Рішення № 7842031, 08.02.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2010 р.Справа № 7/2382 за позовом прокурора Старосинявського району в інтересах держави, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, в особі Хмельницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Хмельницький

до Фермерського господарства „Вікторія”, с. Волиця-Керекешина Старокостянтинівського району Хмельницької області

про стягнення 14792,26 грн.

Суддя Крамар С.І.

Представники сторін:

позивача: Рохов О.В. –за довіреністю №53-22/12 від 08.02.2010р.

відповідача: не з’явився

від прокуратури: не з’явився

Суть спору: прокурор в інтересах держави, в особі позивача звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно договору № 14 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 26.06.2006р. в сумі 14792,26 грн., з яких: 10000,00 грн. –основний борг, 576,17 грн. –3% річних, 4216,09 грн. –інфляційні нарахування.

Представник позивача в судовому засіданні 08.02.2010р. позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами. Крім того, повідомив, що відповідач 04.02.2010р. частково розрахувався в сумі 2000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №3.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Тому, відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за необхідне справу розглянути за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

26 червня 2006 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) в особі Хмельницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та ФГ „Вікторія” (позичальник) укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №14.

Відповідно до п.1.1 даного договору Фонд зобов’язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству в сумі 10000,00 грн., а фермерське господарство зобов’язалося використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений строк.

Згідно п.2 даного договору фінансова підтримка (допомога) на підставі довідки, виданої конкурсною комісією №2 від 20.06.06р. надається для придбанні худоби, поповнення обігових коштів.

Відповідно до п.3.1.3 позивач має право вимагати для забезпечення договору про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі до його укладання підтвердження гарантії повернення коштів ( договір застави).

29.06.2006р. між сторонами підписано договір застави, згідно якого в забезпечення зобов’язань перед позивачем по поверненню кредиту у вигляді безпроцентної фінансової підтримки на поворотній основі у розмірі 10000,00 грн. в строк до 01.04.2009р., відповідач на умовах передбачених договором про надання фінансової підтримки (допомоги) відповідачу №14 від 26.06.2006р. передає в заставу позивачу майно. Дане майно належить відповідачу на підставі довідки №7 від 22.06.06р. Майно, що передається в заставу складає предмет застави, вартість якого за домовленістю сторін складає 20000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору застави від 29.06.2006р. заставлене майно залишається на відповідальному збереженні у відповідача, який не має права реалізувати заставлене майно, заставити його вдруге до повного виконання зобов’язань по кредитному договору.

Згідно п. 3.4.2 даного договору відповідач зобов’язаний повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі позивачу згідно встановленого графіку: до 01.10.07р. –2000,00 грн.; до 10.08.08р. –2000,00 грн.; до 01.04.09р. –6000,00 грн.

На виконання умов даного договору позивачем 29.06.2006р. перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 10000грн., підтвердженням чого є платіжне доручення №100.

Відповідно до п.4.1 договору фінансова підтримка (допомога) надається відповідачу терміном до 01.04.2009р..

Згідно прибуткового касового ордеру №3 від 04.02.2010р. відповідач частково розрахувався в сумі 2000,00 грн.

Згідно п. 5.1 договору, відповідач зобов’язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за період з 01.10.2007р. по 01.09.2009р. в розмірі 4792,26 грн., з них збитки інфляції в розмірі 4216,09 грн. та 576,17 грн. 3% річних.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 14792,26 грн., з яких: 10000,00 грн. –заборгованості, 4216,09 грн. –інфляційних втрат, 576,17 грн. –3% річних.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання за Договором виконав та перерахував на рахунок відповідача 10000 грн. фінансової підтримки (допомоги). В свою чергу, відповідач після звернення з позовом до суду сплатив 2000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №3 від 04.02.2010р.. А тому провадження у справі в частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу слід припинити на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України.

Позивач нарахував відповідачу виходячи з суми боргу 10000,00 грн. 3% річних за період з 01.10.2007р. по 01.09.2009р. в розмірі 576,17 грн. та втрат від інфляції за 01.10.07р. по 01.09.09р. в розмірі 4216,09 грн.

Однак, суд вважає, що позивачем неправомірно нараховано відповідачу інфляційні та 3% річних за жовтень 2007р. –серпень 2009р. виходячи з суми боргу 10000,00 грн., оскільки обов’язок по поверненню коштів відповідачем виникав згідно встановленого п.3.4.2 Договору графіку.

А тому, позов в частині стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 1490,39 грн., з яких 1236,16 грн. інфляційних та 254,23 грн. 3% річних, у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування зазначених сум. У позові, в частині стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних на суму 3301,87 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 8000,00 грн., 3% річних в розмірі 254,23 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 1236,16 грн. обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Старосинявського району в інтересах держави, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, в особі Хмельницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Хмельницький до Фермерського господарства „Вікторія”, с. Волиця-Керекешина Старокостянтинівського району Хмельницької області про стягнення 14792,26 грн. задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства „Вікторія”, (с. Волиця-Керекешина Старокостянтинівського району Хмельницької області, код 23843971) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, в особі Хмельницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, (м. Хмельницький, вул. Свободи,70, код 21327194) –8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.) заборгованості, 1236,16 грн. (одна тисяча двісті тридцять шість гривень 16 коп.) інфляції, 254,23 грн. (двісті п’ятдесят чотири гривни 23 коп.) 3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з фермерського господарства „Вікторія”, (с. Волиця-Керекешина Старокостянтинівського району Хмельницької області, код 23843971) в дохід державного бюджету України по коду бюд жетної класифікації 22090200, символ звітності 095 через відділення державного казначейства на рахунок 31112095700002 УДК м. Хмельницького, банк отримувача ГУ ДКУ у Хмельницькій області, код 23565225, МФО 815013 державне мито в сумі 114,88 грн. (сто чотирнадцять гривень 88 коп.) та на розрахунковий рахунок 31215259700002, код банку 815013 ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ЄДРПОУ - 23565225 УДК м. Хмельницький, призначення платежу 22050000 –183,30грн. (сто вісімдесят три грн. 30 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

                              Суддя