Рішення № 78418244, 30.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2018 року № 826/8839/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)провизнання протиправними та скасування наказу від 30 березня 2017 року №101На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та просила визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 березня 2017 року №101 про скасування реєстрації декларацій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що оскаржуваний наказ прийнято протиправно, з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки фактично щодо його об'єкту проведено дві позапланові перевірки. Акт перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства від 28 березня 2017 року, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ, складено поза межами процедури перевірки, перевірку проведено без участі позивача.

Позивачем зазначено, що відповідач не мав права на проведення перевірки, оскільки за ним зареєстроване право власності на об'єкт реконструкції, а відсутність містобудівних умов під час розробки проектної документації не є підставою для визнання об'єкту самочинним будівництвом, а відтак, підставою скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2017 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі №826/8839/17 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

В подальшому, ухвалою суду від 26 березня 2018 року провадження у справі поновлено.

В судових засіданнях представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував повністю, посилаючись на те, що оскаржуваний наказ прийнято у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

В свою чергу, позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в яких зазначив що відповідачем під час складання Акту від 28 березня 2017 року на підставі якого прийнято оскаржуваний Наказ, порушені вимоги статті 19 Конституції України, пункту 7 Порядку, шляхом проведення перевірки та складання Акту перевірки поза межами встановленого строку перевірки. Відтак, оскаржуваний наказ не може вважатись таким, що виданий за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, за письмовим клопотанням представника позивача та відповідача, судом ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Відповідачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", на підставі наказу (розпорядження) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська держана адміністрація) від 17.10.2016 №60 та звернення народного депутата України Білецького А.Є. від 27.01.2017 року №1410п, яке надійшло листом із Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 07.02.2017року №40-201-11/1066 складено направлення на проведення позапланової перевірки на АДРЕСА_1 строком дії з 22 березня 2017 року по 29 березня 2017 року.

За результатом позапланової перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 березня 2017 року (далі - акт від 28 березня 2017 року).

Перевіркою встановлено: позивачем, як замовником будівництва, до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 12 серпня 2018 року подано Декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1.

Декларацію зареєстровано Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 17 серпня 2016 року за №КВ 083162300304.

Згідно Декларації Позивачем заявлено реконструкцію квартири, розташованої на 24-му поверсі 24 поверхового будинку, категорія складності І - ІІІ, основні показники об'єкта будівництва відповідно до проектної документації: загальна площа квартири 328,0 кв.м., житлова площа квартири 165,0 кв.м.

В подальшому, Позивачем до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 10 жовтня 2016 року подано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності реконструкція квартири №114 на просп. Героїв Сталінграду, 16В в Оболонському районі м. Києва.

Декларацію зареєстровано Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 11 жовтня 2016 року за №КВ 143162751349.

Згідно наданих позивачем документів встановлено, що підрядником ТОВ "Благобудконсалт" відповідно до проектної документації, розробленої ФОП ОСОБА_3. (кваліфікаційний сертифікат серія АР №000280), виконані будівельні роботи із реконструкції квартири №114 з приєднанням частини технічного поверху і влаштуванням надбудови на даху багатоквартирного житлового будинку за вказаною адресою, чим змінено зовнішню конфігурацію приміщень квартири, загальна площа якої відповідно до проектної документації складала: до реконструкції - 223,0 кв.м., після реконструкції - 312,65кв.м.

Також встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 у декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 083162300304 в частині наявності містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки зазначено пункт 25 Переліку об'єктів будівництва для проектування яких містобудівні умови і обмеження не надаються, затвердженого наказом Мінрегіону від 07.07.2011 №109 (далі - Перелік). Згідно з пунктом 25 Переліку містобудівні умови і обмеження не надаються для реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення. Отже, замовником будівництва гр. ОСОБА_4 наведені недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 083162300304 в частині необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а також в частині характеристики житлових будинків чим порушено частину 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі виявлених порушень, Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва видано оскаржуваний Наказ від 30 березня 2017 року №101, яким скасовано реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція квартири АДРЕСА_1" від 17 серпня 2016 року №КВ 083162300304, скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта ,який належить до І-ІІІ категорії складності "Реконструкція квартири АДРЕСА_1" від 11 жовтня 2016 року №КВ 143162851349.

Не погоджуючись із виданим наказом, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі - Порядок №466), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 (далі - Порядок №461) (у редакціях на момент їх виникнення).

За визначенням, наведеним в частині першій статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 №687-XIV (далі - Закон №687-XIV), будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктом 2 частини першої статті 34, частинами першою, другою статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VІ встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Згідно частини 1 статті 39 Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року.

Згідно з пунктом 5.6 Порядку Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочі дні. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, може бути звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно пункту 9 Порядку Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункт 11 Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо та відеотехніки.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №40-201-11/1066 від 07 лютого 2017 року Державна архітектурно-будівельною інспекцією України направлено на адресу відповідача звернення Народного депутата України Білецького А.Є. від 27 січня 2017 року №1410п для розгляду в межах повноважень.

В подальшому, відповідачем в рамках проведення перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт із реконструкції квартири №114 на просп. Героїв Сталінграду, 16-В в Оболонському районі міста Києва, направлено на адресу позивача запит №073-1509 від 22 лютого 2017 року про необхідність прибуття до Департаменту та надання необхідних документів.

Суд звертає увагу, що за результатами вказаної перевірки, у визначені Порядком строки, Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності Відповідачем не складався і ці обставини визнаються учасниками справи.

Разом з тим, відповідачем 23 березня 2017 року складено Направлення на проведення перевірки, згідно якого Головний державний інспектор інспекційного відділу №2 управління контролю за будівництвом Куртяк В.В. направляється для здійснення позапланової перевірки об'єкту Позивача.

Більш того, відповідачем не надано доказів того, що перевірка, про наявність якої зазначено у запиті від 22 лютого 2017 року №073-1509, передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, а відтак, не була плановою у розумінні пункту 6 Порядку, суд приходить до висновку, що на підставі звернення Білецького А.Є. від 27 січня 2017 року №1410п відповідачем проведено дві позапланові перевірки об'єкту Позивача, що не передбачено Порядком.

Доводи Відповідача про те, що проведення первісної перевірки, на наявність якої вказує запит Відповідача від 22 лютого 2017 року №073-1509 було неможливо у зв'язку із ненаданням Позивачем запитуваних документів суд відхиляє, з огляду на те, що Відповідачем не надано доказів неможливості реалізації їм інших прав, передбачених частиною 4 статті 41 Закону, а також не спростовано доводи Позивача про фактичне надання запитуваних Відповідачем документів за запитом від 22 лютого 2017 року.

Також суд вважає, що Відповідачем, на якого згідно частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов'язок доказування, не доведено дотримання процедури проведення перевірки, передбачено пунктами 7, 9 Порядку у частині пред'явлення направлення на проведення перевірки Позивачу та проведення перевірки за участі Позивача.

Згідно ч.5 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 41 Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею

31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

В контексті вказаних норм будівництво завершується реєстрацією права власності на об'єкт містобудування, а проведення архітектурно-будівельного контролю здійснюється у процедурі його створення», (аналогічна позиція викладена у Постанові Вищого адміністративного суду України у справі №826/26404/15 від 01 червня 2017 року).

Згідно довідки з Інформаційної довідки станом на 25.10.2016, право власності за позивачем зареєстровано 11.07.2016 на квартиру АДРЕСА_1 на загальну площу 327,6 кв.м., житлова площа 161,9 кв.м., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:30400961 від 11.07.2016.

Право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 виникло на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, виданий 08.10.1998.

З Акту від 24 березня 2017 року, затвердженого Начальником ЖЕД-504 КП "Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва, який складено за участі інспектора Куртяка В.В. під час обстеження житлового будинку №16-в по просп. Героїв Сталінграду 16-В у м. Києві, вбачається, що комісією встановлено, що на покрівлі збудована одноповерхова будівля, яка належить власнику квартири № 114.

Суд приходить до висновку, що на момент складання Акту перевірки та прийняття оскаржуваного Наказу будівельні роботи на об'єкті завершено, право власності на реконструйований об'єкт зареєстровано, а відтак, відповідач не мав права на проведення позапланової перевірки та прийняття оскаржуваного Наказу.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 окремою та самостійною підставою для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Така перевірка здійснюється протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Водночас, у визначений зазначеним Порядком строк Відповідачем не вжито заходів щодо виявлення порушень, які в подальшому стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Крім того, згідно пункту 6 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, декларація про початок виконання будівельних робіт №КВ 083162300304 від 17 серпня 2016 року діяла до завершення будівництва та відповідно втратила свою чинність після його завершення та реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме 11жовтня 2016 року.

Щодо декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КВ 143162851349 від 11 жовтня 2016 року, то після реєстрації за ОСОБА_1 права власності на збудований об'єкт, зазначена декларація вичерпала свою дію.

Оскаржуваний наказ №101 від 30 березня 2017 прийнято на підставі частини 2 ст.ст. 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до вказаної норми у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду у справі №826/20445/16 від 26 червня 2018 року).

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як вбачається з матеріалів справи Розпорядженням Мінської районної державної адміністрації м. Києва №734 від 25 червня 1998 року ОСОБА_1, як власнику квартири АДРЕСА_1 до належної Позивачу квартири.

Також судом встановлено, проведення реконструкції здійснено на підставі Проектної документації, розробленої ОСОБА_3 (Кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури за професією інженер проектувальник АР №000280). Проект затверджено Позивачем як замовником.

Як вбачається з Проекту, проектувальником зазначено, що даний проект виконано у відповідності із діючими нормами, правилами та стандартами України.

Водночас Відповідачем недоведено наявності обставин, з якими діюче законодавство пов'язує визнання нерухомого майна Позивача самочинним будівництвом, а сама по собі відсутність містобудівних умов не є підставою вважати об'єкт самочинного будівництва, а відтак підставою для скасування декларацій (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду у справі №826/20445/16 від 26 червня 2018 року).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного наказу.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: 04210, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код: НОМЕР_1) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 березня 2017 року №101 про скасування реєстрації декларацій.

3. Стягнути з Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджетних асигнувань понесені ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Н.М. Клименчук