Постанова № 78425136, 03.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2177/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

головуючого судді: Русанової В.Б.

суддів: Присяжнюк О.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Патової Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року, (суддя С.О. Удовіченко, повний текст складено 22.08.2018 року) по справі № 816/2177/18

за позовом ТОВ "Компанія "Кремвторсировина"

до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кремвторсировина" (далі - ТОВ "Компанія "Кремвторсировина", позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №683559/36805060 від 05.05.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №60 від 31 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №60 від 31.07.2017 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №683549/36805060 від 05 травня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №60 від 31 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №60 від 31 липня 2017 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кремвторсировина".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кремвторсировина" у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 1762 грн.

Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області та державна фіскальна служба України, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в якій просили скасувати рішення суду з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування зазначили, що судом першої інстанції не враховано, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117, оскільки платником податку не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

ТОВ "Компанія "Кремвторсировина" надало відзив на апеляційні скарги, в якому просило апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. В обґрунтування зазначило, що позивач подав на реєстрацію податкову накладну від 31.07. 2017 року №60 по господарській операції, дійсність якої в повній мірі підтверджується належними та допустимими доказами, проте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містить чіткого визначення підстав для прийняття комісією негативного рішення, відмова у реєстрації податкової накладної є протиправною.

Представник відповідача в судовому засіданні суду вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, відзиву на них, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що позивачем складено податкову накладну №60 від 31.07.2017 року по господарських операціях з реалізації відходів полімерів для ТОВ "НВП Укркомпаунд" кількістю 4,425 тон на загальну суму 40267,50 грн., в тому числі ПДП в розмірі 8053,50 грн. (а.с. 36).

07.08.17 р. позивачу від контролюючого органу направлено квитанцію № 1, у якому позивача повідомлено, що документ прийнято, втім реєстрація податкової накладної зупинена згідно з п.201.16 ст. 201 ПК України, у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.17р. № 567.

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 3915, у зв'язку з чим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (а.с. 37).

03.05.2018 року позивачем направлено до контролюючого органу пояснення, в яких зазначено, що одним із видів діяльності ТОВ "Компанія "Кремвторсировина" є оптова торгівля відходами та брухтом (КВЕД 46.77). Підприємство має достатню кількість працівників - 48 чоловік, вантажні автомобілі, обладнання для пресування відходів полімерів та макулатури. Податкова накладна виписана за першою подією - відвантаження. Оплата проведена 03.08.2017 року, що підтверджується повідомленням, до якого додано видаткові накладні від 31.07. 2017 року, 31.08. 2017 року, договір купівлі-продажу від 05.07. 2016 року, рахунок-фактуру від 31.07. 2017 року (а.с. 38, 59-61).

05.05.2018 року рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС України) від №683549/36805060 відмовлено у реєстрації податкової накладної №60 від 31.07. 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних" з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с. 57).

За наслідками оскарження зазначеного рішення позивачем в досудовому порядку, повідомлено позивача, що відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, така скарга буде невідкладно розглянута в межах строків визначених законодавством, з врахуванням граничного дня подання такої скарги. (а.с. 63).

Позивач , не погоджуючись з рішенням відповідача від 05.05.2018 року, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача прийнято не на підставі та не в спосіб, визначені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.10р. №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, яким визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу.

Згідно п. 74.2 ст. 72 ПК критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.17р. № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпний документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Критерії).

Згідно пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Вичерпний перелік документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 1 п. 1 вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567:

1) для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

2) для критерію, зазначеного в пп. 2 п. 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18.

Судом встановлено, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної, відповідач послався лише на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК, отже в порушення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом №567 (п.1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Позивачем, до податкового органу надано письмові пояснення, а також видаткові накладні від 31.07. 2017 року, 31.08. 2017 року, договір купівлі-продажу від 05.07. 2016 року, рахунок-фактуру від 31.07. 2017 року (а.с. 38, 59-61).

Відповідно до пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.п.19,20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядку № 117), комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Комісії ДФС України не містить чіткого визначення причин та підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а лише містить загальну фразу про не надання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості Рішення Комісії Державної фіскальної служби України, та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №60 від 31.07.2017 року.

Доводи апелянта не спростовують правильність висновків судів першої інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 по справі № 816/2177/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді О.В. Присяжнюк І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 10.12.2018 року