Рішення № 78421429, 10.12.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/6931/2018

2/336/3439/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 10 грудня 2018 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.

при секретарі Чернишовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (представник позивача Гусєв Павло Володимирович) до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

12.11.2018 позивач звернувся з позовом до відповідача за яким просить суд стягнути зі ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія компанія«Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269) завдані збитки в порядку регресу в розмірі 161 712 (сто шістдесят одна тисяча сімсот дванадцять) грн. 21 коп., стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія компанія«Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплачений судовий збір у розмірі 2 425 (дві тисячі чотириста двадцять пять) грн. 69 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що 18.05.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Будівельних технологій» (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-200034791 (далі - Договір).

Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Wielton», державний номерний знак «НОМЕР_2».

У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

14.06.2017 року ОСОБА_3 (далі - Відповідач), керуючи транспортним засобом «Чері», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», в с. Азовське допустив зіткнення з транспортним засобом «Wielton», державний номерний знак «НОМЕР_2».

Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2017 року по справі № 333/4533/17, ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти 170000119051, 170000119051-1 від 01.09.2017 року.

На підставі вище зазначених страхових актів ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 261 712,21 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована за полісом №АК0872597 в АТ «СГ «ТАС», то остання керуючись ст.ст. 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувала ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхове відшкодування в розмірі 100 000,00 грн.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить: 161 712 (сто шістдесят одна тисяча сімсот дванадцять) грн. 21 коп.

Таким, чином, позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у розмірі 161 712,21 грн.

Вищевказана справа була призначена до судового розгляду, проте у судове засідання учасники справи не явилися.

При цьому, позивач власною заявою просив справу розглядати без його участі.

Через ненадання відповідачем, який не має статусу підприємця, інформації щодо його адреси відповідна судова повістка була йому надіслана за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідач викликався до суду через відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

При цьому відповідач про причини своєї неявки не повідомив, не подав відзив, а сторона позивача не висловила заперечень проти вирішення справи у порядку заочного розгляду.

Отже, у порядку ст. 223 ч.3 п. 1 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності учасників справи.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно з ст. 4 Закону України «Про страхування», страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.

Відповідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно положень ст.ст. 1187 ЦК України, шкода спричинена джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом встановлено, що 14.06.2017 року ОСОБА_3 (далі - Відповідач), керуючи транспортним засобом «Чері», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», в с. Азовське допустив зіткнення з транспортним засобом «Wielton», державний номерний знак «НОМЕР_2».

Відповідно до постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2017 року по справі № 333/4533/17, ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Будівельних технологій» (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-200034791 (далі - Договір).

Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Wielton», державний номерний знак «НОМЕР_2».

У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка буда заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та майну третьої особи.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована за полісом №АК0872597 в АТ «СГ «ТАС», то остання керуючись ст.ст. 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувала ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхове відшкодування в розмірі 100 000,00 грн.

При цьому, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить: 161 712 (сто шістдесят одна тисяча сімсот дванадцять) грн. 21 коп. (261712,21 грн. - 100000 грн.).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача в порядку регресу витрат пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 161712,21 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 2425,69 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ЗУ «Про страхування», ст. ст. 993, 1191, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (місце знаходження: вул. Глибочицька, 44, м. Київ; код ЄДРПОУ-24175269) до ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків- не відомий) про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків- не відомий) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія компанія«Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (місце знаходження: вул. Глибочицька, 44, м. Київ; код ЄДРПОУ-24175269) завдані збитки в порядку регресу в розмірі 161 712 (сто шістдесят одна тисяча сімсот дванадцять) грн. 21 коп. та стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків- не відомий) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія компанія«Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (місце знаходження: вул. Глибочицька, 44, м. Київ; код ЄДРПОУ-24175269) сплачений судовий збір у розмірі 2 425 (дві тисячі чотириста двадцять пять) грн. 69 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін