4, був власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується повідомленням КП «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» від 16.11.2017 року № 1505, згідно якого вбачається, що станом на 31.12.2012 року даний об'єкт зареєстрований 20.05.1991 року за ОСОБА_4 на паперових носіях реєстровий номер № 71 в цілому на підставі свідоцтва про право власності, виданого 20.05.1991 року Пушкарівською сільською радою рішення № 113 від 26.03..1991 року.

Згідно даних технічного паспорті від 15.095.1991 року вбачається, що власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, та йому належить 1 ціла частка у даному домоволодінні.

З досліджених судом доказів встановлено, за життя ОСОБА_4. був власником домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, так як йому було видане свідоцтво про право власності на зазначене домоволодіння 20.05.1991 року Пушкарівською сільською радою рішення № 113 від 26.03..1991 року.

Також судом встановлено, що згідно того ж повідомлення КП «Верхньодніпровське БТІ» ОСОБА_4. в 1991 році отримував довідку-характеристику на предмет відчуження домоваолодіння. Але враховуючи, що станом на 2012 рік право власності було зареєстроване за ОСОБА_4,. а довідка-харакетристика має встановлений термін дії, який на 2012 рік давно скінчився. Та будь-яких відомостей про відчуження даного будинку суду не надано, суд вважає, що покійним ОСОБА_4,. не було укладено договору відчуження зазначеного домоволодіння.

Крім того, відповідно до довідки Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 21.09.2017 року № 1663 встановлено, що на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_4, був зареєстрований в будинку за адресою: АДРЕСА_1. Та вказується перелік осіб, які були зареєстровані разом з ОСОБА_4, у вищевказаному будинку, якими є в тому числі і позивачі. Що також підтверджує той факт, що зазначений будинок не вибував із власності ОСОБА_4, станом на день його смерті.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як смерть власника та втрата правовстановлюючого документа.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обв'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, ОСОБА_4, був складений заповіт 27.08.2010 року, посвідчений Пушкарівською сільською радою Верхньодніпровськ району Дніпропетровської області. Згідно якого ОСОБА_4, все належне йому майно заповів позивачкам ОСОБА_1. та ОСОБА_2, в рівних частинах. Згідно довідки Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 21.09.2017 року № 1664 даний заповіт не скасовувався і не відмінявся.

Позивачі ОСОБА_2, та ОСОБА_1, є спадкоємцями за заповітом та бажають прийняти спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_4, та подали заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу.

Відповідно до матеріалів спадкової справи, інші спадкоємці ОСОБА_4, у встановлений законом строк не звертались із заявами про прийняття спадщини.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати за спадкоємцями - позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в рівних частинах право власності в порядку спадкування за заповітом на садибний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року

Понесені позивачами судові витрати по сплаті судового збору в сумі по 704.80 грн., суд вважає за можливе покласти на позивачів, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивачів, а необхідність звернення до суду виникла в зв'язку з неналежним зберіганням правовстановлюючого документу на майно.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за заповітом на ? частину садибного житловий будинок, загальною площею 50.1 кв.м., житловою площею 28.0 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, право власності в порядку спадкування за заповітом на ? частину садибного житловий будинок, загальною площею 50.1 кв.м., житловою площею 28.0кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивачів: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровану за адресою АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2 в сумі по 704 грн. 80 коп. на кожну.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 03.12.2018 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване 03.12.2018 року

Оприлюднене 10.12.2018 року

Дата набрання законної сили: 03.01.2019 року