Рішення № 78419724, 03.12.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 2/279/1100/18

Справа № 279/1883/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі головуючого судді Шульги О.М.,

з секретарем Башинською Н.М.

за участю

позивача (відповідача по зустрічному) ОСОБА_1

відповідача (позивача по зустрічному) ОСОБА_2

представника відповідача (позивача ) ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/1883/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування - служба у справах дітей виконавчого комітету Коростенської міської ради про визначення місця проживання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

03.05.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому зазначила, що від подружнього життя з відповідачем мають 2 неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_4, 24.10.2006 року та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають з нею. В добровільному порядку досягти згоди з відповідачем стосовно розміру аліментів не вдалось. Відповідач працевлаштований, офіційно отримує заробітну плату на рівні біля 6000 гривень, інших утриманців не має, тому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки всіх видів його доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину.

18.06.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей, вимоги за якою уточнив шляхом подачі позовної заяви 11.09.2018 року , в якій зазначив, що ОСОБА_1 не має власного житла, зловживає спиртними напоями, не піклується про дітей, які фактично проживають в квартирі його матері за адресою :АДРЕСА_1, оскільки в належному йому житловому приміщенні проходить ремонт. Він має намір дати дітям освіту, добробут, має на це можливості, однак з врахуванням того, що дочка виявила бажання проживати з матір"ю і він не хоче перешкоджати її волевиявленню , а син категорично не згоден жити з матір"ю, просить рішенням суду визначити місце проживання дочки ОСОБА_4, 24.10.2006 року з матір"ю, а сина ОСОБА_5, 28.09.2010 року з батьком.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги за своїм позовом підтримала, проти зустрічного позову відповідача заперечила, зазначивши, що діти мають проживати з нею, для цього у неї є всі умови. Вона має житло, роботу, в той час, коли характер роботи відповідача пов"язаний з постійними відрядженнями, тому на період його відсутності син буде залишатись без належного догляду. В той же час зазначила, що режим її роботи становить день, ніч , 48, тому при її нетривалій відсутності про дітей зможуть піклуватись її рідні, або бабуся - мати відповідача.

Сторона відповідача позов ОСОБА_1 про стягнення алміентів визнала частково та зазначила, що фактично діти до подачі зустрічної позовної заяви проживали з ОСОБА_2, знаходились на його утриманні, тому аліменти не можуть бути присуджені з дня подачі позовної заяви. Також, батько належним чином виконує в добровільному порядку свої обов"язки, забезпечує дітей всім необхідним. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з зазначених в позові підстав.

Представник органу опіки і піклування ОСОБА_6 пояснила, що даний спір розглядався на засіданні, проводилось обстеження умов проживання батьків, психологічне дослідження в ході якого дочка сторін виявила бажання проживати з матір"ю, а син з батьком, тому при вирішенні даного спору вважає щоб були враховані інтереси дітей.

Свідок ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_1 знає лише з позитивної сторони. Зі слів останьої їй відомо про те, що декілька разів вона мала намір перевідати сина, в тому числі завести його в медичний заклад, про що запискою повідомила бабусю, з якою дитина мешкає, яка не дозволила матері спілкування з дитиною.

Свідок ОСОБА_8 показала, що певний період життя батьки не займались вихованням та утриманням дітей, що стало підставою для їх поміщення в притулок. Потім вона забрала дітей до себе. В подальшому батьки змінили свою поведінку, проте сімейне життя між ними не склалось. Вказала, що з раннього віку онук проживає з нею, прихильний до батька, онука також часто перебуває у неї, і з її боку жодних перешкод у спілкуванні матері з дітьми вона не чинить. Випадок, про який зазначила ОСОБА_1 стався по тій причині, що вона вимушена було терміново виїхати за межі міста, забрала з собою онука, про що дійсно не попередила матір.

Свідок ОСОБА_9 показала, що її онука та ОСОБА_10 навчаються в одній школі. Майже щодня вона бачить бабусю у школі, яка приводить туди і забирає звідти ОСОБА_10. Проживає вона по сусідству з ОСОБА_2 і часто бачить останнього з сином. Знає, що у квартирі ОСОБА_2 на даний час проводиться ремонт, тому він та його син мешкають у матері ОСОБА_11. Дочку сторін Крістіну вона також іноді бачить у школі.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що сторони від подружнього життя мають двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спір щодо місця проживання малолітніх дітей виник в червні 2018 року, після того, як ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на їх утримання та розірвання шлюбу. Добровільної спільної згоди щодо визначення місця проживання дітей сторони не досягли.

На даний час шлюб між сторонами розірвано.

Вивченням матеріалів справи слідує, що як позивач, так і відповідач мають позитивні характеристики. ОСОБА_1 працює в ТОВ "БФ "Паркет", ОСОБА_2 має офіційне працевлаштування на підприємстві ПМС-122, де отримують постійний заробіток. Також сторони мають житлові приміщення, в яких створені належні умови для проживання дітей.

З психолого-педагогічної характеристики, наданої ЗОШ №9 на учня ІНФОРМАЦІЯ_3, що навчанням та вихованням онука опікується бабуся ОСОБА_8. Батько ОСОБА_12, ОСОБА_2, цікавиться навчанням сина та відвідує батьківські збори.

Факт тривалого проживання ОСОБА_5 з бабусею та більшої прихильності дитини до батька в судовому засіданні не спростовано.

З висновку органу опіки та піклування, який затверджений рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради 7.11.2018 року за №508 слідує, що за результатами психологічного дослідження, метою якого було вивчення емоційного та психологічного стану дітей, дослідження дитячо-батьківських відносин, а завданням: виявлення ступеню психологічної прихильності дітей до батьків, встановлено, що дочка ОСОБА_4, 24.10.2006 року, бажає проживати з матір"ю - ОСОБА_1, а син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком - ОСОБА_2. У вказаному висновку зроблено акцент на тому, що емоційний стан малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 нестабільний, спостерігається високий рівень тривожності. Батькам запропоновано налагодити стосунки між собою для подальшого позитивного впливу на його гармонійний розвиток для збереження емоційного психоматичного здоров"я. На підставі зазначеного, орган опіки і піклування Коростенської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір"ю - ОСОБА_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком-Прилуцьким ОСОБА_13.

Відповідно до статті 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Одночасно законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

В судовому засіданні встановлено, що фактично найбільше часу малолітньому ОСОБА_5 приділяє бабуся ОСОБА_8, з якою тривалий час проживає дитина, де йому створені належні умови для фізичного, духовного та гармонійного розвитку. Тривалий час житлове приміщення ОСОБА_8 використовується для проживання її сином ОСОБА_2, із-за проведення ремонтних робіт у власному житловому приміщенні, отже дитина надає більшої прихильності батькові, який не заперечує щодо спілкування сина з матір'ю. Остання, в свою чергу, не заперечує проти спілкування дочки із батьком.

З врахуванням особливостей ОСОБА_5, про що зазначено в наявних в справі характеристиках, досліджених в судовому засіданні доказів, з урахуванням думки дитини викладеної у висновку органу опіки та піклування, беручи до уваги участь кожного з батьків у вихованні дитини, їх ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дитини, а також особисту прихильність до кожного з батьків, суд вважає за доцільне визначити місцем проживання малолітнього ОСОБА_5 місце проживання його батька ОСОБА_2, що найкраще забезпечить інтереси дитини та буде відповідати статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

У статті 141 Сімейного Кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів, згідно ст.182 Сімейного кодексу України, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших утриманців, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 ст.183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 Сімейного кодексу України.

На підставі вищенаведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню. Посилання сторони відповідача на відсутність підстав для задоволення даного позову та стягнення аліментів з дня подачі позовної заяви є необгрунтованими. Як встановлено, угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не було досягнуто, доказів про надання відповідачем в добровільному порядку достатнього розміру коштів на утримання дитини не подано. Посилання на забезпечення харчуванням, іншими необхідними для життєдіяльності дитини предметами є обов"язком батьків, і в разі відсутності між сторонами угоди для зарахування такої допомоги в рахунок аліментів не звільняє одного з батьків від їх сплати на користь іншого, з ким проживає дитина.

Зустрічний позов ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 76 - 89, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 160,161, 180-183 Сімейного кодексу України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, 24.09.1974року народження, громадянина України, працюючого слюсарем з ремонту колійних машин і механізмів у виробничому підрозділі Коростенська колійна машинна станція регіональної філії "Південно-Західної залізниці" ПАТ "Українська залізниця", зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.05.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі ст.5 ч.1.п.3 Закону України "Про судовий збір".

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок, за ставками судового збору, який діяв на час подання позовної заяви, який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки і піклування - служба у справах дітей виконавчого комітету Коростенської міської ради про визначення місця проживання дітей задовольнити.

Визначити місцем проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання її матері ОСОБА_1 .

Визначити місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання його батька ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: 11500, АДРЕСА_2, місце реєстрації:АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідач - ОСОБА_2, місце проживання: 11500, АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_1.

Представник відповідача - ОСОБА_3, місце знаходження: 11500, м.Коростень, вул.Тургенева, 34, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЖТ №000774, видане на підставі рішення Житомирської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.04.2016 року.

Третя особа - орган опіки і піклування Коростенської міської ради , місцезнаходження:11500, м.Коростень, вул.Грушевського, 22, ЄДРПОУ 04053507.

Представник 3 особи - ОСОБА_6, місце знаходження:11500, м.Коростень, вул.Грушевського, 22

Суддя:

Повний текст рішення виготовлено 7.12.2018 року