Рішення № 78424375, 10.12.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8458/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

секретаря с/з ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради № 20/18 від 04.10.2018 року

встановив:

25.10.2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила поновити строк звернення з адміністративним позовом до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради № 20/18 від 04 жовтня 2018 року та визнати незаконною та скасувати постанову адміністративної комісії при Шевченківській адміністрації Львівської міської ради № 20/18 від 04 жовтня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 23.10.2018 в поштовій скринці позивач виявила постанову адміністративної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради № 20/18 від 04 жовтня 2018 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за самочинно встановлену огорожу навколо будинку №8 на вул. Д. Загули у м. Львові, який належить її сім’ї на праві власності.

Земельна ділянка для обслуговування житлового будинку приватизована (ухвала Львівської міської ради 13 сесія 5 скликання №2645 від 30.04.2009р.) і видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 946819 від 15.06.2012 року.

Копію свідоцтва про право власності на житловий будинок та копія державного акта серія ЯК №946819 від 15.06.2012р. (кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:07:003:0131).

На вказаній земельній ділянці для обслуговування житлового будинку №8 на вул. Д. Загули у м. Львові до приватизації і після неї існував паркан, який на сьогодні приведений до належного виду (відремонтований та побілений).

З цих підстав не можна погодитись з постановою відповідача про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за самочинно встановлену огорожу навколо будинку №8 на вул. Д. Загули у м. Львові.

Адміністративною комісією при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради у складі: голови комісії - ОСОБА_4, заступника голови комісії - ОСОБА_5, секретаря комісії - ОСОБА_6, та членів комісії 04 жовтня 2018 року незаконно винесено постанову №20/18, згідно якої позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - штраф 340 грн.

У оскаржуваній постанові не зазначено обставин, які були встановлені під час розгляду справи. Позивач вважаю, що адміністративна комісія при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради при розгляді адміністративного матеріалу, складеного відносно позивача та при винесенні постанови № 20/18 від 04 жовтня 2018 року не здійснила належної оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення. Жодних доказів, що доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, в постанові не наводиться, а тому така постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Так, як вбачається з оскаржуваної постанови, в такій адміністративна комісія Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради обмежилась лише одним реченням — за самочинно встановлену огорожу на їх думку, без належної мотивації оцінки обставин, без зазначення будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження відомостей, зазначених в постанові, не надано, незважаючи на покладений Законом на відповідача обов'язок доказування правомірності свого рішення. Крім того, не надано жодної оцінки та не спростовано доводи позивача про те, що жодного самочинного встановлення огорожі не було.

Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать прибудинкові території.

Ухвалою Львівської міської ради від 21 квітня 2011 року № 376 затверджено Правила благоустрою м. Львова. Пунктом 1.10 Правил благоустрою м. Львова визначено, що мала архітектурна форма - штучний архітектурно-об'ємний елемент (лави, урни, зупинки громадського транспорту, паркани, огорожі тощо).

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Крім того, позивач вказує, що оскаржувану постанову від 04.10.2018 року, яка винесена без її участі, отримана ОСОБА_2 23.10.2018 року після проходження лікування у стаціонарі "Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м.Львова" (вул. Миколайчука, 9) з 14.10.18 по 22.10.18р., у зв'язку з чим позивач пропустила строк на оскарження постанови і просить суд поновити такий, оскільки строк для оскарження постанови пропущено з поважних причин. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає зазначену постанову незаконною та просить її скасувати.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3. О.М. позовні вимоги заперечила у повному обсязі, вказавши, що оскаржувана постанова була винесена в межах повноважень та відповідно до закону, а тому є законною. Просить у задоволення вимог позивача відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідка ОСОБА_7, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судом встановлено, що приписом ЛКП «Під Голоском-410» №252 від 20.08.2018 року позивача ОСОБА_2 зобов’язано терміново до 27.08.2018 року демонтувати незаконно збудовану огорожу навколо будинку №8 по вул. Загули у м. Львові та привести до попереднього стану. У разі невиконання даного припису, позивача буде притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 152 КУпАП (а.с.23).

Згідно повідомлення в.о. директора ЛКП «Під Голоском-410» ОСОБА_8 від 28.08.2018 року позивача повідомлено про те, що їй необхідно з’явитися в ЛКП «Під Голоском-410» для складання протоколу згідно ст. 152 КУпАП (а.с. 22).

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №34 від 31.08.2018 року, складеного майстром з експлуатації ЛКП «Під Голоском-410» ОСОБА_7, з якого вбачається, що 20.08.2018 року ОСОБА_2 самочинно встановила огорожу навколо будинку №8 на вул. Загули у м. Львові, чим порушила п. 20.1.24 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376, порушивши ст.152 КУпАП. (а.с.20).

Для складення вказаного протоколу №34 від 31.08.2018 року, позивач ОСОБА_2 не з’явилася, хоча належним чином повідомлялася, про що свідчить повідомлення ЛКП «Під Голоском-410» від 28.08.2018 року (а.с. 22).

Крім того, 12.09.2018 року адміністративною комісією при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради позивачу було скеровано повідомлення №19-2 про те, що їй необхідно з’явитися на засідання комісії, яке відбудеться 20.09.2018 року о 10.00год. для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного ЛКП «Під Голоском-410» (а.с.24).

Проте, як вбачається з протоколу №19/16 від 20.09.2018 року засідання адміністративної комісії при Шевченківській районній адміністрації, ОСОБА_2 на засідання не прибула та не надала письмових пояснень, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено (а.с.26).

Після того, 27.09.2018 року, адміністративною комісією при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради позивачу було повторно скеровано повідомлення №20-18 про те, що їй необхідно з’явитися на засідання комісії, яке відбудеться 04.10.2018 року о 10.00год. для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного ЛКП «Під Голоском-410» (а.с.25).

Так, згідно протоколу №20/18 від 04.10.2018 року засідання адміністративної комісії при Шевченківській районній адміністрації, адміністративна комісія в складі голови комісії - ОСОБА_4, заступника голови комісії - ОСОБА_5, секретаря комісії - ОСОБА_6, та членів комісії ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 вирішила: на підставі ст. 152 КУпАП, накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00грн. (а.с.19).

При складанні протоколу позивач ОСОБА_2 не надала письмових пояснень та на засідання адміністративної комісії двічі не з’явилася.

04.10.2018 року адміністративною комісією при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради у складі: голови комісії - ОСОБА_4, заступника голови комісії - ОСОБА_5, секретаря комісії - ОСОБА_6, та членів комісії ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 винесено відносно ОСОБА_2 постанову №20/18 за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн (а.с.18).

Згідно даної постанови, 20.08.2018 року ОСОБА_2 самочинно встановила огорожу навколо будинку №8 на вул. ОСОБА_14 у м. Львові, чим порушила п. 20.1.24 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП.

Стаття 152 КУпАП передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

У відповідності до п. 20.1.24 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376, самочинне встановлення літніх майданчиків, відгороджень, постійних і тимчасових огорож, риштувань, дорожніх знаків, кіосків, яток стаціонарних, спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та несвоєчасна їх перереєстрація, самовільне паркування автомобілів у межах зони паркування.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» - суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. У даній справі суб'єктом благоустрою є Шевченківська районна адміністрація.

Частина 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачає також і об'єкти у сфері благоустрою населених пунктів.

Так, до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування:

- парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

- пам'ятки культурної та історичної спадщини;

- майдани, площі, бульвари, проспекти; г)вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, пляжі; кладовища;

- інші території загального користування;

- прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій;

- території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1 Д. у м. Львові, що підтверджується довідкою №2366 від 03.09.2018 року ЛКП «Під Голоском 410» з місця проживання про склад сім’ї і прописки (а.с.21).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 31.01.2008 року, житловий будинок №8 по вул. Д. Загули у м. Львові належить ОСОБА_2, ОСОБА_16, ОСОБА_15 (а.с.7).

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, яка являється майстром з експлуатації ЛКП «Під Голоском-410» пояснила, що від сусідів поступали скарги щодо самочинно встановленої позивачем огорожі навколо будинку №8 на вул. ОСОБА_14 у м. Львові. У зв’язку з тим, ЛКП «Під Голоском-410» було винесено припис №252 від 20.08.2018 року, яким ОСОБА_2 зобов’язано терміново до 27.08.2018 року демонтувати незаконно збудовану огорожу навколо будинку №8 по вул. Загули у м. Львові та привести до попереднього стану. Однак, у зв’язку з невиконанням припису, протоколом про адміністративне правопорушення №34 від 31.08.2018 року, через те, що 20.08.2018 року ОСОБА_2 самочинно встановила огорожу навколо будинку №8 на вул. Загули у м. Львові, порушивши п. 20.1.24 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП.

З огляду на наведене, суд не приймає до уваги посилання позивача на той факт, що вона не порушувала п. 20.1.24 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376, а тому не вчиняла адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП, оскільки такі докази відсутні у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події складу адміністративного правопорушення, що має бути доведено шляхом надання доказів.

У відповідності до ст. 251 КпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Здійснюючи розширений аналіз ч.4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві - обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Разом з тим, згідно з ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Крім того, згідно ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Зазначена постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.

Проаналізувавши в сукупності здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена незаконність дій, пов'язаних зі винесенням адміністративною комісією при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради постанови № 20/18 від 04.10.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 340 грн., а тому позов є необґрунтованим, а постанова по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є такою, що відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 118-122, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

ухвалив:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради № 20/18 від 04.10.2018 року – відмовити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Восьмого апеляційного адміністративного.

Повний текст рішення виготовлено 10 грудня 2018 року.

Суддя ОСОБА_18