Ухвала суду № 78423154, 23.06.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1949/18 Провадження № 1-кс/450/711/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу

23 червня 2018 року слідчий суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О., при секретарі Ориняк Н.М. з участю: прокурора Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_1, слідчого СВ Пустомитівського ВП Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисника підозрюваного ОСОБА_3 – ОСОБА_4

розглянувши в залі суду в м. Пустомити клопотання слідчого СВ Пустомитівського ВП Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5, прокурором начальником Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_1, яке надійшло на розгляд слідчого судді 23.06. 2018 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий 16.01.2018 року Кам’янко - Бузьким районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, встановив:

у вказаному клопотанні суб’єкт звернення просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення застави.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просять його задоволити з підстав вказаних у ньому. Слідчий зазначає, що підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого. співучасника з метою уникнення від відповідальності.

Підозрюваний ОСОБА_3 думки щодо клопотання не висловив.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 просить суд при обранні запобіжного заходу визначити мінімальний розмір застави, оскільки ОСОБА_3 одружений і в нього утриманні перебуває дружина, яка є інвалідом першої групи з дитинства.

Заслухавши думку учасників провадження щодо клопотання слідчого, проаналізувавши матеріали клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, встановлено такі обставини, що мають значення для правильного вирішення клопотання слідчого:

з клопотання слідчого слідує, органом досудового розслідування встановлено, що 22.06.2018 року приблизно о 08:30 год. ОСОБА_3 за попередньою змовою, групою осіб із ОСОБА_6 умисно, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в с. Наварія по вул. Яремчука, Пустомитівського району, Львівської області, усвідомлюючи протиправність своїх дій, проникли шляхом віджиму вікна першого поверху у приватний будинок, № 4 по вказаній вулиці, звідки таємно викрали майно належне ОСОБА_7, а саме: золоті та срібні вироби, які потерпіла на момент проголошення підозри не могла оцінити, грошові кошти 15,000 гривень, 920 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 22.06. 2018 року - 1 дол. становить 26, 30 грн.), тобто 24 196 гривень. Таким чином, всього заподіяли матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_7 на суму 39 196 гривень. У подальшому, заволодівши вищевказаним майном потерпілої ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залишили місце події.

22.06. 2018 року о 11:45 год. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

22.06.2018 року о 20:53 год. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув’язнення. У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Протоколом огляду місця події від 22.06. 2018 року, Рапортом від 22.06. 2018 року, Протоколом допиту потерпілого від 22.06. 2018 року, Протоколом обшуку володіння особи від 22.06. 2018 року, Протоколами допиту свідків від 22.06. 2018 року, Протоколом огляду речових доказів від 22.06. 2018 року, Постановою про визнання речових доказів від 22.06. 2018 року, Протоколом допиту підозрюваного від 22.06.2018 року підтверджується факт вчинення підозрюваним тяжкого злочину, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, що свідчить про обґрунтовану підозру.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 14.09. ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7, одружений, має на утриманні дружину, яка є інвалідом першої групи з дитинства, не працює, постійних доходів не отримує, інвалідом не являється. ОСОБА_3 раніше судимий, судимість не погашено, відтак має місце рецедив злочинів.

Із матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу слідує, що в кримінальному провадженні крім потерпілого є свідки, з якими на теперішній час не проведені ряд слідчих дій, не встановлено всіх можливих очевидців події вчинення злочину.

Тому, слідчий суддя погоджується зі стороною обвинувачення в тому, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. У той же час, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в цьому кримінальному провадженні, та на важливість показань потерпілого та свідків для встановлення істини у справі, слідчий суддя погоджується із слідчим та прокурором у тому, що існують достатні підстави вважати, що існує ризик незаконного впливу підозрюваного на учасників процесу. Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу.

Тому, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, спробам перешкоджати кримінальному провадженню та з метою запобігти незаконному впливу на учасників процесу, прихожу до переконання про необхідність застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Оскільки, інший, менш суворий запобіжний захід на теперішній час не усуне ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України у цьому конкретному випадку, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Визначаючи розмір застави, суд виходить із такого:

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням у житло. Таким чином, вчинено злочин при сукупності кваліфікуючих обставин;

наявність на утриманні у підозрюваного на утриманні непрацездатної особи, інваліда першої групи, свідчить про необхідність забезпечення такої особи;

згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку суду заставу підозрюваному ОСОБА_3 слід визначити у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70 480,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 371 – 372 КПК України,

постановив:

клопотання слідчого СВ Пустомитівського ВП Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави стосовно ОСОБА_3, - задоволити частково.

Обрати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70 480,00 грн. (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят грн. 00 коп.)

Роз’яснити ОСОБА_3, що він має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі.

У випадку внесення застави у встановленому цією ухвалою розмірі ОСОБА_3 звільнити з – під варти.

У випадку внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_3 буде покладено обв’язки:

прибувати до слідчого та суду із встановленою періодичністю, визначеною слідчим чи суддею;

не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

носити електронний засіб контролю.

У випадку внесення застави у встановленому цією ухвалою розмірі ОСОБА_3 чи іншими особами в його інтересах, виконання ухвали суду, в частині застосування електронного засобу контролю покласти на Пустомитівський ВП ГУНП у Львівській області.

Строк дії ухвали шістдесят днів до 16 год. 00 хв. 22.08. 2018 року включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддяОСОБА_8