Рішення № 78423915, 30.11.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/5840/17

2/465/1060/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

30.11.2018 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Школьніковій К.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду із позовом про стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції (р/р 31257201492745, МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646) коштів про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 86275, 90 грн. (вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят п’ять грн., 90 коп.) та судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що 05.04.2017 року Франківським районним судом м. Львова винесено постанову у справі №465/1190/17, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, однак провадження закрито у звязку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Вищевказану постанову ОСОБА_1 в апеляційний суд Львівської області не оскаржував, відтак, постанова Франківського районного суду м. Львова у справі №465/1190/17 набрала законної сили 19.04.2017 року.

Відповідно до вищезазначеного, вину ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 та ст. 124 КУпАП визнано судом першої інстанції та в суді апеляційної інстанції така постанова не оскаржувалася.

09.03.2017 року Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції (далі - Управління) звернулося до сектору економічних, товарознавчих досліджень та оціночної діяльності Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з листом №5877/41/12/01-2017 про проведення авто товарознавчого дослідження.

07.04.2017 року в Управління надійшов висновок експертного дослідження №9/20 від 06.04.2017 року щодо встановлення матеріального збитку службового автомобіля марки «TOYOTA PRIUS», д.н.з. 13 1727.

Відповідно до вказаного висновку, мінімальна вартість відновлюваного ремонту спеціалізованого автомобіля марки «TOYOTA PRIUS», ідентифікаційний номер кузова JTDKN36UХ05616720, д.н.з. 13 1727, станом на на 14.03.2017 року становила 86275, 90 грн. (вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят п’ять грн., 90 коп.).

Згідно Довідки завідувача сектору транспортного забезпечення Управління від 06.10.2016 року автомобіль марки «TOYOTA PRIUS», ідентифікаційний номер JTDKN36UХ05616720 передано на баланс Департаменту патрульної поліції.

Згідно зі свідоцтвом про технічну реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «TOYOTA PRIUS», ідентифікаційний номер JTDKN36UХ05616720 перебуває у власності Департаменту патрульної поліції. Відповідно до вказаного свідоцтва у вказаного автомобіля д.н.з. 13 1727 змінився на д.н.з. 11 3801.

Зважаючи на вищезазначене, Департаменту патрульної поліції завдано збитків на загальну суму 86275, 90 грн. (вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят п’ять грн., 90 коп.).

На підставі вищевикладеного, просить позов задоволити.

В судове засідання представник позивача не явився, однак подав на адресу суду заяву про слухання справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи повторну неявку відповідачів в судове засідання та відсутність заперечень представника позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 05.04.2017 року Франківським районним судом м. Львова винесено постанову у справі №465/1190/17, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, однак провадження закрито у звязку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до висновку Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 07.04.2017 року , мінімальна вартість відновлюваного ремонту спеціалізованого автомобіля марки «TOYOTA PRIUS», ідентифікаційний номер кузова JTDKN36UХ05616720, д.н.з. 13 1727, станом на на 14.03.2017 року становила 86275, 90 грн. (вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят п’ять грн., 90 коп.).

Згідно Довідки завідувача сектору транспортного забезпечення Управління від 06.10.2016 року автомобіль марки «TOYOTA PRIUS», ідентифікаційний номер JTDKN36UХ05616720 передано на баланс Департаменту патрульної поліції.

Згідно зі свідоцтвом про технічну реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «TOYOTA PRIUS», ідентифікаційний номер JTDKN36UХ05616720 перебуває у власності Департаменту патрульної поліції. Відповідно до вказаного свідоцтва у вказаного автомобіля д.н.з. 13 1727 змінився на д.н.з. 11 3801.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Постановою Верховного Суду України у справі № 6-954цс16 від 26 жовтня 2016 року потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов’язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов’язками страховика як сторони договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно зі ст. 22. ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Одним з видів збитків в ст. 22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заявлений позов є підставним та підлягає до задоволення.

Суд також приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати, в склад яких входять сплачений судовий збір, понесені судові витрати підтверджено квитанцією, яка знаходяться в матеріалах справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст 12,13,81,141,223,247,263,265,280,354, Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції (р/р 31257201492745, МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646) кошти про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 86275, 90 грн. (вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят п’ять грн., 90 коп.);

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції (р/р 31257201492745, МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646) судові витрати у розмірі 1600 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили,якщо протягом строків,встановлених ЦПК України,не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга,або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя Ванівський Ю.М.