Постанова № 78425570, 04.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Білова О.В.

Суддя-доповідач: Бартош Н.С.

04 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 520/8564/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Маслош С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (суддя Білова О.В.) від 05.10.2018 р. (повний текст ухвали складений 05.10.2018 р.) по справі № 520/8564/18

за позовом ОСОБА_4

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та заборону вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: визнати дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо використання пристрою спостереження за рухомими об'єктами торгівельної марки « 3М Electronic Monitoring» моделі Two Piece GPS з радіомодулем системи стільникового зв'язку GSМ 900/1800 та радіопередавачем тривожного сповіщення ТХS-700-2 по відношенню до позивача протиправними та зобов'язати відповідача припинити порушення п. 3 «Порядку застосування електронних засобів контролю», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 08.06.2017 р. № 480, знявши з тіла позивача пристрій спостереження за рухомими об'єктами торгівельної марки « 3М Electronic Monitoring» моделі Two Piece GPS з радіомодулем системи стільникового зв'язку О8М 900/1800 та радіопередавачем тривожного сповіщення ТХS-700-2 щодо якого не отримано висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи; заборонити відповідачу використовувати відносно позивача пристрій спостереження за рухомими об'єктами торгівельної марки « 3М Electronic Monitoring» моделі Two Piece GPS з радіомодулем системи стільникового зв'язку О8М 900/1800 та радіопередавачем тривожного сповіщення ТХS-700-2, щодо якого не отримано висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2018р. відмовлено у відкритті провадження у справі. Роз'яснено позивачу, що спір належить до юрисдикції місцевого загального суду та має розглядатися в порядку кримінального судочинства.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність судового рішення, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем заявлені позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо використання пристрою спостереження за рухомими об'єктами (електронного браслета) при виконанні судового рішення про застосування запобіжного заходу під час досудового слідства у кримінальному провадженні по відношенню до позивача протиправними та зобов'язання відповідача припинити порушення, знявши з тіла позивача вказаний пристрій, а також про заборону відповідачу використовувати відносно позивача пристрій спостереження за рухомими об'єктами торгівельної марки « 3М Electronic Monitoring» моделі Two Piece GPS з радіомодулем системи стільникового зв'язку О8М 900/1800 та радіопередавачем тривожного сповіщення ТХS-700-2, щодо якого не отримано висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що у цьому випадку спірні правовідносини стосуються прав та інтересів позивача щодо застосування, зміни або скасування застосованого запобіжного заходу в частині скасування встановлених судом додаткових обов'язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003536, а тому спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20.07.2006 р. в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ч. 1 ст. 5 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його бездіяльності, за виключенням випадків, коли законодавством встановлено інший порядок судового оскарження.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме, зокрема: 9) носити електронний засіб контролю.

Судовим розглядом встановлено, що 22.05.2018 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/24811/18-к до позивача застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладено обов'язок носити електронний засіб контролю, а 23.05.2018 р., посадовою особою Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області до ОСОБА_4 застосовано електронний засіб контролю, про що складений відповідний протокол.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Тобто, законодавцем передбачено різновиди публічно-правових спорів, які належить розглядати не лише в адміністративному провадженні, а й у порядку кримінального судочинства.

З приводу подібних спірних правовідносин свою позицію у рішенні від 23.05.2001 року № 6-рп/2001 висловив Конституційний Суд України, який зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської.

При цьому порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст. 1 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Тобто, оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, здійснені щодо кримінального провадження або у рамках кримінального провадження, може відбуватися виключно за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, спір виник не у зв'язку з реалізацією суб'єктом зазначеним у позові, управлінських функцій як суб'єктом владних повноважень, а з правовідносин, які склались при організації їх діяльності в рамках КПК України.

Отже, при визначенні юрисдикції у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень має значення, в тому числі, і предмет спору. У разі, коли він виник чи пов'язаний з кримінальним провадженням, то на такі правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2018р. по справі № 520/8564/18 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2018р. по справі № 520/8564/18 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2018р. по справі № 520/8564/18 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та заборону вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва

Повний текст постанови складений 10.12.2018 року.