Ухвала суду № 78418450, 10.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 грудня 2018 року м. Київ № 640/20252/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населенняпро визнання протиправним дій, визнання протиправним та скасування рішення,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (02225, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення (02232, м. Київ, вул. Закревського, 87-Б, код ЄДР: 37501611), в якому просить суд:

визнати неправомірними рішення Управління праці та соціального захисту населення по нарахуванню та виплаті щомісячної допомоги по нагляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

стягнути з відповідача на користь позивача одноразову допомогу на дитину при народженні.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Як видно з п. 1 прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 прость визнати неправомірними рішення Управління праці та соціального захисту населення по нарахуванню та виплаті щомісячної допомоги по нагляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Натомість позивач не конкретизує, неправомірними рішення якого саме Управління праці та соціального захисту населення, вона просить визнати неправомірними.

Крім того, аналізуючи зміст п. 1 прохальної частини позовної заяви, суд може лише припустити, що позивач просить визнати неправомірними декілька рішень відповідача, натомість позивач не конкретизує, які саме рішення (реквізити, дата, номер рішення) вона просить суд визнати неправомірними.

Також, у п. 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача одноразову допомогу на дитину при народженні.

В той же час, суд звертає увагу позивача, що остання не зазначає, у якому розмірі та за який період вона просить стягнути одноразову допомогу на дитину при народженні.

Таким чином, позивачу необхідно прохальну частину позовної заяви привести у відповідність вимогам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Також, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 5 закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; 13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; 15 1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою; 16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору; 18) пункт 18 частини першої статті 5 виключено 19) пункт 19 частини першої статті 5 виключено 20) пункт 20 частини першої статті 5 виключено 21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

В порушення вимог вказаних норм позивачем до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору, а також доказів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, як видно з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено 1 (одну) вимогу немайнового характеру та 1 (одну) вимогу майнового характеру.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Поряд з цим, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2018 - 1762,00 грн.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви позивачу слід сплатити за вимогу немайнового характеру - 704,80 грн., а за вимогу майнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток від суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 704,80 грн.).

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, позивачем до позовної заяви не надано заяви, з якою позивач звернулася до відповідача.

Також, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та досліджуючи додані до позовної заяви документи, суд припускає, що листом від 21.12.2017 № 743-19 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги при народженні дитини.

В той же час, суд зазначає, що з конверту, в якому вказану позовну заяву було направлено до суду, неможливо встановити дату такої відправки, а також зважаючи на те, що на вказаному конверті відсутній штриховий ідентифікатор, в мережі інтернет також не можливо відстежити таку відправку та встановити, коли саме позивачем було подано дану позовну заяву.

Між тим, суд зазначає, що даний позов зареєстровано канцелярією суду 03.12.2018, а зважаючи на те, що місцезнаходженням позивача є м. Київ, суд може лише припустити, що вказану позовну заяву було направлено до суду засобами поштового зв'язку 26-30 грудня 2018 року.

Тобто суд зазначає, що із даним позовом позивач звернулася із значним терміном пропуску строку встановленого законом.

Між тим, п. 2 прохальної частини позовної заяви містить вимогу, в якій позивач просить суд відновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Однак, суд звертає увагу позивача на те, що ані позовна заява, ані додані до неї документи не містять жодних обґрунтувань щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а також відсутні будь-які докази поважності причин пропуску строку, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що причини пропуску строку є неповажними.

Таким чином, суд пропонує позивачу надати суду обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом із наданням доказів на підтвердження поважності такого пропуску.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог з урахуванням висновків, викладених судом у вказаній ухвалі; із визначенням конкретного відповідача та із зазначенням реквізитів рішення (рішень) відповідача, які позивач просить скасувати;

2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі: за вимогу немайнового характеру - 704,80 грн., а за вимогу майнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток від суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 704,80 грн.) або надати докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.;

3) доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зокрема, докази звернення до відповідача;

4) обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом із наданням доказів на підтвердження поважності такого пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 визнати неповажними.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін