
Справа №: 671/2353/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2018 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області
в складі головуючої - судді Павлової А.С.,
за участі секретаря судового засідання Козак Г.А.,
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волочиськ цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа Волочиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про встановлення факту смерті особи, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті чоловіка її довірителя - ОСОБА_3, який помер 31 серпня 2018 року у м. Донецьку.
В обґрунтування заявлених вимог представник заявника вказує, що ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 проживали в м. Донецьк. Проте, у зв’язку із військовим конфліктом, змушені були переїхати в м. Волочиськ до сестри заявниці. В червні 2018 року вона з чоловіком поїхали до дітей в гості у м. Донецьк, де ОСОБА_3 стало погано і 31.08.2018 він помер.
Волочиським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції їй було відмовлено у державній реєстрації смерті ОСОБА_3, з причин відсутності документів встановленої форми про смерть.
Свідоцтво про смерть чоловіка, видане Калінінським відділом записів актів цивільного стану міста Донецька, в силу вимог ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсним і не створює правових наслідків. У зв'язку з цим заявник не може оформити спадщину після смерті чоловіка – ОСОБА_3
Оскільки іншого способу захисту своїх прав ОСОБА_2 не має, тому змушена звернутися до суду.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 заяву підтримала у повному обсязі і просила її задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явилась, надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги заявника визнає (а.с. 24).
Дослідивши наявні в справі докази, заслухавши пояснення представника заявника суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 А, а з 06 вересня 2017 року вона взята на облік, як внутрішньо переміщена особа та фактично проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).
Заявник ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-БВ № 167283 (а.с. 8).
ОСОБА_3 помер 31.08.2018, про що свідчить довідка про причину смерті (а.с. 11). Похований він на кладовищі «Новодівоче» в м. Донецьк, про що Калінінським відділом записів актів цивільного стану м. Донецьк були видані свідоцтво про смерть серії ДНР № 113261 від 01.09.2018 (а.с. 12) та свідоцтво про поховання серії АА 023378 від 01.09.2018 (а.с. 13).
13 листопада 2018 року Волочиським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було відмовлено заявнику у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю документів, на підставі яких можливо було б вчинити вказану дію (а.с. 10).
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Місце смерті ОСОБА_3 – м. Донецьк, згідно із ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є тимчасово окупованою територією України.
Відповідно до ст. 1 зазначеного вище Закону України тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Отже, вказаний закон не містить спеціальної норми щодо порядку державної реєстрації факту смерті особи на тимчасово окупованій території, що унеможливлює державну реєстрацію смерті в позасудовому порядку.
Загальний принцип оцінки документів, виданих на тимчасово окупованій території, надається у ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»: Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії», який був наданий на запит Ради Безпеки ООН зазначено, що держави - члени ООН відповідно до Резолюції 276 (1970) Ради Безпеки зобов'язані утримуватися від застосування міжнародних договорів, укладений з Південною Африкою від імені або відносно Намібії. При цьому у п. 125 цього Консультативного висновку Міжнародного суду ООН вказано на винятки із цього права, а саме. В цілому, невизнання управління Південної Африки (тимчасово окупованої) території не повинно призводити до позбавлення народу Намібії будь-яких переваг, що випливають з міжнародного співробітництва і зокрема, в той час як офіційні дії, що здійснюються урядом Південної Африки від імені або по відношенню до Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути поширена до тих актів, таких, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів.
Про необхідність врахування актів органів влади з окупованих територій Європейським судом з прав людини у п. 45 рішення по справі «Луізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey) від 18 грудня 1996 року (заява № 15318/89) була викладена правова позиція, що при аналогічних обставинах щодо відсутності ефективного державного контролю Кіпру за такими територіями, міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей і дій, які звідти походять, наприклад актів реєстрації народження, смерті і шлюбу, наслідки яких можуть ігноруватися лише на шкоду мешканців тієї чи іншої території.
В такому разі, надані заявником докази - свідоцтво про смерть та свідоцтво про поховання, які видані Калінінським відділом записів актів цивільного стану м. Донецьк, а також довідку про причину смерті, суд сприймає як належні докази, на підставі яких можливо зробити висновок про смерть особи.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Оскільки заявник не має можливості надати для реєстрації смерті чоловіка документи, передбачені законодавством України, з метою захисту законних прав та інтересів громадян України на тимчасово окупованій території, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_2 та встановити факт, що 31 серпня 2018 року помер її чоловік – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 81, 263-265, 293, 294, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, помер 31 серпня 2018 року в м. Донецьк, Україна.
Рішення допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 А; фактична адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заінтересована особа: Волочиський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 21324008, місцезнаходження: 31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, пл. Центральна, 1.
Повний текст рішення проголошено 07.12.2018.
Суддя Павлова А.С.
Судове рішення № 78425643, Волочиський районний суд Хмельницької області було прийнято 07.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 671/2353/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: